Ляшко Віктор Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Кирилович Ляшко
Viktor Liashko cropped.jpg
Emblem of the Ministry of Health of Ukraine.svg 22-й міністр охорони здоров'я України Flag of Ukraine.svg
Нині на посаді
На посаді з 20 травня 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Максим Степанов
Народився 24 квітня 1980(1980-04-24) (41 рік)
Осова, Дубровицький район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як лікар, державний службовець
Громадянство Україна Україна
Освіта Національний медичний університет імені Олександра Богомольця (2003) і Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ) (2015)
Нагороди
Заслужений лікар України

Ляшко Віктор Кирилович (нар. 24 квітня 1980, с. Осова, Дубровицький район, Рівненська область) — український лікар. Міністр охорони здоров'я України з 20 травня 2021 року.[1] Головний державний санітарний лікар України.

Заслужений лікар України (2020)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Віктор Ляшко народився 24 квітня 1980 року в селі Осова на Рівненщині. 2003 року закінчив Медичний університет ім. Богомольця.

2003—2010 — працював в санітарно-епідеміологічній службі в Київській області. Пізніше перейшов до МОЗ, почавши роботу головним спеціалістом, ставши врешті директором департаменту СЕС України. З 2013 року до початку 2014 року був керівником Київського обласного лабораторного центру СЕС.

З 2014 року по лютий 2018 року — голова ГО «Інфекційний контроль в Україні». За цей час організація реалізувала грантовий проєкт «Розробка та впровадження оптимальної моделі амбулаторного лікування хворих на туберкульоз та їх соціального супроводу, як ефективний спосіб покращення результатів лікування туберкульозу в Україні». А з 2015 по 2018 виступав консультантом з питань громадського здоров'я в «Реформі ВІЛ-послуг в дії» — проєкті USAID. Крім того, з 2014 до 2016 року Віктор Ляшко був одним з експертів Реанімаційного пакета Реформ.

У 2018 році Віктор Ляшко був членом громадської організації «Платформа здоров'я». І в тому ж 2018 році Віктор Ляшко повернувся на державну службу, зайнявши пост заступника генерального директора Центру громадського здоров'я при Володимирі Курпіті.

24 грудня 2019 року Ляшка призначили заступником міністра охорони здоров'я України Зоряни Скалецької[3]. На цій посаді він брав участь в евакуації громадян України з охопленого епідемією COVID-2019 міста Ухань в Китаї, регулярно озвучував останні відомості про цю евакуації засобам масової інформації[4].

З 11 березня 2020 — головний санітарний лікар України[5].

З 20 травня 2021 — міністр охорони здоров'я[1][6].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Ірина. Має дочку Дарину[7].

Післядипломна освіта[ред. | ред. код]

  • 2017 — Барселонський курс ВООЗ з посилення систем охорони здоров'я для покращення контролю та лікування туберкульозу.
  • 2016 — слухач курсу тематичного удосконалення «Сучасні аспекти громадського здоров'я», який організував Національний медичний університет ім. Богомольця у співпраці з Каліфорнійським університетом (Сан-Франциско).
  • 2014 — Bureau Veritas отримав сертифікат внутрішнього аудитора: Food Safety System Certification 22000 of Food Safety Management System, acknowledged by GFSI (based on ISO 22000:2005, ISO/TS 22002-1:2009 and ISO 19011:2011 Standards).
  • Успішно завершив навчання в Літній школі «Управління в трансформованій системі охорони здоров'я» (18-22.06.2014) та в двох Зимових школах «Громадське здоров'я в Україні» (18-23.01.2016 та 30.01-04.02.2017) з отриманням сертифікатів за підписом Міністра охорони здоров'я.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В травні 2020 року Ляшко заявив, що парки та сквери в Україні в кінці березня 2020 року закривали заради писхологічного ефекту[8].

2 грудня 2021 року на брифінгу МОЗ запропонував зробити наліпки для людей із щепленнями[9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Віктор Ляшко став новим міністром охорони здоров'я. Рада підтримала його призначення | Громадське телебачення. hromadske.ua (uk). Архів оригіналу за 2021-05-20. Процитовано 2021-05-20. 
  2. Указ Президента України від 19 червня 2020 року № 241/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня медичного працівника»
  3. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 24 грудня 2019 р. № 1345-р. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  4. Віктор Ляшко — obozrevatel.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  5. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 11 березня 2020 р. № 229-р. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  6. З головного санлікаря у міністри. Рада призначила Ляшка главою МОЗ. РБК-Украина (ru). Архів оригіналу за 2021-05-20. Процитовано 2021-05-20. 
  7. Ляшко Віктор Кирилович. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  8. Ляшко: парки та сквери в Україні закривали заради психологічного ефекту. — .
  9. Ляшко запропонував зробити наклейки для людей із щепленням // Realist.online. — .

Посилання[ред. | ред. код]