Матвіїв Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Васильович Матвіїв
Народження17 березня 1938(1938-03-17)
Смерть26 липня 2006(2006-07-26) (68 років)
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів

Олександр Васильович Матвіїв (17 березня 1938, с. Ляшки Королівські, Перемишлянський повіт Тернопільське воєводство, Польща, нині с. Заставне Львівського району Львівської області — 26 липня 2006, м. Львів) — український архітектор. Член-кореспондент Української академії архітектури, член НСАУ (1971)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 березня 1938 року в селі Ляшки Королівські, Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства (нині — село Заставне Львівського району Львівської області). 1961 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Понад двадцять років працював заступником начальника управління містобудування та архітектури Львівського облвиконкому. Двічі лауреат Державної премії України у галузі архітектури у 1989 і 1994 роках (друга — за архітектуру індивідуальних і дачних житлових будинків[2]). 1984 року відзначений званням заслуженого архітектора УРСР. Член-кореспондент Української академії архітектури. В роки незалежності відкрив власне архітектурне бюро «Майстерня архітектора О. Матвіїва». Спроєктував ряд новаторських за архітектурою українських храмів. Входив до складу журі конкурсів проєктів пам'ятників Володимирові Кубійовичу у Львові (2001)[3] і Степанові Бандері у Львові (2001).[4]

Вілла на вулиці Таджицькій, 1а у Львові
Будівлі
Пам'ятники

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Ю. О. Бірюльов. Матвіїв Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.
  2. а б Наші лауреати // Архітектурний вісник. — 1996. — № 1. — С. 18.
  3. Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 30. — ISSN 0827-7362.
  4. Конкурси // Архітектурний вісник. — 2001. — № 1—2 (12). — С. 16.
  5. а б Лінда С., Іваночко У. Стильові пошуки в сакральній архітектурі сучасної України // Вісник Львівського національного аграрного університету. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. — 2009.
  6. Шуляр В. Олександр Матвіїв — зміна стилю? // Архітектурний вісник. — 1998. — № 1 (6). — С. 18—19.
  7. Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М.: Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 177.
  8. Черкес Б. Архітектура України напередодні XXI століття // Архітектурний вісник. — 1999. — № 3—4 (9). — С. 11.
  9. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 681. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  10. Шуляр В. Що будується на проспекті Свободи, 45? // Архітектурний вісник. — 2002. — № 1—2 (12). — С. 10.
  11. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 343. (рос.)
  12. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27.; Памятники истории… — С. 343.
  13. Памятники истории… — С. 336.
  14. а б Памятники истории… — С. 326.
  15. Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 91; Львівська експериментальна… — С. 37.
  16. Выставка произведений художников западных… — С. 337.
  17. Мистецтво України. 1991—2003. Альбом / упоряд. Т. Придатко, З. Чегусова. — К. : Мистецтво, 2003. — С. 82. — ISBN 966-577-002-0.
  18. Нестаничі. Літопис. radekhiv.if.ua. ТРК «Радехів». 1 квітня 2024. Архів оригіналу за 4 липня 2023. Процитовано 16 квітня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]