Лють

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лють — крайня форма гніву.

З біологічної точки зору, лють — це перезбуджений стан царини мозку, котрий впливає на формування психікою негативних емоційних відчуттів у свідомості людини, обумовлене надлишком збуджуючих речовин — природною їх генерацією, внаслідок якихось фізіологічних процесів, або введених у кров ззовні.

Лютувати — виявляти безжальну ірраціональну жорстокість, нещадність (щодо людини).[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лютувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]