Михайлівка (Миргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Михайлівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Гоголівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53060110070077654
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 625 (2001 рік)
Територія 1,324 км²
Густота населення 472.05 осіб/км²
Поштовий індекс 38312
Телефонний код +380 5345
Географічні дані
Географічні координати 49°54′32″ пн. ш. 33°44′57″ сх. д. / 49.90889° пн. ш. 33.74917° сх. д. / 49.90889; 33.74917Координати: 49°54′32″ пн. ш. 33°44′57″ сх. д. / 49.90889° пн. ш. 33.74917° сх. д. / 49.90889; 33.74917
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Гоголеве
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 38312, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Михайлівка
Карта
Михайлівка. Карта розташування: Україна
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка. Карта розташування: Полтавська область
Михайлівка
Михайлівка
Мапа
Мапа

Миха́йлівка — село Гоголівської селищної громади Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 625 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Михайлівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Михайлівка знаходиться на березі річки Вовнянка, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Мар'янське, нижче за течією примикає село Дакалівка. На річці є кілька загат. Поруч проходить залізниця.

Віддаль до селища Велика Багачка — 22 км. Найближча залізнична станція Гоголеве — за 7 км.

Історія[ред. | ред. код]

Село Михайлівка виникло не раніше кінця XVIII ст. (на карті Г. Л. де Боплана, а також в "Описах Київського намісництва 70-80 років XVIII ст." не згадується).

Первісна назва села — Лікарське, очевидно, пов'язана з іменем відомого лікаря Миргородського повіту Михайла Яковича Трохимовського (1739-1813), який мав у селі земельні володіння.

За переписом 1859 року у власницькому селі Михайлівці Миргородського повіту було 7 дворів, 135 жителів.

Наприкінці XIX ст. землі Михайлівки були куплені великосорочинським поміщиком О. Малинкою, який побудував тут економію та винокурний завод.

За переписом 1900 року в селі разом з іншими поселеннями (хутір Сидоренків) була Михайлівська селянська громада, що об'єднувала 32 двори, 232 жителя. У 1910 році — 52 двори, 285 жителів.

У січні 1918 року розпочалась радянська окупація.

У 1920 році на базі колишньої поміщицької економії було засновано радгосп, що спеціалізувався на вирощуванні цукрових буряків та зернових культур.

До 1923 року Михайлівка входила до складу Устивицької волості Миргородського повіту, у 1923-1925 роках — до Устивицького району, з 1925 року — до Великобагачанського району.

У 1926 році в Михайлівці налічувалось 82 господарства, 451 житель.

У 1929-1930 роках Михайлівський радгосп було перепрофільовано в племрадгосп з вирощування свиней. З 1939 року радгосп як зразкове господарство брав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. У 1938-1940 роках неодноразово нагороджувався Перехідним Червоним прапором ВЦРПС та наркомату радгоспів.

У 1932 році в Михайлівці було відкрито початкову школу, незабаром перетворену в неповну середню.

У 19321933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 25 мешканців (встановлено загиблих), у тому числі встановлено імена 23 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Вільхова О. Х. (1918 р. н.), Кудря М. В. (1925 р. н.).[1]

У період німецько-фашистської окупації Михайлівки (15 вересня 194119 вересня 1943) гітлерівці спалили чимало громадських будівель.

У 1958 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли (47 чол.) під час Німецько-радянської війни, та радянським воїнам, що загинули при визволенні села 1943 року.

Рішенням Полтавського облвиконкому від 14 серпня 1984 року у Великобагачанському районі було перенесено центр Мар’янської сільради у с. Михайлівку того ж району, сільраду було перейменовано на Михайлівську.

У 1990 році населення села становило 797 осіб.

У 1991 році в селі були радгосп "Перемога" (господарство з розведення племінних свиней), відділення зв'язку, АТС, радіовузол, неповна середня школа, дитсадок, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (9 тис. одиниць літератури). Діяв водогін.

Політика[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530021, розташована у приміщенні школи.

Результати

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Михайлівська загальноосвітня школа І ступеня (станом на 2023 не функціонує)
  • Будинок культури на 400 місць
  • Бібліотека

Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволенні села 1943 року
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли під час Німецько-радянської війни

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 30
  2. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  3. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]