Стамбульський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стамбульський метрополітен
Логотип
Зображення
Дата створення / заснування 1989[1]
Офіційна назва тур. İstanbul Metrosu[2]
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Адміністративна одиниця Стамбул
Оператор Metro Istanbuld
Дата офіційного відкриття 3 вересня 1989
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Пасажиропотік 384 900 000 ± 50 000[3][3] і 495 400 000[4]
Детальна карта
Стан використання використовуєтьсяd
Кількість послідовників 190 589
Офіційний сайт(тур.)
CMNS: Стамбульський метрополітен у Вікісховищі

Стамбульський метрополітен — швидкісний рейковий громадський транспорт Стамбула. Перша черга першої лінії М1 була введена в дію у 1989. На 2022 рік, має 107 діючих станцій[5], мережа складається з наступних ліній — М1, M2, М3, M4, М5 M6, М7, М8 та М9. Лінії М11 та М12 знаходяться в стадії будівництва та планування.

Мережа має пересадки на лінії Мармарай, Фунікулер Кабаташ — Таксим, Фунікулер Вадистанбул — Сейрантепе та лінії T1, T4, T5 сучасного трамваю

Історія та перспективи розвитку[ред. | ред. код]

Тюнель[ред. | ред. код]

Докладніше: Тюнель

Тюнель — найстаріша підземна міська залізниця у Стамбулі — яка була введена в експлуатацію 17 січня 1875[6] Це друга найстаріша в світі підземна міська залізниця після Лондонського метро (1863), і перша підземна міська залізнична лінія у континентальній Європі, хоча перша повна лінія метро з декількома станціями метро в континентальній Європі була Лінія 1 Будапештського метро. (1896).

Легкий метрополітен[ред. | ред. код]

Стамбульський LRT, який складається з ліній M1 і Т4, має загалом 40 станцій (у тому числі 12 підземних і 3 естакадних станцій) був введений в експлуатацію 3 вересня 1989 року. Загальна протяжність мережі Стамбульського LRT становить 32 км.

Стамбульський метрополітен[ред. | ред. код]

Фракійська сторона[ред. | ред. код]

Плани будівництва метрополітену в європейській частині розроблялися декілька раз, уперше 1912 року, пізніше — в 1936 і 1951 роках.

Перший генеральний план всієї мережі метро в Стамбулі під назвою Avant Projet d'un Métropolitain à Constantinople було спроєктовано французьким інженером L. Guerby, 10 січня 1912. План складався в цілому 24 станцій метро між районами Топкапі і Шишлі і включав з'єднання через Золотий Ріг. Кожна станція повинна була мати платформу 75 м, відстань між станціями варіювалася від 220 до 975 метрів. Креслення проєкту, який не був реалізований, сьогодні експонуються в музеї Стамбульського технічного університету.

У 1936 році французький архітектор Анрі Прост запропонував проєкт будівництва метрополітену між районами Таксим і Беязит, на північ і на південь від Золотого Рогу, відповідно.[7][8] У жовтні 1951, голландська фірма Nedeco запропонувала аналогічний проєкт між Таксим і Беязіт, а у вересні 1952, директор Паризького транспортного відділу, Марк Ланжевена, разом зі своїм партнером Louis Meizzonet запропонував проєкт метро та його інтеграцію з іншими видами громадського транспорту в місті. Але ці плани ніколи не набули чинності, і всі пропозиції були відкладені до 1987 року, коли розпочалась реалізація сьогоденного Стамбульського метро.

Реально проєктування чиної лінії метро почалося в 1987 році. Будівництво ж стартувало 11 вересня 1992 року, й просувалося доволі мляво, оскільки напряму́ було пов'язане з археологічними розкопками на будівельному майданчику. З огляду на те, що Стамбул розташований у сейсмічно активному районі, будівельні роботи здійснювалися у відкриту. За розрахунками, метрополітен у Стамбулі здатний витримати землетрус до 9 балів за шкалою Ріхтера.

Після декількох відтермінувань, першу ділянку лінії метро завдовжки 8,5 км було відкрито 16 вересня 2000 року. Вона складалась із шести станцій, від 4. Левент до Таксим. На лінії курсували чотиривагонні потяги виробництва Alstom.

30 січня 2009 року лінію було подовжено на північ на три станції, до Ататюрк Оно Санаї та на південь до станції Шишхане. Водночас було випущено потяги виробництва турецько-корейської компанії EUROTEM.

У теперішній час здійснюється розбудова мережі як на північ, так і на південь. У північному напрямку існуючу лінію планується подовжити на три станції до кінцевої станції Хаджиосман, у південному — також на три станції до Єнікапи, причому метро мостом має перетнути затоку Золотий Ріг. Загальна довжина ділянки після завершення будівництва має скласти 23 км (загалом 16 станцій)[9][10][11], не включаючи 936 м метромосту через Золотий Ріг[12], 0,6 км довжини тунель Таксим-Кабаташ зв'язуючий з поромним портом[13], 0,6 км завдовжки тунель Єнікапи-Аксарай з'єднає з мережею LRT, і 13,6 км завдовжки тунель Мармарай[14]

Анатолійська сторона[ред. | ред. код]

На азійському боці здійснюється також будівництво ділянки метро М4 завдовжки 21,66 км (16 станцій), першу чергу до Каратала було введено 17 серпня 2012 року. Будівництво коштувало €751m і було здійснено Astaldi / Makyol / Gülermak consortium.[15] Європейську та азійську ділянки з'єднано тунелем Мармарай (який вступив в дію 29 жовтня 2013) під Босфором, після чого Стамбульський метрополітен, таким чином, став першим у світі, розташованим у двох частинах світу.

Лінії[ред. | ред. код]

Лінії Стамбульського метрополітену і сьогоденне розширення мережі
Лінія Маршрут Відкриття Довжина Станції Примітки[16]
Istanbul M1 Line Symbol.svg
Єнікапи (Yenikapı) ↔ Аеропорт Ататюрк (Atatürk Havalimanı)/Кіразли (Kirazlı) 1989[17] 26,1 км[17] 23[17] Дистанція завдовжки 0.7 км введено в експлуатацію 9 листопада 2014 р.[18] Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин.
Istanbul public transport - M2 line symbol.png
Єнікапи (Yenikapı) ↔ Хаджиосман (Hacıosman) 2000[19] 23,5 км[19] 16[19] Південне розширення (3,5 км до Єнікапи, з 3-ма станціями) введено в експлуатацію у лютому 2014 р. Працює: 6:15 ранку — 00:00 годин.
Istanbul public transport - M3 line symbol.png
Кіразли (Kirazlı) ↔ Метрокент (Metrokent) 2013[20] 11 км[20] 9[20] Планується південне розширення (9,0 км до Бакиркьой, з 8 станціями). Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин.
Istanbul M4 Line Symbol.svg
Кадикьой (Kadıköy) ↔ Картал (Kartal) 2012[21] 26,5 км[21] 19[21] Розширення 7.4 км до міжнародного аеропорту Сабіха ще 4 станцій знаходиться в стадії будівництва. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин.
Istanbul M5 Line Symbol.svg
УскюдарЯманевлер 2017[22] 20 км[22] 16[22] Відкрита 15 грудня 2017. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин. Час в дорозі УскюдарЯманевлер — 17 хв.
Istanbul M6 Line Symbol.svg
Левент (Levent) ↔ Босфорський університет (Boğaziçi Üniversitesi)/Хісарюстю (Hisarüstü) 2015[23] 3,3 км[23] 4[23] Mini-Metro насправді лінія легкого метро.
Istanbul M7 Line Symbol.svg
Шишлі — МеджидієкьойМахмутбей 2020[24] 18 км[24] 15[24] Відкрито частково 28 жовтня 2020. Дільниця Меджидієкьой — Кабаташ ще будується.
Istanbul M8 Line Symbol.svg
БостанджиПарселер 6 січня 2023 14,3 км 13 Відкрита для пасажирів 6 січня 2023 року відкрито для пасажирів на дільниці Бостанджи ↔ Парселер) в анатоліській частині міста і складається з 13 станцій, з них 3 — пересадкові на лінії M4, M5 та Мармарай. Графік роботи: з 06:30 до 21:30, інтервал руху — 9 хвилин. Час у дорозі — 21 хвилина. Лінія обслуговується 10 повністю автоматизованими 4-вагонними складами виробництва Hyundai EURotem.
Istanbul M9 Line Symbol.svg
ОлімпіятБахаріє 2021[25] 6 км[25] 5[25] Відкрито частково до Багаріє 29 травня 2021 р. Перебрала відгалуження М3 Олімпіят — Ікітеллі. Дільниця Бахаріє-Атакьой має бути відкрита в 2022 році.
Загалом: 160 км[5] 126[5]

Станції[ред. | ред. код]

Режим роботи[ред. | ред. код]

Метро працює з 6:00 ранку до 00.00 годин кожні 7-10 хвилин. Лінія метро М2 працює з 6:15 ранку до 00.00. В години пік інтервали зменшується до 5 хвилин. Вартість проїзду від 1.65 до 2.35 TL з карткою Istanbulkart, або 4 TL з одноразовим електронним квитком, котрий дійсний на фунікулері, сучасних трамваях, автобусах і переправу на поромі через Босфор[26].

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.metro.istanbul/en/Home/Tarihce
  2. http://www.istanbulunmetrosu.com/
  3. а б http://www.rayhaber.com/2016/istanbulda-rayli-sistemle-yarim-milyar-yolcu-tasindi/
  4. https://www.metro.istanbul/yolcuhizmetleri/yolcuistatistikleri
  5. а б в Lines in Operation [Rail Systems] (англ.). Metro İstanbul. 2022. Процитовано 9 січня 2022. 
  6. The Tunnel. IETT. Процитовано 20 червня 2009. 
  7. TMMOB: «İstanbul Ulaştırmasının Dünü, Bugünü» (Güngör Evren). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2013. 
  8. Yıldız Technical University Faculty of Architecture Magazine (Megaron): «İki Fransız mimarı Henri Prost ve August Perret'nin İstanbul ile ilgili çalışmaları» (Işık Aydemir). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 січня 2013. 
  9. Istanbul Metropolitan Municipality: Taksim — 4. Levent metro hattı. Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 3 січня 2013. 
  10. Istanbul Metropolitan Municipality: Taksim-Ayazağa-Hacıosman metro hattı. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 3 січня 2013. 
  11. Istanbul Metropolitan Municipality: Taksim-Yenikapı metro hattı. Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 3 січня 2013. 
  12. Istanbul Metropolitan Municipality: Golden Horn metro bridge. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 3 січня 2013. 
  13. FUNİKÜLER SİSTEM Taksim - Kabataş. İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 20 червня 2009. 
  14. Railway Technology: Marmaray Railway Engineering Project, Istanbul, Turkey
  15. Kadiköy - Kartal metro opened by Prime Minister - Railway Gazette. Railway Gazette International. Процитовано 19 серпня 2012. 
  16. Istanbul Railway Network Map (complete, including under construction sections). Istanbul-ulasim.com.tr. İstanbul Ulaşim A.Ş. 2014. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 13 квітня 2014. 
  17. а б в M1 Yenikapı - Atatürk Havalimanı / Kirazlı Metro Hattı [M1 Yenikapı - Atatürk Airport / Kirazlı Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish). İstanbul Ulaşim A.Ş. Процитовано 14 квітня 2015. 
  18. PM Davutoğlu inaugurates İstanbul’s Aksaray-Yenikapı metro. Today's Zaman. 9 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2014. 
  19. а б в M2 Yenikapı- Hacıosman Metro Hattı [M2 Yenikapı- Hacıosman Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish). İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 14 квітня 2015. 
  20. а б в M3 Başakşehir Metro Hattı [M3 Başakşehir Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish). İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2015. 
  21. а б в M4 Kadıköy-Kartal Metro Hattı [M4 Kadikoy-Kartal Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish). İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015. 
  22. а б в M5 Üsküdar – Yamanevler. Milliyet.com.tr (Turkish). 
  23. а б в M6 Levent – Boğaziçi Üniversitesi/Hisarüstü Metro Hattı [M6 Levent – Boğaziçi Üniversitesi/Hisarüstü Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish). İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2015. 
  24. а б в M7 Mecidiyeköy – Mahmutbey Metro Hattı [M7 Mecidiyeköy – Mahmutbey Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish). İstanbul Ulaşım. Процитовано 28 жовтня 2020. 
  25. а б в https://www.metro.istanbul/haber/detay/istanbula-yeni-metro-hatti
  26. Istanbul Ulasim. www.istanbul-ulasim.com.tr. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2015.