Хрунов Євген Васильович

Хрунов Євген Васильович
рос. Евгений Хрунов
Народився	10 вересня 1933; Pondsd, Q20658929?, Воловський район[d], Московська область, РСФРР, СРСР
Помер	19 травня 2000 (66 років); Москва, Росія; ·гострий інфаркт міокарда
Поховання	Останкінський цвинтар
Громадянство	CPCP
Діяльність	космонавт
Alma mater	Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків (1956), Військово-повітряна інженерна академія імені Жуковськогоd (1968) і Військово-політична академія імені Ленінаd (1972)
Науковий ступінь	кандидат технічних наук (24 грудня 1971)
Знання мов	російська
Військове звання	полковник
Нагороди	Герой Радянського Союзу
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Хрунов Евгений Васильевич (10 вересня 1933 — 19 травня 2000) — льотчик-космонавт СРСР, загін ОКБ-1, набір 1966 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1933 року в селі Пруди Воловського району Тульської області в родині селянина. Закінчив семирічку і вступив до Каширського сільськогосподарського технікуму. 1952 року закінчив технікум і призваний до Радянської Армії. 1956 року закінчив Батайське військове авіаційне училище льотчиків. Після закінчення училища служив у авіаційних частинах Військово-повітряних сил СРСР.

Космічна діяльність[ред. | ред. код]

1960 року зарахований до загону радянських космонавтів (1960 Група ВПС № 1). Проходив підготовку до польотів на кораблях типу Восток і Восход. В березні 1965 року був дублером О. А. Леонова при польоті космічного корабля Восход-2. Потім готувався до польотів за радянською місячною програмою.

Входив до основного екіпажу космічного корабля Союз-2, старт якого планувався на 24 квітня 1967 року. У зв'язку з несправностями на борту космічного корабля Союз-1 політ скасували. 1968 року закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені М. Є. Жуковського. З 15 по 17 січня 1969 року здійснив політ в космос космонавтом-дослідником. Стартував на борту космічного корабля Союз-5 разом з Б.Волиновим і О.Єлисеєвим, разом з О.Єлисеєвим через відкритий космос перейшов на борт космічного корабля Союз-4, на якому здійснив посадку на Землю разом з В.Шаталовим і О.Єлисеєвим. Політ тривав 1 добу 23 години 45 хвилин 50 секунд. Перебування у відкритому космосі тривало 37 хвилин. Під час польоту вперше у світі зістиковано двоє пілотованих кораблів, екіпаж перейшов з одного КК в інший через відкритий космос.

Після космічного польоту продовжив підготовку в складі груп до космічних польотів на космічних кораблях типу Союз і орбітальних станціях типу Салют. 1971 року захистив кандидатську дисертацію і отримав ступінь кандидата технічних наук. 1972 року закінчив Військово-політичну академію імені В.I.Леніна. В кінці 1970-х років проходив підготовку до польотів у космос за програмою «Інтеркосмос». Був командиром дублерного екіпажу під час радянсько-кубинського польоту в космос на космічному кораблі Союз-38 у вересні 1980 року.

1980 року пішов із загону космонавтів і працював начальником управління Державного комітету СРСР зі зовнішньоекономічних зв'язків.

Публікації[ред. | ред. код]

Автор книги «Підкорення невагомості» (1976 г.).

Нагороди[ред. | ред. код]

Державні[ред. | ред. код]

Герой Радянського Союзу. Орден Леніна, орден Червоної Зірки, медалі.

Наукова[ред. | ред. код]

Золота медаль імені К. Е. Ціолковського АН СРСР

Міжнародна[ред. | ред. код]

Почесний диплом імені В. М. Комарова і медаль де Лаво (FAI).

Почесне громадянство[ред. | ред. код]

Почесний громадянин міст Калуга, Тула, Шахтарськ (Росія).

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія російською [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]