Вулиця Шпитальна (Львів)
| Вулиця Шпитальна Львів | |
|---|---|
.jpg) Західна частина вулиці Шпитальної | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | єврейського шпиталю |
| Колишні назви | |
| Богданівська, Бровару, Юден Фрідхофсґассе, Єврейського шпиталю, Шпитальна | |
| австрійського періоду (українською) | Юден Фрідхофсґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Juden Friedhofs Gasse |
| польського періоду (польською) | Bogdanowska, Browaru, Szpitalu żydowskiego, Szpitalna |
| радянського періоду (українською) | Шпитальна |
| радянського періоду (російською) | Шпитальная |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 800 м |
| Координати початку | 49°50′39″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8442472° пн. ш. 24.0246111° сх. д.Координати: 49°50′39″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8442472° пн. ш. 24.0246111° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′42″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8452500° пн. ш. 24.0204056° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній (частково), односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—32[1] |
| Архітектурні пам'ятки | № 9[2] |
| Державні установи | Центр ділового партнерства обласної асоціації малого та середнього підприємництва |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Аптеки | Аптека низьких цін, D.S., Сімейна аптека |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія, конструктивізм[3] |
| Комерція | торговельний центр «Магнус», ресторан «Фабрика їжі „Біля Магнуса“», багатофункційний комплекс «FamEst7» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2703759 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Шпитальна у Вікісховищі | |
Вулиця Шпита́льна — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Прямує від вулиці Городоцької до перехрестя вулиць Базарної, Джерельної, Шолом-Алейхема та Раппопорта.
Прилучаються вулиці: Куліша, Данилишина, Котлярська, Біласа, Таманська.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Вулиця розташована поблизу давнього передміського єврейського кварталу. Була межею старого єврейського цвинтаря. Не пізніше 1664 року зафіксована перша офіційна назва — Богданівська, на честь вірменина Богдана Доноваковича, який 1606 року отримав від магістрату право заснувати тут осаду. Це була давня (перша) львівська Богданівка, що вже у першій половині XVII століття містилася на Краківському передмісті Львова — між сучасними вулицями Клепарівською та Куліша[4]. Пізніше мала назви — Бровару, Жидівська цвинтарна, 1844 року зафіксовано назву «Юденфрідгофґассе». Згодом у 1864 році зустрічається назва «вулиця Жидівського шпиталю» (шпиталь розташований дещо вище, на сучасній вулиці Раппапорта). Остаточна назва — «Шпитальна» прийнята 1871 року й досі не змінювалася[5].
Майже до середини 1930-х років вулиця Шпитальна була у два рази довшою та сполучалася з вулицею Ветеранів. 1934 року горішню частину вулиці Шпитальної (між перехрестям Шпитальної з сучасними вулицями Джерельною, Шолом-Алейхема, Раппапорта й до вулиці Ветеранів) виділили в окрему вулицю і назвали її на честь польського громадського діяча Філіпа Шляйхера, а від 1950 року — вулиця Базарна. Через це трапляється плутанина з нумерацією будинків у старих польських адресних книгах (до 1934 року), де вона сягає № 90, хоча в реальності, сучасна вулиця Шпитальна має кінцевий № 32, а ті, що були більшими за № 32, належать сучасним вулицям Джерельній, Шолом-Алейхема, Раппапорта та Базарній, зокрема, у 1916 році Єврейський шпиталь рахувався під № 23 і належав до вулиці Шпитальної, а нині — вулиця Раппапорта, 8.
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Шпитальної присутні класицизм та віденська сецесія кінця XIX — початку XX століття, польський 1930-х та радянський конструктивізм 1960-х років[3].
№ 1 — торговельний центр «Магнус», збудований у стилі раціональної сецесії фірмою Міхала Уляма за проєктом Романа Фелінського у 1912—1913 роках[6] як «Товарний дім»[7]. За польських часів, поряд із крамницями «Товарного дому», у цій будівлі ще містилося бюро подорожей «Орбіс»[8]. Упродовж другої половини 1940-х — початку 1950-х років у будівлі містилися райком КП(б)У, виконком Шевченківської районної ради депутатів трудящих[9], райком ЛКСМУ[10], РАЦС, відділ охорони здоров'я, районний комітет ДТСААФ та «Червоного Хреста», відділення Держбанку СРСР Шевченківського району м. Львова. Також відкрилися приймальний пункт пральні і хімчистки та продовольчий магазин. У 1959—1961 роках будівлю переобладнали під ЦУМ, який проіснував до квітня 2003 року, коли його закрили. Після ґрунтовної реконструкції у серпні 2003 року відкрився відновлений торгівельний центр «Магнус»[8]. Після реконструкції частину першого поверху торгового центру займає крамниця мережі супермаркетів «Рукавичка» (окремий вхід на розі вулиць Шпитальної та Городоцької).
№ 3 — наприкінці XIX століття в будинку містилися склади заліза Р. Гюнцберга[11]. Нині цього будинку не існує.
№ 4 — тут розташовувалася двоповерхова будівля синагоги «Ковеа ітім ле-Тора» або «Ковеа Ітім шул» (у перекладі з їдиш — час призначений для тори), яка була збудована 1878 року за проєктом Еміля Возняковського в стилі ампір. 1893 року реконструйована за проєктом Міхала Фехтера[12]. На першому поверсі була власне синагога, а на другому — місце, спеціально призначене для постійного вивчення Тори — бейт-мідраш або ж «дім вчення». У цьому будинку в останній третині XIX століття працювала скульптурна майстерня родини Юдем, що спеціалізувалися на виготовленні надгробних плит для єврейського цвинтаря. Пізніше майстерня належала його спадкоємцям — родині Манделів[13]. Наприкінці XIX століття тут також працювала лазня Лейби Ґюса[14], згодом власником лазні став Саломон Вурзель[15]. Будинок та синагогу зруйновано під час німецької окупації. За радянських часів ця ділянка не забудовувалася. Лише було встановлено декілька кіосків, а ближче до вул. Шпитальної розташовувалася зупинка громадського транспорту, скасована у 2010-х роках. На наприкінці 2000-х років на цьому місці збудований ресторан «Фабрика їжі „Біля Магнуса“».
№ 7 — триповерховий житловий будинок на розі з вулицею Данилишина. На першому поверсі містяться салон мобільного зв'язку «Київстар», магазини жіночого одягу «Пінк», електротоварів «Електротехніка», салон мобільного зв'язку «Мобіманія». З боку торговельного центру «Магнус» до будинку існує одноповерхова прибудова, що має адресу — вулиця Шпитальна, 1, в якій розташовані кафе «Шпилька» та крамниця мережі «Гуртові ціни. Алкоголь».
№ 8 — триповерхова житлова кам'яниця. У міжвоєнний період тут містилася контора першої крайової фабрики дзеркал та шліфування скла Юзефа Фрідлендера[16], сама фабрика була на вул. Жовківській, 121 (нині — вул. Хмельницького)[17], від початку XX століття тут ще містилася перукарня Юзефа Макса Фарба[18]. За радянських часів, з кінця 1940-х років, тут працювала артіль «Скло-дзеркало» львівського облрізнопромсоюзу[19] та перукарня. Нині тут містяться перукарня, гриль-бар та аптечна крамниця мережі «Аптека низьких цін».
№ 9. Двоповерховий будинок у стилі функціоналізму, на розі з вулицею Данилишина, збудований 1935 року за проєктом архітекторів Максимільяна Когута та Юзефа Тіша як торговельний склад галантерейної фабрики.[20] Від повоєнних років й до середини 2000-х років другий поверх будівлі займав військкомат Шевченківського району м. Львова[21], а на першому поверсі від грудня 1966 року до 2006 року містився гастроном «Зустріч». Нині на першому поверсі міститься декілька крамниць, а другий поверх займає Центр ділового партнерства обласної асоціації малого та середнього підприємництва. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 2239-М[2].
№ 11 — двоповерховий будинок у стилі функціоналізму, що виходить східним фасадом на вулицю Шпитальну, південним — на вулицю Данилишина, збудований у 1930-х роках. За Польщі тут була лазня, що належала Максові Мейлаху Посаменту[22]. За радянських часів тут містилася лазня № 3 лазнево-ванного тресту[23], пральня самообслуговування та перукарня[3]. Від другої половини 2000-х років в будинку містився міні-ринок, згодом торгівельний центр «На Шпитальній». У 2018—2020 роках тривала реконструкція будинку під торгово-офісний центр шляхом надбудови ще двох поверхів. 2020 року тут відкрився багатофункційний комплекс «FamEst7»[24].
№ 11-А — (нині — вул. Шпитальна, 13). В цьому будинку за Польщі містився ресторан Абраґама Друкера[25]. Від радянських часів магазин «Господарські товари»[3].
№ 19 — на початку XX століття цю адресу мав склад нафти Шміля Еллмера[26]. У будинку за радянських часів працював магазин «Радіоелектротовари».
№ 21 — триповерхова кам'яниця. За Польщі тут містився ресторан Шимона Крауса[27]. Нині у подвір'ї будинку розташований готель «Старий Краків»[28], а на першому поверсі містяться — крамниця одягу «Lux-Elite», весільний салон «Щасливий день», ювелірний салон «Онікс», ломбард «Благо».
№ 30 — двоповерхова кам'яниця кінця XIX — початку XX століття. До 1939 року на першому поверсі містилася бляхарська майстерня Тобіяша Адлера[29]. Нині тут аптечна крамниця мережі «D.S.» та салон побутової техніки «Євротехніка».
№ 32 — двоповерхова кам'яниця кінця XIX — початку XX століття на розі з вулицею Джерельною. Наприкінці 1940-х років в будинку містилася артіль «9 Травня» львівського облтекстильпошившкірпромсоюзу[30]. Нині тут аптечна крамниця мережі аптек «Сімейна аптека» та ресторан швидкої їжі «Я люблю кебаб».
Колишні адреси[ред. | ред. код]
- Будинок на вулиці Шпитальній, 14, де за Польщі тут містився магазин канцелярського приладдя Ґоровіца[3] та книгарня Ґерша Шлага[31]. У повоєнний час в будинку діяла артіль «Перемога» львівського облхімхарчпромсоюзу[32]. Нині цього будинку не існує.
- Будинок на вулиці Шпитальній, 16, тут на початку XX століття мешкав гравер Лейб Коркес, котрий розкрив таємницю алхімічного золота[33]. Нині цього будинку не існує.
- Колишній єврейський шпиталь (нині — пологове відділення комунальної 3-ї МКЛ м. Львова) на сучасній вулиці Раппопорта, 8 (колишня адреса — вул. Шпитальна, 23).
- Двоповерхова наріжна кам'яниця кінця XIX — початку XX століття на сучасній вулиці Джерельній, 1 (колишня адреса — вул. Шпитальна, 24). На початку XX століття на першому поверсі будинку містився шинок Якуба Шепса[34]. За радянських часів тут було кафе-бар. Нині тут аптечна крамниця мережі «Подорожник». У 1930-х роках, під час впорядкування нумерації будинків на вулиці Шпитальній, № 24 отримав інший будинок.
- Торговельний центр на сучасній вулиці Базарній, 8. Колись на тому місці було декілька будинків. В будинку на вулиці Шпитальній, 32 містилася пральня Яна Флачека[35], в будинку на вулиці Шпитальній, 40-А містилася столярна майстерня Кароля Ґорнунґа[36]. Будинки не зберіглися. У 1930-х роках, під час впорядкування нумерації будинків на вулиці Шпитальній, № 32 отримав інший будинок, а № 40-А нині не існує.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 20 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 433.
- ↑ Ілько Лемко. Богданівка — романтична дільниця Львова // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 114. — ISBN 978-617-629-024-7.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 70.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 425—426.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Шпитальна, 1 — ТЦ «Магнус». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 23 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 432.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 138.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 134.
- ↑ Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa…1883… — S. 49.
- ↑ Бойко О. Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 47. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 182. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- ↑ Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa…1883… — S. 17.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 513.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 92.
- ↑ Ogłoszenia // Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 10.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 178.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 173.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 556.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 139.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 384.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 162.
- ↑ У багатофункціональному комплексі FamEst7 на вул. Шпитальній, 11. inwest.agency. Процитовано 23 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1916… — S. 74.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 176.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 280.
- ↑ Офіційний сайт готелю «Старий Краків». staryikrakiv.lviv.ua. Процитовано 13 серпня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 53. (пол.)
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 180.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 419.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 176.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 270.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 653.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 185.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 618, 633, 641.
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Шпитальна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 327, 395, 397—400, 402, 404. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — 60 s. (пол.)
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Шпитальна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 24 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||||||||