Хрунов Євген Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хрунов Євген Васильович
The Soviet Union 1969 CPA 3724 stamp from sheet Yevgeny Khrunov cropped.jpg
Народився 10 вересня 1933(1933-09-10)
Тульська область, РСФРР, СРСР
Помер 19 травня 2000(2000-05-19) (66 років)
Москва, Росія
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Громадянство CPCP
Діяльність космонавт
Alma mater
Науковий ступінь Кандидат технічних наук (24 грудня 1971)
Військове звання полковник
Нагороди Hero of the Soviet Union medal 1.svg Герой Радянського Союзу

Хрунов Евгений Васильевич (10 вересня 1933 — 19 травня 2000) — льотчик-космонавт СРСР, загін ОКБ-1, набір 1966 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1933 року в селі Пруди Воловського району Тульської області в родині селянина. Закінчив семирічку і вступив до Каширського сільськогосподарського технікуму. 1952 року закінчив технікум і призваний до Радянської Армії. 1956 року закінчив Батайське військове авіаційне училище льотчиків. Після закінчення училища служив у авіаційних частинах Військово-повітряних сил СРСР.

Космічна діяльність[ред. | ред. код]

1960 року зарахований до загону радянських космонавтів (1960 Група ВПС № 1). Проходив підготовку до польотів на кораблях типу Восток і Восход. В березні 1965 року був дублером О. А. Леонова при польоті космічного корабля Восход-2. Потім готувався до польотів за радянською місячною програмою.

Входив до основного екіпажу космічного корабля Союз-2, старт якого планувався на 24 квітня 1967 року. У зв'язку з несправностями на борту космічного корабля Союз-1 політ скасували. 1968 року закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені М. Є. Жуковського. З 15 по 17 січня 1969 року здійснив політ в космос космонавтом-дослідником. Стартував на борту космічного корабля Союз-5 разом з Б.Волиновим і О.Єлисеєвим, разом з О.Єлисеєвим через відкритий космос перейшов на борт космічного корабля Союз-4, на якому здійснив посадку на Землю разом з В.Шаталовим і О.Єлисеєвим. Політ тривав 1 добу 23 години 45 хвилин 50 секунд. Перебування у відкритому космосі тривало 37 хвилин. Під час польоту вперше у світі зістиковано двоє пілотованих кораблів, екіпаж перейшов з одного КК в інший через відкритий космос.

Після космічного польоту продовжив підготовку в складі груп до космічних польотів на космічних кораблях типу Союз і орбітальних станціях типу Салют. 1971 року захистив кандидатську дисертацію і отримав ступінь кандидата технічних наук. 1972 року закінчив Військово-політичну академію імені В.I.Леніна. В кінці 1970-х років проходив підготовку до польотів у космос за програмою «Інтеркосмос». Був командиром дублерного екіпажу під час радянсько-кубинського польоту в космос на космічному кораблі Союз-38 у вересні 1980 року.

1980 року пішов із загону космонавтів і працював начальником управління Державного комітету СРСР зі зовнішньоекономічних зв'язків.

Публікації[ред. | ред. код]

Автор книги «Підкорення невагомості» (1976 г.).

Нагороди[ред. | ред. код]

Державні[ред. | ред. код]

Герой Радянського Союзу. Орден Леніна, орден Червоної Зірки, медалі.

Наукова[ред. | ред. код]

Золота медаль імені К. Е. Ціолковського АН СРСР

Міжнародна[ред. | ред. код]

Почесний диплом імені В. М. Комарова і медаль де Лаво (FAI).

Почесне громадянство[ред. | ред. код]

Почесний громадянин міст Калуга, Тула, Шахтарськ (Росія).

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія російською