Климук Петро Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Ілліч Климук
Климук Петро Ілліч.PNG
Петро Климук.
Вручення російського ордена «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня в Зоряному містечку
Фотографія прес-служби президента Росії, 2 березня 2000 року
Народився 10 липня 1942(1942-07-10) (73 роки)
село Томашівка, Берестейський район, Берестейська область, Білорусь
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg CPCP, Росія Росія
Національність Білорусь білорус
Діяльність льотчик, космонавт
Відомий космонавт СРСР
Alma mater Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків
Титул льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу
Звання генерал-полковник авіації
Попередник Пацаєв Віктор Іванович, 25-й льотчик-космонавт СРСР (посмертно)
Наступник Лазарєв Василь Григорович, 27-й льотчик-космонавт СРСР
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Медаль «Золота Зірка»
Медаль «Золота Зірка»
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III-го ступеня
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV-го ступеня
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Орден «За службу Батьківщині» ІІ ступеня
Орден «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня
Медаль «За заслуги в освоєнні космосу»

Петро́ Іллі́ч Климу́к (біл. Пётр Ільіч Клімук, *10 липня 1942, село Томашівка, Брестський район, Брестська область, Білорусь) — космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1973, 1975), льотчик-космонавт СРСР (№ 26), генерал-полковник авіації.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у селі Комарівка Брестської області Білоруської РСР (нині — Республіка Білорусь).

Батько партизанив та загинув 1944 року при звільненні польського міста Радома. Перші роки життя пройшли в окупації. Дитячі та шкільні роки провів у рідному селі.

1959 року закінчив середню школу та вступив до школи початкового навчання льотчиків у Кременчуці. Однак 1960 року школу розформували, вона була переформатована у школу для підготовки цивільних льотчиків, і П. Клімук було переведено у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків імені Ленінського комсомолу[1]. 1964 року закінчив його з відзнакою. Потім служив в авіаційних частинах Радянської Армії.

Зарахований до загону космонавтів в 1965. Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та підготовки до космічних польотів на кораблях типу «Союз» та орбітальних станціях типу «Салют». Здійснив три космічних польоти у якості командира екіпажу. Перший космічний політ зробив з 18 по 26 грудня 1973 разом з бортінженером В. В. Лебедєвим на космічному кораблі «Союз-13». Тривалість польоту склала 7 днів 20 годин 55 хвилин 35 секунд.

У січні 1975 входив до складу резервного екіпажу космічного корабля «Союз-17». У квітні 1975 року був дублером командира корабля при невдалому старті корабля «Союз-18-1». Свій другий політ у космос здійснив з 24 травня по 26 липня 1975 спільно з бортінженером В. І. Севастьяновим на космічному кораблі «Союз-18-2» до орбітальної станції «Салют-4». Тривалість перебування у космосі склала 62 дні 23 години 20 хвилин 8 секунд. Надалі проходив підготовку до польотів за програмою «Інтеркосмос».

Свій третій політ у космос здійснив з 27 червня по 5 липня 1978 у якості командира міжнародного екіпажу спільно з космонавтом-дослідником, громадянином Польської Народної Республіки М. Гермашевський на космічному кораблі «Союз-30» до орбітальної станції «Салют-6» для спільної роботи з її екіпажем — В. В. Коваленком та А. С. Иванченкова. Тривалість перебування в космосі склала 7 днів 2 години 2 хвилини 59 секунд. Всього за 3 польоту в космос налітав 78 днів 18 годин 18 хвилин 42 секунди.

З 30 березня 1976 — заступник командира загону космонавтів ЦПК з політичної частини, з 24 січня 1978 — заступник начальника ЦПК — начальник політвідділу Центру. 3 квітня 1991 у зв'язку з розформуванням політорганів в армії переведений на посаду начальника військово-політичного відділу, заступника начальника ЦПК.

З 12 вересня 1991 по вересень 2003 — начальник Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна.

У вересні 2003 року був призначений радником президента РФ з питань космонавтики.

З липня 2004 року - у запасі.

Проживає у Москві.

Польоти у космос[ред.ред. код]

Здійснив три польоти в космос:

  1. З 18 по 26 грудня 1973 на космічному кораблі Союз-13 разом з Валентином Лебедєвим.
  2. З 24 травня по 26 липня 1975 разом з Віталієм Севастьяновим на космічному кораблі Союз-18 і орбітальній станції Салют-4.
  3. З 27 червня по 5 липня 1978 разом з першим польським космонавтом Мирославом Гермашевським на космічному кораблі Союз-30 і орбітальні станції Салют-6.

Нагороди[ред.ред. код]

У 1974 році присвоєно звання «Почесний громадянин Берестя»[2].

24 вересня 2013 року присвоєне звання Почесний громадянин Кременчука[3].

Почесний громадянин Чернігова[4].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 прим. — ISBN відсутній; рег. № в РКП 87-95382.
  • Маринин И.А. Шамсутдинов С.Х. Глушко А.В. Советские и Российские космонавты: 1960-2000. — М. : Новости космонавтики, 2001.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.