Монтаж накруткою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Монтаж накруткою — монтаж проводів накруткою — технологія монтажу для виготовлення електронних пристроїв. Відноситься до електричного монтажу радіоелектронної апаратури, а саме електричного з'єднання холодним способом. Безпосереднє контактування з'єднання здійснюється під впливом тиску (так само як і холодне зварювання та обтиск).

Історія[ред. | ред. код]

Сучасна технологія монтажу накруткою була розроблена після Другої світової війни в лабораторіях Bell, як засіб для встановлення електричних з'єднань у новому реле, призначеному для використання в телефонній системі Bell[1].

Використовувалась при виробництві на автоматизованих дільницях монтажу для панелей СМ ЕОМ (НВО «Електронмаш»)[2].

Була популярним методом монтажу в 1960-х роках.

Технологія[ред. | ред. код]

Накрутка — це з'єднання оголеного дроту зі штирьовим висновком, що має гострі крайки, шляхом навивання дроту на висновок з певним зусиллям. При цьому крайки штиря, частково деформуючись, врізаються у провід, руйнуючи на ньому оксидну плівку і утворюючи газонепроникні з'єднання. Концентрація напружень в зоні контакту і значний тиск (до 15-20 МПа) обумовлюють взаємну дифузію металів, що сприяє підвищенню надійності з'єднань.

Накрутка виконується одним з двох способів: звичайним і модифікованим. Різниця полягає в тому, що при модифікованій накрутці навивается не тільки зачищена частина, але і один виток ізольованого проводу. Це необхідно для того, щоб запобігти обриву жили в місці видалення ізоляції і розмістити ізолюючий виток в нижній частині терміналу.[3]

Іструменти для монтажу[ред. | ред. код]

Ручний[ред. | ред. код]

Напівавтоматичний[ред. | ред. код]

Недоліки методу[ред. | ред. код]

  • складність автоматизації;
  • критичність при виборі поєднань матеріалів;
  • складність ремонту.

Застосування[ред. | ред. код]

Монтаж бортового комп'ютера, який управляв космічним апаратом Аполлон був проведений саме методом накрутки.

Даний метод був популярний в 1960-х роках у виробництві електроніки, але в даний час він застосовується рідко. Технології поверхневого монтажу зробили цю технологію менш популярною за останні десятиліття. Поява макетних плат, а також зниження цін на професійні друковані плати майже витіснили застосування цієї технології у виробництві.

Монтаж накруткою був застосований в комп'ютерах PDP-11.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bell Telephone Laboratories. A New Twist in Telephony (advertisement). bitsavers.org (англ.). Bitsavers. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021. 
  2. Європейський віртуальний комп'ютерний музей. Автоматизована дільниця монтажу. icfcst.kiev.ua. ICFCST. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 28 листопада 2020. 
  3. Монтаж кабелю методом накрутки [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] // jak.bono.odessa.ua

Література[ред. | ред. код]

  • Лега Ю. Г., Мельник А. А. Конструювання РЕА. Поверхневий монтаж радіоелементів. — Черкаси : ЧІТІ, 1999. — 131 с.
  • Панов Л. І. Конструювання і технологія радіомонтажу на поверхню. — Одеса : ОДПУ, 1998. — 168 с.

Посилання[ред. | ред. код]