Мілена Єсенська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мілена Єсенська
чеськ. Milena Jesenská
Milena Jesenská.jpg
Народилася 10 серпня 1896(1896-08-10)[1]
Прага, Цислейтанія, Австро-Угорщина[2]
Померла 17 травня 1944(1944-05-17)[1][3][4] (47 років)
Равенсбрюк, Німеччина
·ниркова недостатність
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина
Діяльність письменниця, журналістка, перекладачка
Володіє мовами німецька, англійська і чеська[1]
Партія Комуністична партія Чехословаччини
Батько Jan Jesenský[d]
У шлюбі з Jaromír Krejcar[d] і Ernst Polak[d]
Діти Jana Černá[d]
Нагороди

Мілена Єсенська (чеськ. Milena Jesenská; 10 серпня 1896(18960810), Прага, Австро-Угорщина, — 17 травня 1944, Равенсбрюк, Німеччина) — чеська журналістка, письменниця, редактор і перекладачка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Празі (Австро-Угорщина). Її батько, Ян Єсенський, був хірургом-стоматологом і професором Карлового університету; мати, Мілена Нейцларова, померла, коли доньці було 16 років. Племінниця письменниці Ружени Єсенської.

Навчалася у першій академічній гімназії для дівчаток в Австро-Угорщині «Мінерва»[5]. Після її закінчення недовго навчалась у Празькій консерваторії та на медичному факультеті. У 1918 році вийшла заміж за літературного критика Ернста Поллака; з чоловіком переїхала до Відня.

Оскільки доходів Поллака у післявоєнному місті бракувало на прожиття, Єсенська почала працювати перекладачем. У 1919 році вона пише листа Францу Кафці з проханням перекласти з німецької на чеську його оповідання «Кочегар», що стало початком довгої переписки. Єсенська і Кафка зустрічались двічі, багато листувались, однак їх стосунки перервались у листопаді 1920 року. Наприкінці свого життя Кафка надіслав Єсенській свої щоденники[6]. Переклад «Кочегара» став першим перекладом Кафки чеською. Також Єсенська перекладала твори Германа Броха, Франца Верфеля, Ептона Сінклера та інших[7].

У Відні Єсенська почала писати власні передовиці у «Трибуні», а у 1923-26 роках писала для видань «Národní listy», «Pestrý týden» та «Lidové noviny».

У 1925 році Єсенська розлучилася з Поллаком і повернулася до Праги, де невдовзі познайомилася з авангардним чеським архітектором Яромиром Крейцаром, за якого пізніше вийшла заміж. У Празі продовжувала працювати журналістом, також була редактором і перекладачем дитячих книг. Деякі з її статей того часу опубліковані у двох збірках празького видавничого дому «Topič»[8]. Розлучилася з Крейцаром у жовтні 1934 року.

У 1930 році захопилась комунізмом, до 1936-го розчарувалася в ньому[9]. У 1938-39 роках редагувала відомий чеський політико-культурний журнал «Přítomnost[en]». Там вона пише про підйом НСДАП у Німеччині, аншлюс Австрії і можливих наслідках цього для Чехословаччини[10].

Після окупації Чехословаччини німецькими військами Єсенська приєдналася до підпільного руху опору й допомогла емігрувати багатьом євреям і політичним біженцям, сама ж залишилася. у 1939 році була арештована гестапо й ув'язнена спершу у празьку в'язницю Панкрац, а потім у Дрездені. У жовтні 1940 року депортована у концентраційний табір Равенсбрюк у Німеччині. Тут вона надавала моральну підтримку іншим в'язням, подружилася з Маргарете Бубер-Нойманн, яка після війни написала її біографію.

Мілена померла від ниркової недостатності 17 травня 1944 року[11].

Яна «Хонза» Крейцарова (1928—1981), дочка Мілени Єсенської і Яромира Крейцара, писала у 1950-х для підпільного видання «Půlnoc» і для «Divoké víno» у 1960-х[12].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Єсенська є персонажем кантати для сопрано з оркестром «Milena» аргентинського композитора Альберто Хінастери. Ця робота базується на листах Кафки[13].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Mary Hockaday. Kafka, Love, and Courage: The Life of Milena Jesenská. — New York : The Overlook Press, 1997. — ISBN 0-87951-731-X. [1]
  • Margarete Buber-Neumann. Milena: The Tragic Story of Kafka’s Great Love. — Arcade Publishing, 1997. — ISBN 1-55970-390-3. [2][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Kafka, Franz. Letters to Milena / Philip Boehm. — New York : Schocken Books, 1990. — ISBN 0-8052-0885-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118557467 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. SNAC — 2010.
  4. FemBio
  5. Wágnerová, 1996, 33
  6. Hockaday, 1997; Jesenská, 1998, themodernworld.com http://www.themodernword.com/kafka/kafka_works_nonfiction.html Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine.
  7. Dressler, 1982; Wágnerová, 1996; Marková-Kotyková, 1993
  8. Marková-Kotyková, 1993
  9. Dressler, 1982
  10. Dressler, 1982; Hockaday, 1997
  11. Hockaday, 1997
  12. Divoké vino
  13. Alberto Evaristo Ginastera Biography

Література[ред. | ред. код]

  • Mary Hockaday. Kafka, Love, and Courage: The Life of Milena Jesenská. New York: The Overlook Press, 1997.
  • Marta Marková-Kotyková. Mýtus Milena : Milena Jesenská jinak. Praha: Primus, 1993.
  • Alena Wágnerová. Milena Jesenská. Prague: Prostor, 1996.
  • Jaroslav Dressler. «Kafkova Milena.» Archa, 1982.
  • Alena Wágnerová. Dopisy Mileny Jesenské. Prague: Prostor, 1998.
  • Divoké víno

Посилання[ред. | ред. код]