Леонов Олексій Архипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонов Олексій Архипович
рос. Алексей Архипович Леонов
Народився 30 травня 1934(1934-05-30)[4][5][…]
Ліствянка (Тисульський район), Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР
Помер 11 жовтня 2019(2019-10-11)[1][2][3] (85 років)
, Москва[6]
·цукровий діабет
Поховання Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність космонавт, художник
Галузь космонавтика[7]
Відомий завдяки перша людина, що вийшла у відкритий космос
Alma mater Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1968) і Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Знання мов російська[8][7]
Членство fourth Civic Chamber of the Russian Federationd і Перший загін космонавтів СРСР
Військове звання  Генерал-майор авіації
Партія Єдина Росія і КПРС
У шлюбі з Svetlana Pavlovna Dozenkod
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0503084

Олексі́й Архи́пович Лео́нов (30 травня 1934(1934-05-30), Ліствянка (Тисульський район), Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР — 11 жовтня 2019(2019-10-11), Басманний район, Москва) — радянський космонавт, перша людина, яка вийшла у відкритий космос.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 травня 1934 року в селі Листв'янка Тисульського району Кемеровської області Росії. Батько майбутнього космонавта, якого ледь не застрелили на етапі опісля конфлікту з головою колгоспу, відсидів два роки — з 1936-го по 1938-й[9].

Після закінчення Німецько-радянської війни разом з сім'єю переїхав до Калінінграда. Закінчив школу у 1953 році. У 19531955 роках навчався в Кременчуцькій військовій авіаційній школі початкового навчання льотчиків (зараз Кременчуцький льотний коледж). 1960 року був зарахований до першого загону радянських космонавтів. 1967 року став Почесним громадянином Кременчука[10].

Перший політ[ред. | ред. код]

1819 березня 1965 року разом з Павлом Беляєвим здійснив політ у космос другим пілотом на космічному кораблі «Восход-2». Під час цього польоту Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин і 9 секунд. Під час виходу проявив виключну мужність, особливо у нестандартній ситуації, коли набухлий космічний скафандр заважав поверненню космонавта до корабля. Ввійти до шлюзу Леонову вдалося лише після стравлювання надлишкового тиску скафандра. Перед приземленням відмовила автоматична система орієнтації. Беляєв вручну зорієнтував корабель і увімкнув гальмовий двигун. Як результат «Восход» здійснив посадку в незапланованому місці — 180 км північніше міста Перм. У повідомленні ТАРС це місце назвали «запасним районом», яке насправді було глухою пермською тайгою. Дві ночі космонавти провели в дикому лісі на морозі. Лише на третій день до них змогли дістатись рятівники на лижах, які були вимушені рубати ліс у місці посадки корабля, для розчистки майданчика приземлення гелікоптера. Тривалість польоту становила 1 добу 02 години 02 хвилини 17 секунд.

За успішне виконання польоту та за прояв мужності і героїзму підполковник Леонов Олексій Архипович 23 березня 1965 отримав звання Героя Радянського Союзу, Орден Леніна та медаль «Золота зірка».

У 1967 році Леонов входив до складу радянських космонавтів, що готувались до польоту на Місяць, закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. Жуковського (інженерний факультет).

22 січня 1969 перебував у автомобілі, що був обстріляний офіцером Віктором Ільїним під час замаху на Леоніда Брежнєва.

Союз-Аполлон[ред. | ред. код]

У 1975 році 1521 липня, разом з В. Кубасовим здійснив другий політ командиром космічного корабля «Союз-19» за програмою «Союз—Аполлон». Тривалість польоту становила 5 діб 22 години 30 хвилин 51 секунда.

За успішне виконання польоту Леонов у 1975 році був нагороджений другою медаллю «Золота зірка» та орденом Леніна.

У 19701991 роках — заступник начальника центру підготовки космонавтів. У 1981 році закінчив ад'юнктуру при військово-повітряній інженерній академії ім. Жуковського. Був членом Національного олімпійського комітету СРСР, організаційного комітету Олімпіади 1980 року в Москві. Кандидат технічних наук. Має 4 винаходи і більше 10 наукових праць.

У відставці[ред. | ред. код]

Після виходу на пенсію у 1991 мешкав у Москві. З березня 1992 року в запасі. У 1992—1993 роках — директор космічних програм фірми «Четек». Радник першого заступника голови ради директорів «Альфа-банку», на початку 2000-х років — віце-президент «Альфа-банку». Член партії «Єдина Росія» з 18 грудня 2002 року, входив до складу Вищої ради партії[11]. Отримав визнання як художник (співпрацював з А. К. Соколовим), його роботи широко виставляються і публікуються[12].

Помер Олексій Леонов 10 жовтня 2019 року в Москві у клінічній лікарні від цукрового діабету.[13]

Художня діяльність[ред. | ред. код]

О. Леонов здобув визнання як художник у тандемі з А. Соколовим. Із 1965 року з художником-фантастом Андрієм Соколовим створював поштові марки, живопис та графічні роботи на космічну тематику.

Роботи Леонова та Соколова неодноразово виставлялися від самого початку співпраці. Виставки за їхньої участі проходили у Фінляндії, Чехословаччині, Югославії, НДР, Франції, а також у Москві, Ульяновську, Ленінграді, Бресті, Одесі, Севастополі, Волгограді, Тулі, на Байконурі та в Зоряному містечку.

Було видано декілька книг-альбомів, а також каталоги виставок.[14]

Марки А. Леонова і А. Соколова
Поштові марки СССР «15-ліття космічної ери» (1972 рік)
Перший супутник.
Старт космічного корабля «Восток».
Вихід людини у відкритий космос.
«Луноход-1».
АМС «Венера-7».
Спускний апарат АМС «Марс-3».

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди, премії та почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороди та почесні звання СРСР і Російської Федерації
Іноземні нагороди

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • О. А. Леонову та А. Д. Сахарову присвячена книга Артура Кларка «2010: Друга одіссея»
  • На честь Олексія Леонова існували вулиці в Кременчуці, Мукачевому, Хусті, Шепетівці. Також вулиця Олексія Леонова існує у місті Севран (Франція).
  • 01.07.2010 р. з нагоди 50-річчя Кременчуцького льотного коледжу на фасаді штабу було встановлено меморіальну дошку Леонову, на якій зазначений текст: «У колишній Кременчуцькій військовій авіаційній школі початкового навчання льотчиків протягом 1953- 1955 рр, навчався Леонов Олексій Архипович, льотчик космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, Почесний громадянин міста Кременчука, який в 1965 році вперше в світовій космонавтиці здійснив свій сміливий вихід у безмежний космос»[20].

Публікації[ред. | ред. код]

Книги:

  • О. Леонов, В. Лебедєв. Сприйняття простору та часу у космосі. — Москва: Наука, 1968.
  • О. Леонов, В. Лебедєв. Психологічні проблеми міжпланетного польоту. — Москва: Наука, 1975.
  • Виходжу у космос. — Малиш, 1980.
  • О. Леонов, А. Соколов. Життя серед зірок. — Москва: Молода гвардія, 1981.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://en.roscosmos.ru/21012/
  2. а б в Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. а б Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  4. Леонов Алексей Архипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Filmportal.de — 2005.
  6. https://www.france24.com/en/20191011-first-man-to-conduct-spacewalk-alexei-leonov-dies
  7. а б Czech National Authority Database
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Леонов А. А. Арест отца // Время первых: Судьба моя — я сам…. М.: АСТ, 2017. С. 13-15. (рос.)
  10. Осташко О.І., Лушакова А.М , Шаблій О.Л.. Почесні громадяни міста Кременчука. - Кременчук: вид-во «Кременчук», 2005. - 456 с.
  11. Вища рада Партії. Єдина Росія. Архів [http: //er.ru/persons/supreme_council/ оригіналу] за 31 травня 2020. Процитовано 25 лютого 2018. 
  12. site / gallery / index / id / 2289328 / context /% 7B% 22feature% 22 % 3A% 22343354 % 22 % 7D / # 2289326 Відкриття виставки «Планета Вернадського» в геологічному музеї ім. В. І. Вернадського Фото архів РІА новини. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 27 грудня 2020. 
  13. У Росії помер відомий космонавт Олексій Леонов. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019. 
  14. Выставка «Космос на службе мира». Одеський художній музей (Російською). 1984. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. 
  15. Указ Президента Российской Федерации от 22 мая 2014 года № 357 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020. 
  16. Указ Президента Російської Федерації від 22 травня 2014 року № 357 "Про відзначення державними нагородами Російської Федерації ". Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020. 
  17. Указ Президента Российской Федерации от 2 марта 2000 года № 457 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020. 
  18. Указ Президента Российской Федерации от 12 апреля 2011 года № 434 «О награждении орденом Дружбы». Архів оригіналу за 19 квітня 2011. Процитовано 27 грудня 2020. 
  19. Указ Президента України № 450/2011 від 12 квітня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 13 квітня 2011. 
  20. Рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 510 від 05.07.2010 «Про встановлення пам'ятної дошки двічі Герою Радянського Союзу, Почесному громадянину м. Кременчука, льотчнку-космонавту Леонову О.Л.»

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]