Міністерство охорони здоров'я України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з МОЗ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство охорони здоров'я України
(МОЗ України, МОЗУ)
Emblem of the Ministry of Health of Ukraine.svg Flag of Ministry of Healthcare of Ukraine.svg
Логотип та
Прапор МОЗ України
Загальна інформація
Країна  Україна
Дата створення 1991 рік
Попередні відомства Міністерство охорони здоров'я Української РСР
Керівництво діяльністю здійснює Кабінет міністрів України
Штаб-квартира 01601, м. Київ, вул. Грушевського,7
Річний бюджет 34.5 млрд. (2019)[1]
Відповідальний міністр Зоряна Скалецька
ЄДРПОУ 00012925
Офіційний сайт

Міністерство охорони здоров'я України — центральний орган виконавчої влади України у галузі охорони здоров'я. [2]

МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. 

МОЗ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. 

Зміст

Історія[ред. | ред. код]

1917 року формуючи власні управлінські структури, Центральна Рада в частині управління медико-санітарною справою попервах наслідувала приклад Тимчасового уряду Росії, який вищим своїм медико-адміністративним органом проголосив Центральну лікарсько-санітарну Раду. Результатом цього стало створення в Києві Крайової (в розумінні державної української) лікарсько-санітарної Ради — першого органу управління медико-санітарною справою автономної України.

Другий етап у формуванні центральних органів управління медичною справою відноситься до періоду правління гетьмана П. П. Скоропадського. Цей період розпочався після падіння УЦР наприкінці квітня 1918 р., тривав сім з половиною місяців (29 квітня — 18 грудня 1918 р.) і ознаменувався проголошенням Української держави (29 квітня 1918 р.) та скасуванням всіх законів Центральної Ради.

Від 1928 р. в Україні почала швидкими темпами розвиватися мережа санітарно-епідеміологічних станцій. На початок 1941 р. система охорони здоров'я Української РСР налічувала 29000 лікарів і 91000 середніх медпрацівників.

Після проголошення незалежності України перед міністерством охорони здоров'я постало завдання організації охорони здоров'я незалежної держави в умовах економічної кризи. Постала потреба у реформуванні галузі згідно з новими економічними умовами та розробці відповідного медико-санітарного законодавства.

Міністерство охорони здоров'я в 2018 ініціює створення Національної ради з питань громадського здоров'я, яка виконуватиме функції консультативного органу Кабінету Міністрів для врахування інтересів громадського здоров'я в усіх сферах державної політики.[3]

Основні завдання[ред. | ред. код]

  1. забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони здоров'я, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням; 
  2. забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу; 
  3. забезпечення формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; 
  4. координація діяльності органів виконавчої влади з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу[4]

Керівництво[ред. | ред. код]

Уляна Супрун[ред. | ред. код]

Уляна Супрун — в.о. міністра охорони здоров'я України. До її обов'язків входить[5]:

  • координація діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та Національної служби здоров'я України (крім питань реалізації програми медичних гарантій та впровадження реформи фінансування охорони здоров'я);
  • контроль діяльності Патронатної служби Міністра, Управління правового забезпечення, Сектору оцінки та усунення корупційних ризиків, Сектору мобілізаційної роботи та цивільного захисту, Режимно-секретного сектору, Управління аудиту та аналітики, Колегії МОЗ України, Вченої медичної ради;
  • координує та спрямовує діяльність – Директорату стратегічного планування та євроінтеграції (крім питань участі у формуванні проекту Державного бюджету України на відповідний рік та середньострокової бюджетної декларації; європейської інтеграції, співробітництва з міжнародними організаціями та міжнародними фінансовими інституціями; міжнародної діяльності), Управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Управління організації роботи керівництва Міністерства, відповідних державних установ, закладів і підприємств МОЗ;
  • здійснює загальне керівництво консультативно-методичною та організаційною роботою в областях;
  • виконує безпосередні обов'язки керівника міністерства, у тому числі очолює міністерство, здійснює керівництво його діяльністю, визначає пріоритети роботи Міністерства та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Міністерства, звіти про їх виконання.

Павло Ковтонюк[ред. | ред. код]

Ковтонюк Павло — заступник міністра [6]

  • Відповідає за реформу фінансування системи охорони здоров'я

Роман Ілик[ред. | ред. код]

Ілик Роман — заступник міністра [7]

  • Відповідає за реформу ринку лікарських засобів та євроінтеграцію

Олександр Лінчевський[ред. | ред. код]

Лінчевський Олександр  — заступник міністра [8]

  • Відповідає за реформу медичної освіти

Артем Янчук[ред. | ред. код]

Янчук Артем – державний секретар [9]

  • Відповідає за організацію роботи апарату Міністерства

Структура[ред. | ред. код]

Медичний департамент[ред. | ред. код]

Управління медичної допомоги матерям і дітям

  • Відділ організації медичної допомоги дитячому населенню
  • Відділ організації акушерсько-гінекологічної допомоги

Управління медичної допомоги дорослим

  • Відділ організації первинної медичної допомоги
  • Відділ організації спеціалізованої медичної допомоги
  • Відділ організації високоспеціалізованої медичної допомоги
  • Сектор радіаційної безпеки та медичних проблем наслідків аварії на ЧАЕС

Управління медико-соціальної допомоги населенню

  • Відділ медичної реабілітації, паліативної та хоспісної допомоги
  • Відділ експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності
  • Сектор санаторно-курортного лікування

Департамент економіки і фінансової політики[ред. | ред. код]

  • Відділ фінансового забезпечення і фінансової політики
  • Відділ фінансово-економічного супроводу централізованих заходів і державних програм
  • Відділ нормування, оплати праці та роботи з місцевими бюджетами
  • Відділ організації та забезпечення державних закупівель
  • Сектор майнових відносин та діяльності державних підприємств

Департамент управління персоналом та кадрової політики[ред. | ред. код]

  • Відділ державної служби
  • Відділ службової кар'єри державних службовців
  • Відділ медичних та фармацевтичних кадрів
  • Відділ управління керівними кадрами

Управління громадського здоров'я[ред. | ред. код]

  • Відділ координації з іншими центральними органами виконавчої влади та міністерствами
  • Відділ програм та проектів
  • Відділ законодавчих ініціатив

Управління координації центрів реформ[ред. | ред. код]

  • Відділ формування державної політики у сфері реформ
  • Відділ моніторингу, електронної систематизації та захисту інформації

Управління правового забезпечення[ред. | ред. код]

  • Відділ юридичної експертизи
  • Відділ аналітики та систематизації
  • Відділ судово-претензійної роботи

Управління аудиту та аналітики[ред. | ред. код]

  • Відділ внутрішнього аудиту
  • Відділ аналітики та загального контролю

Управління організаційного забезпечення роботи апарату[ред. | ред. код]

  • Відділ електронного реєстру та роботи з документами обмеженого доступу
  • Відділ організації роботи зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації
  • Сектор контролю апарату
  • Сектор забезпечення діяльності Колегії Міністерства охорони здоров'я України

Управління бухгалтерського обліку і фінансової звітності[ред. | ред. код]

  • Відділ бухгалтерського обліку
  • Відділ методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності
  • Відділ методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Управління ліцензування та контролю якості надання медичної допомоги[ред. | ред. код]

  • Відділ ліцензування, сертифікації та акредитації
  • Відділ контролю якості медичної допомоги

Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції[ред. | ред. код]

Управління екстренної медичної допомоги та медицини катастроф[ред. | ред. код]

  • Відділ догоспітальної та госпітальної екстренної медичної допомоги
  • Відділ координації та забезпечення медичної допомоги під час антитерористичних операцій, надзвичайного і воєнного стану

Управління організації роботи керівництва Міністерства[ред. | ред. код]

  • Відділ координації роботи керівництва Міністерства
  • Відділ законодавчих ініціатив
  • Прес-служба

Відділ з питань міжнародної діяльності та Євроінтеграції[ред. | ред. код]

  • Сектор з питань Євроінтеграції

Відділ освіти та науки[ред. | ред. код]

Відділ забезпечення взаємодії з державними органами та громадськістю і соціального діалогу[ред. | ред. код]

Сектор мобілізаційної роботи та цивільного захисту[ред. | ред. код]

Режимно-секретний сектор[ред. | ред. код]

Сектор оцінки та усунення корупційних ризиків[ред. | ред. код]

Сектор охорони праці та матеріально-технічного забезпечення[ред. | ред. код]

Патронатна служба Міністра (самостійний сектор)[10][ред. | ред. код]

Контакти[ред. | ред. код]

Документи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 269 — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Положення про міністерство. moz.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-14. 
  3. InterFax Україна. МОЗ ініціює створення Нацради з питань громадського здоров'я (ua). Процитовано 2018-07-09. 
  4. Положення про міністерство. moz.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-14. 
  5. Наказ МОЗ України від 4 жовтня 2018 року № 1814 «Про затвердження Тимчасового розподілу обов'язків між в.о. Міністра охорони здоров'я України, заступниками Міністра та Державним секретарем Міністерства»
  6. Павло Ковтонюк. moz.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-14. 
  7. Роман Ілик. moz.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-14. 
  8. Олександр Лінчевський. moz.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-14. 
  9. Артем Янчук. moz.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-14. 
  10. КОНТАКТИ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МОЗ. МОЗ України. Процитовано 07.01.2019.