Дарійо Срна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дарійо Срна
Дарійо Срна
Особисті дані
Повне ім'я Дарійо Срна
Народження 1 травня 1982(1982-05-01) (40 років)
  Меткович, СФРЮ
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Croatia.svg Хорватія
Позиція захисник
Номер 33
Юнацькі клуби


1997—1999
Боснія і Герцеговина ГОШК
Хорватія «Неретва»
Хорватія «Хайдук»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2003 Хорватія «Хайдук» 64 (3)
2003–2018 Україна «Шахтар» (Донецьк) 339 (33)
2018–2019 Італія «Кальярі» 26 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002–2016 Хорватія Хорватія 134 (22)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Да́рійо Срна (хорв. Darijo Srna, МФА[ˈdaːriɔ ˈsrna]); нар. 1 травня 1982, Меткович, СФРЮ) — хорватський помічник головного тренера донецького «Шахтаря» (Донецьк), колишній футболіст, крайній захисник правого флангу, капітан «Шахтаря» (Донецьк) та національної збірної Хорватії.

Абсолютний рекордсмен за кількістю зіграних матчів у збірній[1].

У Шахтарі і збірній Хорватії був основним виконавцем штрафних ударів і пенальті.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Дарійо Срна народився 1 травня 1982 року в невеликому місті Меткович (13000 жителів) (Хорватія). Батько Дарійо, у минулому професійний футболіст. Спочатку Срна грав у футбол у дворі з друзями, потім пішов займатися в місцеву спортшколу Неретва (Меткович). У 12-річному віці Дарійо Срна вперше одягнув футболку «Метковіч»; в 14 років потрапив до збірної. Потім його запрошували в загребське «Динамо» і в «Хайдук» зі Спліта.

«Хайдук»[ред. | ред. код]

У 16 років Франко Барезі кликав Даріо в італійський «Мілан». Але його агент, відомий у минулому футболіст Ігор Штімац, порадив тоді не поспішати. Сказав, що він ще молодий, щоб їхати в Європу. Срна послухав. Після цього він підписав з «Хайдуком» професійний контракт.

Срна навіть грав у єврокубках, після перших проведених двох років у хорватському клубі. Відзначався голами.

Коли Дарійо в 17 років виступав за юнацьку команду, його підключили до основи. «Хайдук» грав із загребським «Динамо» у фіналі Кубка Хорватії. Тоді «Хайдук» програв — (1:3). Це був перший матч Даріо, він вийшов на поле на 65-й хвилині і отримав червону картку за те, що вдарив суперника в обличчя. Через два роки в 19 років став чемпіоном Хорватії.

У чемпіонаті Хорватії провів 69 ігор, забив 7 голів. У Кубку Хорватії 13 ігор.

«Шахтар» (Донецьк)[ред. | ред. код]

Дарійо обрав українських «гірників», хоча міг перейти в «Шальке-04», дортмундську «Боруссію», «Рому», «Кайзерслаутерн» і київське «Динамо». Але «Шахтар» був найбільш конкретний і запропонував найкращі умови контракту. Контракт Срна підписав в один день зі Стіпе Плетикосою, з яким вони разом грали в «Хайдуку».

У складі «Шахтаря» дебютував 12 липня 2003 року у матчі з запорізьким «Металургом», замінивши на 76-ій хвилині Брандау. Цей матч завершився перемогою «помаранчево-чорних» з рахунком (3:0).

За перший сезон у клубі зіграв 29 матчів і забив 3 м'ячі. Допоміг виграти Кубок України. Це був його перший трофей разом з командою.

Наступного сезону тренер почав більше довіряти Срні, він зіграв 41 матч в сезоні 2004/2005. Почав грати в основному складі навіть на євроарені, де дебютував 14 вересня 2004 в Лізі Чемпіонів у матчі проти «Мілана». В цьому ж сезоні переміг у чемпіонаті і суперкубку.

У травні 2006 року газета «Команда» включила його в рейтинг найкращих футболістів чемпіонату України: як фланговий захисник Срна зайняв 3 місце, поступившись Развану Рацу і Олегу Гусєву.

Дарійо Срна під час виступів за «Шахтар». 2011 рік.

ЗМІ неодноразово «відправляли» хорватського захисника в команди чемпіонатів Західної Європи, проте сам Дарійо відкидав будь-яку можливість покинути «Шахтар». Срною цікавилися: «Портсмут», «Челсі», «Реал» і деякі російські клуби. Але на ці чутки Дарійо відповідав так:

« Якщо би я пішов до «Реалу», або до якогось іншого великого клубу клубу, то був би одним з гравців з найбільшим заробітком. Тут я капітан, гравець із супер-статусом. Я вагався, але вирішив залишитися. Тут — рай на землі.[2] «

У сезоні 2008/2009 у Суперкубку України дійшло до післяматчевої серії пенальті, один із них хорват реалізував. Також «Шахтар» того сезону виграв Кубку УЄФА. У фіналі Дарійо заробив «гірчичник» і відзначився гольовою передачею і як капітан першим підняв кубок. У сезоні 2009/2010 брав участь у Суперкубку УЄФА. Забив 4 голи за сезон, більшість з них були важливими і відігравали важливу роль у перемогах «Шахтаря». У сезоні 2011/2012 Дарійо Срна відкрив рахунок у матчі з київським «Арсеналом», який закінчився з рахунком 5:0. У сезоні 2012/2013 почав віддавати гольові передачі. Так він допоміг Луїсу Адріану, Ілсінью, Фернандінью і Марко Девічу. Всі ці передачі теж стали важливими. А потім Луїс Адріану віддячив йому гольовою передачею. Срна забив гол зі штрафного. Забив переможний гол у матчі з «Дніпром». А закінчив забивати у сезоні голом у ворота дортмундської «Боруссії». Дарійо став основним виконавцем штрафних ударів і пенальті у клубі.

У грудня 2016 з'явилася інформація що Срна може перейти в іспанську «Барселону». Однак хорват прийняв рішення залишитися в «Шахтарі»[3][4][5][6].

« Я і раніше сказав, і зараз кажу, що моє серце належить" Шахтарю ", Я залишаюся в "Шахтарі" і задоволений цим рішенням. Послухав, що говорить моє серце. Воно мені підказало, що я повинен залишитися в "Шахтарі" і виграти з командою чемпіонат.

Я прийняв правильне рішення. А що стосується "Барселони", не буду це коментувати, тому що непрофесійно. Найважливіше, що я визначився. Я хочу залишитися в "Шахтарі".

«

Допінг-проба Дарійо Срни, взята 15 березня 2017 року, виявилась позитивною. Пів року проби досліджували декілька лабораторій на чолі з австрійською в Зайберсдорфі. 29 серпня Національний антидопінговий центр України отримав підтвердження позитивних проб — заборонені сполуки виявили після аналізу гормональних змін в організмі[7]. 22 вересня 2017 року ФК «Шахтар» підтвердив позитивну допінг-пробу Срни:

« Не існує якої-небудь заборони футболісту, щоб брати участь у змаганнях. Однак після консультацій із клубом з метою концентрації на своєму захисті Дарійо Срна прийняв рішення припинити виступи за команду. Клуб поважає і підтримує рішення Даріо і впевнений, що гравець доведе свою невинність. Разом з тим ФК "Шахтар" вважає неприйнятним застосування допінгу в спорті і підтверджує свою прихильність ідеї боротьби з допінгом. «

22 лютого 2018 року Національний антидопінговий центр України дискваліфікував хорвата на півроку, до 22 серпня[8] і за донецький клуб хорват більше не провів жодного матчу.

«Кальярі»[ред. | ред. код]

22 червня 2018 року в статусі вільного агента підписав контракт з італійським клубом «Кальярі»[9] Через рік, 21 червня 2019 року, Дарійо заявив про завершення кар'єри[10]. Згодом він зізнавався, що італійський клуб не захотів продовжувати з ним контракт[11].

Збірна[ред. | ред. код]

Молодіжні збірні[ред. | ред. код]

У 1998 році, зіграв дебютний матч за збірні Хорватії, в збірній U-15. У цьому матчі він не відзначився голом. У наступному році зіграв за збірну U-17. За неї він продовжував виступати впродовж 1999 і 2000 років. Зіграв 5 матчів і забив 4 голи. У збірній U-19 виступав до 2001 року. Зіграв 7 матчів і забив 4 голи. У цей час його викликали у збірну U-20, за яку він зіграв 2 матчі. І від цього часу до 2004 року продовжував викликатися до збірної U-21. За неї Дарійо зіграв 10 матчів і відзначився 4 голами. І в 2002 році дебютував за Збірну Хорватії, в матчі проти Збірної Румунії.

Доросла збірна[ред. | ред. код]

У збірній Хорватії дебютував в листопаді 2002 року в товариському матчі проти збірної Румунії.

Срна у складі збірної Хорватії

Перед матчем відбіркового турніру Євро 2008 проти Росії Даріо Срна, Івіца Оліч і Бошко Балабан покинули розташування збірної і вирушили в нічний клуб в Загреб, що в 25-ти кілометрах від табору національної команди. У клубі почалася бійка, з'явилося телебачення і поліція. Журналісти відразу ж дізналися знаменитих в Хорватії гравців, і інформація просочилася в ЗМІ. Державне телебачення країни навіть випустило з цього приводу спеціальний сюжет, в якому назвало поведінку Срни, Оліча і Балабана «найсерйознішим порушенням дисципліни» професійними футболістами з моменту здобуття незалежності Хорватією.

За це головний тренер збірної Хорватії виключив зі збірної Срну, Оліча і Балабана. 22 вересня 2006 року його все ж викликали в збірну на відбіркові матчів чемпіонату Європи 2008 з Андоррою та Англією.

4 жовтня 2006 року залишив розташування збірної через підозру на надрив м'яза.

26 червня 2016 року, після вильоту збірної Хорватії з Чемпіонату Європи 2016 року Даріо прийняв рішення про завершення кар'єри в збірній.

« Я хочу сконцентруватися на грі за «Шахтар». Можу сказати, що все ще голодний до успіхів на футбольному полі. Моє найбільше бажання - закінчити кар'єру на «Донбас Арені». Це моє місто, мій стадіон, моє життя «

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 1 серпня 2016 року

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Суперкубок Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Хайдук 1999–00 1 0 - - - - - - 1 0
2000–01 10 0 3 0 - - - - 13 0
2001–02 25 1 2 1 5 1 - - 32 3
2002–03 27 3 6 2 4 0 - - 37 5
Всього 63 4 11 3 9 1 - - 83 8
Шахтар 2003–04 19 0 5 3 5 0 - - 29 3
2004–05 22 1 7 1 11 0 1 0 41 2
2005–06 21 2 1 0 10 0 1 0 33 2
2006–07 20 3 5 0 9 1 1 0 35 4
2007–08 28 0 3 0 10 0 - - 41 0
2008–09 25 4 3 0 17 1 1 0 46 5
2009–10 26 2 2 1 11 1 - - 39 4
2010–11 27 3 2 0 9 1 1 0 39 4
2011–12 25 3 3 0 5 0 1 0 34 3
2012–13 26 2 5 1 8 1 1 0 40 4
2013–14 27 6 2 0 8 1 1 0 38 6
2014–15 23 2 4 5 7 1 1 0 36 5
2015–16 19 2 4 0 17 3 1 1 41 6
Всього 308 32 46 6 127 9 10 1 492 48
Всього за кар'єру 350 36 57 9 136 10 10 1 542 56

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Дарійо Срна як капітан «Шахтаря» підіймає Суперкубок України. 2011 рік.
«Хайдук»
«Шахтар»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Срна завершив кар'єру в збірній Хорватії. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. 
  2. Срна хочет в соперники Баварию. Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 28 лютого 2016. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 2 травня 2020. 
  4. Срна незадоволений умовами контракту з Барселоною - ЗМІ. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 2 травня 2020. 
  5. Барселона хоче придбати взимку Срну, а влітку - Канселу. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 2 травня 2020. 
  6. Серцем – у Шахтарі, ногами – в Барсі? Роздоріжжя Даріо Срни. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 2 травня 2020. 
  7. Нові подробиці допінг-скандалу Даріо Срни. Профутбол
  8. Срна дискваліфікований до 22 серпня 2018 року через допінг. sports.ru. 22 лютого 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 1 березня 2018. 
  9. Офіційно: Срна — гравець Кальярі. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 9 вересня 2018. 
  10. https://www.ua-football.com/ua/ukrainian/high/1561142910-srna-ya-nagravsya-chesno.html Срна: Я награвся. Чесно
  11. Даріо Срна: Я хотів залишитися в Кальярі, але клуб не захотів продовжувати зі мною контракт

Посилання[ред. | ред. код]