Вернидуб Юрій Миколайович
Юрій Вернидуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 22 січня 1966 (56 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Житомир, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Захисник / півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ю́рій Микола́йович Верниду́б (нар. 22 січня 1966, Житомир, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник. Нині — український футбольний тренер. З 21 червня 2022 року — головний тренер клубу «Кривбас». Батько українського футболіста Віталія Вернидуба.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
Вихованець житомирського футболу. Дорослі футбольні виступи розпочав у місцевому клубі «Спартак», що виступав у третьому за рівнем дивізіоні СРСР. Провів у цьому клубі два роки. Потім Вернидуба призвали до армії, тож він перейшов до львівського ЛВВПУ, який виступав у республіканському чемпіонату колективів фізкультури.
У сезоні 1987 року грав за нікопольський «Колос», що виступав у Першій лізі.
«Прикарпаття»[ред. | ред. код]
1988 року Юрія запросили до дніпропетровського «Дніпра», але так і не провівши жодної гри за основу, він залишив команду. Гравця взяв клуб Другої ліги «Прикарпаття», де він і провів залишок сезону 1988 року.
«Металург»[ред. | ред. код]
1989 року Юрій перейшов у клуб Першої ліги «Металург» (Запоріжжя), якому допоміг у сезоні 1990 року здобути третє місце і вперше в історії вийти до Вищої ліги чемпіонату СРСР. Після розпаду СРСР продовжив виступи у «Металурзі» в Вищій лізі чемпіонату України, де провів ще два сезони.
«Хемніцер»[ред. | ред. код]
Влітку 1993 року поїхав за кордон, підписавши контракт з німецьким «Хемніцером», що виступав у Другій бундеслізі. Проте, закріпитися в складі саксонського клубу не зміг, зігравши за сезон лише 7 матчів, після чого повернувся в Україну, де з літа 1994 до кінця 1996 року грав у Вищій лізі за запорізьке «Торпедо».
«Зеніт»[ред. | ред. код]
На початку 1997 року перейшов у петербурзький «Зеніт», у складі якого 1999 року став володарем Кубка Росії, а також дебютував у єврокубках. Проте, з 2000 року втратив місце в команді і став виступати за дубль, тому по завершенню сезону завершив ігрову кар'єру.
Тренерська діяльність[ред. | ред. код]
«Металург»[ред. | ред. код]
Закінчив Академію імені Лесгафта (Санкт-Петербург). З 2001 року працював у тренерському штабі запорізького «Металурга», а після відставки головного тренера команди Анатолія Чанцева з 23 серпня по 29 вересня 2007 року був виконуючим обов'язки головного тренера. Після цього продовжив працювати у штабі.
«Зоря»[ред. | ред. код]
Після того як Чанцев став головним тренером «Зорі», він на початку 2010 року запросив Вернидуба до своєї команди, де Юрій став помічником головного тренера.
Після того, як в листопаді 2011 року «Зоря» потрапила до зони вильоту і Чанцева було звільнено, Вернидуб став виконувачем обов'язків головного тренера луганського клубу і допоміг зберегти команди прописку в еліті, а 3 травня 2012 року, після нічиєї з «Динамо», був призначений головним тренером клубу.
У сезоні 2013–2014 луганський клуб посів 7-ме місце та пробився до Ліги Європи. Там підопічні Вернидуба перемогли албанський «Лачі» в другому кваліфікаційному раунді. У наступному раунді команда пройшла «Молде»., але в раунді плей-оф програла «Феєнорду» з загальним рахунком 4:5.
У сезоні 2015–2016 клуб дійшов до фіналу Кубка України, де програв донецькому «Шахтарю» з рахунком 0:2.
Залишив посаду головного тренера «Зорі» 31 травня 2019 року.
«Шахтар» (Солігорськ), «Шериф», «Кривбас»[ред. | ред. код]
З листопада 2019 року до літа 2020 року — головний тренер білоруського клубу «Шахтар» (Солігорськ).
З 18 грудня 2020 року до 8 червня 2022 року — головний тренер молдовського клубу «Шериф» (Тирасполь).
З 21 червня 2022 року — головний тренер клубу «Кривбас».
Статистика[ред. | ред. код]
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
1983 | ![]() |
Друга | 32 | 2 | ||||
1984 | 36 | 3 | ||||||
1985 | ![]() |
КФК | ? | ? | ||||
1986 | ? | ? | ||||||
1987 | ![]() |
Перша | 33 | 4 | ||||
1988 | ![]() |
Вища | 0 | |||||
![]() |
Друга | 50 | 3 | 1 | ||||
1989 | 21 | 1 | ||||||
![]() |
Перша | 23 | 1 | |||||
1990 | 34 | |||||||
1991 | Вища | 27 | 4 | |||||
1992 | ![]() |
Вища | 17 | 1 | 3 | |||
1992/93 | 15 | 4 | ||||||
1993/94 | ![]() |
Друга Бундесліга | 7 | |||||
1994/95 | ![]() |
Вища | 30 | 2 | ||||
1995/96 | 33 | 10 | 2 | |||||
1996/97 | 13 | 1 | 2 | 1 | ||||
1997 | ![]() |
Вища ліга | 33 | 5 | 2 | |||
1998 | 22 | 1 | 1 | |||||
![]() |
Друга ліга | 1 | ||||||
1999 | ![]() |
Вища ліга | 28 | 1 | 4 | 3 | ||
2000 | ![]() |
Друга ліга | 11 |
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
Період | Посада | Клуб |
---|---|---|
2001—2002, 2005—2009 | Тренер | ![]() |
2005, 2009 | Старший тренер | ![]() |
23 серпня — 29 вересня 2007 | В. о. головного тренера | ![]() |
1 січня 2010 — 27 листопада 2011 | Помічник головного тренера | ![]() |
28 листопада 2011 — 3 травня 2012 | В. о. головного тренера | ![]() |
3 травня 2012 — 31 травня 2019 | Головний тренер | ![]() |
листопад 2019 — літо 2020 | Головний тренер | ![]() |
18 грудня 2020 — 8 червня 2022 | Головний тренер | ![]() |
з 21 червня 2022 | Головний тренер | ![]() |
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
- Гравець
- Володар Кубка Росії:
- Тренер
Особисте життя[ред. | ред. код]
Син Віталій Вернидуб (нар. 17 жовтня 1987) — український футболіст.
Після початку російського вторгнения в Україну та дзвінка сина, який повідомив йому, що Росія напала на Україну, 26 лютого 2022 року повернувся в Україну та вступив до лав ЗСУ[2]. Проходить службу в артилерійському підрозділі на півдні України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- ↑ Иван Зинченко. «Победил Реал и пошел на войну». BBC опубликовало статью о Вернидубе. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 6 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вернидуб Юрій Миколайович |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віталій Вернидуб |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль на сайті ФК «Зоря»
- Заря (Луганск). История и статистика: Вернидуб Юрий Николаевич
- Інтерв'ю
|
|
- Народились 22 січня
- Народились 1966
- Тренери ФК «Зоря» Луганськ
- Уродженці Житомира
- Радянські футболісти
- Українські футболісти
- Випускники університету імені Лесгафта
- Футболісти «Полісся» (Житомир)
- Футболісти «Електрометалурга-НЗФ»
- Футболісти «Спартака» (Івано-Франківськ)
- Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)
- Футболісти «Хемніцера»
- Футболісти «Торпедо» (Запоріжжя)
- Футболісти «Зеніта» (Санкт-Петербург)
- Футболісти «Зеніта-2» (Санкт-Петербург)
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Росії
- Українські футбольні тренери
- Українські футбольні тренери-легіонери
- Тренери ФК «Металург» Запоріжжя
- Тренери ФК «Шахтар» (Солігорськ)
- Тренери ФК «Шериф»
- Тренери ФК «Кривбас» Кривий Ріг
- Українські спортсмени, які долучились до захисту України під час російського вторгнення 2022 року