Волинов Борис Валентинович

Волинов Борис Валентинович
рос. Борис Валентинович Волынов
Народився	18 грудня 1934(1934-12-18) (89 років) місто Іркутськ, РРФСР.
Громадянство	СРСР
Діяльність	космонавт
Alma mater	Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків (1956) і Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (6 січня 1968)
Знання мов	російська
Членство	Перший загін космонавтів СРСР
Військове звання	полковник
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Волинов Борис Валентинович (рос. Борис Валентинович Волынов) — радянський космонавт першого набору ВПС. Двічі Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився 18 грудня 1934 року в місті Іркутськ, РРФСР.

З 27 січня 1956 року служив льотчиком, а з 7 серпня 1957 року — старшим льотчиком 726-го винищувального авіаційного полку (ВАП) ППО 133-ї винищувальної авіаційної дивізії (ВАД) ППО Московського округу протиповітряної оборони в місті Ярославль.

З 14 лютого 1958 року до зарахування в загін космонавтів служив старшим льотчиком 147-го Гвардійського ВАП ППО 133-ї ВАД Московського округу протиповітряної оборони.

5 квітня 1961 року призначений на посаду космонавта і отримав кваліфікацію «космонавт ВПС».

14 березня 1966 року призначений на посаду космонавта 1-го загону 1-го ЦПК.

30 квітня 1969 року призначений командиром загону космонавтів і заступником начальника 2-го відділу (програма ОПС «Алмаз»), інструктором-космонавтом 1-го управління 1-го НДІ ЦПК.

10 лютого 1970 року призначений командиром загону слухачів-космонавтів. Керував підготовкою слухачів-космонавтів набору 1970 року.

З 30 квітня 1974 року інструктор-космонавт 2-го відділу 1-го управління.

30 березня 1976 року призначений заступником командира загону космонавтів, старшим інструктором-космонавтом (з 25 січня 1982 року — інструктор-космонавт-випробувач).

З 19 листопада 1983 року до відрахування з загону — командир загону космонавтів.

17 березня 1990 року наказом МО СРСР № 287 звільнений в запас за віком.

30 травня 1990 року наказом начальника ЦПК № 203 відрахований з загону космонавтів, виключений зі списків частини 31 травня 1990 року.

Освіта

1952 року закінчив 10 класів середньої школи № 1 міста Прокоп'євськ Кемеровської області.

1953 року закінчив 24-у військову авіаційну школу початкового навчання льтчиків ВПС Приволзького ВО в місті Павлодар, Казахстан.

1955 року закінчив Сталінградське військове авіаційне училище льотчиків (ВАУЛ) ім. Червонопрапорного Сталінградського пролетаріату в Новосибірську.

З вересня 1961 по 6 січня 1968 року проходив підготовку на інженерному факультеті Військово-повітряної інженерної академії (ВПІА) імені М. Є. Жуковського і отримав кваліфікацію «льотчик-інженер-космонавт».

1980 року у ВПІА імені М. Є. Жуковського захистив дисертацію в галузі ергономіки КЛА і отримав ступінь кандидата технічних наук.

Космічна підготовка

7 березня 1960 року наказом Головкома ВПС № 267 зарахований слухачем-космонавтом в загін космонавтів ЦПК ВПС.

З березня 1960 по квітень 1961 року пройшов загальнокосмічну підготовку (ЗКП) і 3 квітня 1961 року успішно здав випускні екзамени. 4 квітня 1961 року зарахований на посаду космонавта ЦПК ВПС.

З 30 вересня по 2 листопада 1961 року готувався до польоту на одиночному КК на КК «Восток-3» за програмою тридобового одиночного польоту в групі космонавтів. Політ скасовано через зміну програми.

З листопада 1961 по серпень 1962 року готувався до польоту за програмою групового польоту КК «Восток-3» і «Восток-4» в групі космонавтів.

З вересня 1962 по 25 травня 1963 року готувався до польоту дублером пілота КК «Восток-5» за програмою спільного польоту двох кораблів, один з яких мала пілотувати жінка-космонавт. Під час старту КК «Восток-5» 14 червня 1963 року був дублером пілота корабля.

З червня по вересень 1964 року готувався до польоту командиром екіпажу КК «Восход» спершу в групі космонавтів, а з липня 1964 року — в екіпажі разом з Борисом Єгоровим (якого потім змінив Олексій Сорокін) і Георгієм Катисом. Під час старту КК «Восход» 12 жовтня 1964 року був дублером командира корабля.

З 3 травня по грудень 1965 року готувався до польоту командиром основного екіпажу корабля «Восход-3» (ЗКВ № 6) для польоту за науковою програмою тривалістю 10-15 діб разом з Георгієм Катисом.

З грудня 1965 по травень 1966 року після перегляду програми польоту готувався до польоту командиром основного екіпажу КК «Восход-3» за військовою програмою, спочатку разом з Віктором Горбатко, а потім з Георгієм Шоніним. У травні 1966 політ скасований за кілька днів до старту, коли екіпаж вже прийняв корабель.

З вересня 1966 по 1967 рік теоретично готувався за програмою обльоту Місяця на КК Л-1 в групі космонавтів.

З червня 1967 року готувався за програмою «Стикування» командиром дублерного екіпажу активного корабля 7К-ОК.

З лютого по травень 1968 року готувався за програмою «Стикування» командиром першого (основного) екіпажу пасивного корабля 7К-ОК «Союз-2» разом з Олексієм Єлісеєвим і Євгеном Хруновим.

З серпня по жовтень 1968 року готувався командиром активного корабля за програмою автономного випробування КК «Союз» зі стикуванням з безпілотним кораблем в групі разом з Георгієм Береговим і Володимиром Шаталовим.

В листопаді — грудні 1968 року безпосередньо готувався до польоту командиром основного екіпажу пасивного КК «Союз-5» разом з Олексієм Єлісеєвим і Євгеном Хруновим.

• Перший політ: 3 доби 00 годин 54 хвилини 15 секунд. Позивний: «Байкал-1».

З 15 по 18 січня 1969 року командиром КК «Союз-5». Стартував разом з Єлісеєвим і Хруновим, які після першого у світі стикування двох пілотованих кораблів перейшли через відкритий космос в КК «Союз-4» (командир — Шаталов). Посадку здійснював самотужки.

При поверненні на Землю СА не відокремився від ПАВ, корабель знижувався в аварійному режимі за балістичною траєкторією з обертанням в усіх напрямках. Приземлився не долетівши до вирахуваної точки 600 км.

З 1971 року готувався за програмою «Алмаз» спершу в групі, а потім з листопада 1971 по квітень 1972 року — в умовному екіпажі спільно з Хруновим.

З 11 вересня 1972 по лютий 1973 року готувався до польоту на ОПС-101 «Алмаз» («Салют-2») командиром другого (дублерного) екіпажу за програмою першої експедиції спільно з Віталієм Жолобовим. Політ скасований через розгерметизацію ОПС «Алмаз» на орбіті в квітні 1973 року.

З 13 серпня 1973 по червень 1974 року готувався до польоту ОПС-101-2 «Алмаз» («Салют-3») командиром другого (дублерного) екіпажу першої експедиції спільно з Віталієм Жолобовим. Під час запуску КК «Союз-14» 3 липня 1974 року був дублером командира корабля.

З липня по серпень 1974 року готувався в режимі підтримки тренованості командиром екіпажу за програмою другої експедиції на ОПС-101-2 «Алмаз» («Салют-3»). У вересні–грудні 1974 року готувався за програмою «Алмаз» на базі ЦКБМ.

З січня 1975 по червень 1976 року готувався до польоту на ОПС-103 «Алмаз» («Салют-5») командиром основного екіпажу за програмою першої експедиції спільно з Віталієм Жолобовим.

• Другий політ: 49 діб 06 годин 23 хвилини 32 секунди. Позивний: «Байкал-1».

З 6 липня по 24 серпня 1976 року командиром корабля «Союз-21» і першої основної експедиції (ЕО-1) на ОПС «Алмаз» («Салют-5») разом з Віталієм Жолобовим.

На станції виникли проблеми і політ припинився достроково.

Військові звання

• Лейтенант (29.11.1955).
• Старший лейтенант (14.03.1958).
• Капітан (09.05.1960).
• Майор (10.09.1962).
• Підполковник (15.03.1965).
• Полковник (15.01.1969), з 17.03.1990 — полковник запасу.

Почесні звання

Двічі Герой Радянського Союзу (1969, 1976).

Льотчик-космонавт СРСР (1969).

Класність

Військовий льотчик 3-го класу (13.02.1959).

Інструктор парашутно-десантної підготовки (ПДП) ВПС (10.11.1960).

Космонавт 3-го класу (23.01.1969).

Космонавт 2-го класу (01.09.1976).

Нагороди

Дві медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, два ордени Леніна (1969, 1976), орден Червоної Зірки (1961), орден «За службу Батіківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня (1990), орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2 березня 2000), медаль «За отличие в охороні державного кордону» (1977, за виконання програми польоту на орбітальній станції «Салют-5») і десять ювілейних медалей.

Орден Державного Праора УНР (1973), медаль «25 років народної влади» (НРБ, 1969), медаль «За зміцнення братства по зброї» (НРБ), медаль «100-ліття падіння Османського гніту» (НРБ), знак «Братство по зброї» (ПНР), медаль Куби.

Посилання

• Біографія російською [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]