Вдячність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вдячність - це почуття визнання за виконане добро, наприклад, за надану увагу або послугу, а також різні способи вираження цього почуття, в тому числі й офіційні заходи заохочення (наприклад, "оголошення вдячності") . Вдячність - складне відчуття, що виникає на базі емоційної та раціональної оцінки того, що відбувається, вираз якої сильно ритуалізовано. Адресатом вдячності можуть бути не конкретні люди, а й групи людей (наприклад, предки) і неперсоніфіковані сутності: світ, Бог.

В лінгвістиці вираз вдячності розглядається як особливий мовний жанр (стійкі композиційні та стилістичні особливості висловлювань на дану тему). Вдячність може мати різні характеристики:[1]

  • Прямая і посередня вдячність
  • Ритуальна (етикетна) та емоційна (особисто значуща)
  • Вмотивована і невмотивована
  • Вербальна і невербальна
  • Вдячність реальному адресату чи вищим силам

Джерела[ред.ред. код]

 Речевой жанр благодарности :Когнитивный и семантико-прагматический аспекты А. Г. Бердникова

Посилання[ред.ред. код]


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Геннадьевна, Бердникова, Анна (2005). Речевой жанр благодарности :Когнитивный и семантико-прагматический аспекты (ru). Процитовано 2017-08-02.