Моховинка лежача
Моховинка лежача | |
---|---|
Моховинка, загальний вигляд групи розквітлих рослин | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
Рід: | Моховинка (Sagina) |
Вид: | S. procumbens
|
Біноміальна назва | |
Sagina procumbens L., 1753
|
Мохов́инка леж́ача[1] (Sagina procumbens) більш відома під назвою Мокрець — широко розповсюджена багаторічна трав'яниста квіткова рослина; вид роду Sagina родини гвоздичні, типовий вид цього роду.
Типовий екземпляр цього виду знаходиться в Лондоні[2]: він входив у знамениту колекцію Карла Ліннея, яка після його смерті була продана Джеймсу Сміту та зі Швеції перевезена в Англію.
Епітет наукової (латинської) назви виду, procumbens, утворений від дієслова procumbo («полягати», «хилитися вперед», «нагинатися»). Цей епітет є скороченням опису виду (діагнозу), який був даний Карлом Ліннеєм в його праці Flora Lapponica (1737), — Sagina ramis procumbentibus[3].
До синоніміки виду належать такі назви:
- Alsine procumbens Crantz (1766)[4] — * Alsinella procumbens Bubani (1901)[4] — * Arenaria procumbens Rupr. (1869)[2] — * Sagina apetala var. melanopotamica Speg. (1902)[4]
- Sagina apetala var. paludosa Speg. (1902)[4]
- Sagina boydii F.B.White (1887)[4]
- Sagina fasciculata Poir. (1805)[4]
- Sagina muscosa Jord. (1852)[4]
- Sagina procumbens var. compacta Lange (1887)[4]
- Sagina pyrenaica Rouy (1895)[4] —
В Україні, крім наукової, поширені також назви «мокрець», «мокриця», «кормиця», «червишник»[1].
Ареал виду охоплює Середземномор'я, майже всю територію Європи, включаючи Україну, європейську частину Росії, Західний Сибір, Індію, Тибет, Північну Америку. Зустрічається як занесена рослина і в інших районах планети.
Рослина зустрічається на різноманітних вологих місцях — луках, лісових галявинах, по берегах водойм, на мілині, берегових урвищах, узбіччях доріг та стежок, на пасовиськах, пустирях, у ровах. Часто росте на землях, які використовуються людиною для рослинництва: на парових полях, на полях серед посівів, на городах. Зустрічається в населених пунктах[5][6].
Карл Лінней, описуючи раслину в першому томі своєї праці Species plantarum (1753), писав про її розповсюдження: Habitat in Europae pascuis sterilibus uliginosis aridis («Росте в Європі на пасовищних безплідних вологих пустках»)[5][3].
Багаторічна трав'яниста рослина висотою від 2 до 10 см[6].
Стебла — лежачі або трохи припідняті, розгалужені, у вузлах укорінюються. Листки вузько лінійні, загострені, з шипиком на кінці, зрощені основами, довжиною від 2 до 10 мм і шириною від 0,25 до 0,5 мм[2], без прилистків[6], зібрані в добре розвинені багатолисткові розетки. Вегетативні та генеративні пагони виходять з пазух листків. Стебла і листя — голі[5].
Квітки — довжиною 2—3 мм[2], двостатеві, розташовані на довгих (10—20 мм) і тонких квітконіжках на верхівках пагонів[5]. Оцвітини, гіпантія немає. Чашечка складається з чотирьох (або п'яти, що буває у поодиноких квіток, причому доволі рідко[5]) вільних тупих яйцеподібних чашолистків (довжиною до 2,25 мм і шириною до 1,75 мм)[2]. Віночок білий; пелюсток чотири (рідко буває п'ять)[2], вони в 1,5—3 рази коротші за чашолистки[5], в 3—4 рази коротші від чашечки[2]. тичинок чотири[2]. Стовпчиків чотири[2].
Плід — багатонасіннева коробочка довжиною 2—3 мм (довше відхилених вбік чашолистиків[5]), розкривається чотирма або п'ятьма стулками [6]. Квітконіжки при плодах на верхівці зігнуті (нахилені донизу) — на відміну від інших видів цього роду.
- Sagina procumbens subsp. procumbens
- Sagina procumbens subsp. litoralis (Reichenb.) Natho (1977) — зустрічається на морських узбережжях Західної Європи; на відміну від номінативного підвиду має товстувате, по краях більш чи менш війчасте листя [5].
- ↑ а б Sagina procumbens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г д е ж и к Штейнберг, 1936.
- ↑ а б Sagina procumbens: сторінка 128 з книги Карла Ліннея Species plantarum (1753) з описом цього виду.(лат.)(Перевірено 6 грудня 2012)
- ↑ а б в г д е ж и к Sagina procumbens: інформація в базі даних The Plant List (2010. Version 1).(англ.)(Перевірено 10 грудня 2012)
- ↑ а б в г д е ж и к Цвелёв, 2004.
- ↑ а б в г Новиков, 2008.
- Новіков В. С. Рід Sagina // Популярный атлас-определитель. Дикорастущие растения. — 5-е вид., стереотип. — М., 2008. — С. 159, 162, 170. — (Популярный атлас-определитель) — 5000 прим. — ISBN 978-5-358-05146-1. — УДК 58(084.4)
- Цвелёв Н. Н. Sagina L. // Флора Восточной Европы. — М.; СПб. : Товарищество научных изданий КМК, 2004. — Т. XI. — С. 186—191. — 1000 прим. — ISBN 5-87317-160-2. — УДК 582.683.2 (470.1/6)
- Флора СРСР, Штейнберг Е. И., том 6, стор. 471—475
- Sagina // Flora of China. — 2001. — Т. 6. — С. 10—11.