Макаров Олег Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макаров Олег Григорович
USSR stamp Oleg.jpg
Народився 6 січня 1933(1933-01-06)
село Удомля Удомельського району Калінінської (нині — Тверської) області РРФСР (нині — Росія)
Помер 28 травня 2003(2003-05-28) (70 років)
Москва
·інфаркт
Поховання
Громадянство CPCP
Діяльність космонавт
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана (1957)
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Заклад Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С.П. Корольова
Партія КПРС
Нагороди

Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу

Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна

Макаров Олег Григорович (1933–2003) — льотчик-космонавт СРСР, Група цивільних спеціалістів № 5, набір 1966 року. Здійснив 4 польоти в космос загальною тривалістю 20 діб 17 годин 43 хвилини 39 секунд.

Біографія[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на честь льотчика-космонавта О.Г.Макарова , м.Рівне, вул. Маяковського, 13.jpg

Народився 6 січня 1933 року в селі Удомля Удомельського району Калінінської (нині — Тверської) області РРФСР (нині — Росія) в сім'ї військовослужбовця.
1951 році став випускником середньої школи № 3 м. Рівне (Україна), про що свідчить меморіальна дошка на фасаді школи.
1951 року вступив, а 1957 року закінчив Московське вище технічне училище імені М. Е. Баумана (нині — Московський державний технічний університет імені Баумана). За розподілом направлений на работу в ОКБ-1 (КБ Корольова). Брав участь в розробці пілотованих космічних кораблів.

1966 року зарахований до загону радянських космонавтів.

Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки і підготовки до польотів на кораблях типу «Союз». Готувався в складі одного з екіпажів до польоту на Місяць. Після закриття радянської місячної програми продовжив підготовку до польотів на кораблях типу «Союз».

Згодом продовжив підготовку до нових польотів на борту космічних кораблів типу «Союз» і орбітальних станціях типу «Салют» (ДОС).

11 січня 1975 року при старті космічного корабля Союз-17 входив до складу дублерного екіпажу разом з Василем Григоровичем Лазарєвим.

  • Другий політ в космос: 5 квітня 1975 року разом з Василем Григоровичем Лазарєвим бортінженером космічного корабля Союз-18а. На ділянці виведення стався збій в роботі третього ступеня ракети-носія і політ перервався. Спусковий апарат з космонавтами відокремився від ракети-носія і здійснив суборбітальний політ в космос. Посадка відбулась у важкодоступних районах Алтаю. Тривалість польоту: 21 хвилина 27 секунд.

Проходив підготовку до польотів на космічних кораблях типу «Союз Т».

Входив до складу дублерного екіпажу космічного корабля Союз Т-2 (разом з Леонідом Денисовичем Кизимом) при старті 5 червня 1980 року.

  • Четвертий політ в космос: з 27 листопада по 10 грудня 1980 року разом з Леонідом Денисовичем Кизимом і Стрекаловим Г. М. бортінженером космічного корабля Союз Т-3. Під час польоту здійснено ремонтні роботи на борту орбітальної станції Салют-6. Тривалість польоту: 12 діб 19 годин 7 хвилин 42 секунди.

Перебував в загоні космонавтів до 1987 року, продовжуючи роботу в НВО «Енергія» (нині — РКК «Енергія»).

Був головою Міжнародної асоціації учасників космічних польотів (АУКП).

Кандидат технічних наук (1980).

Помер 28 травня 2003 року від серцевого приступу (інфаркт). Похований в Москві на Останкінському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Двічі Герой Радянського Союзу (Укази Президії Верховної Ради СРСР від 2 жовтня 1973 року і 16 березня 1978 року).

4 ордени Леніна, медалі.

Ефіопський орден «Голубий Ніл».

Почесний громадянин міст Якутськ (Росія), Рівне (Україна), Джезказган (Казахстан).

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія (рос.)