Рахлін Натан Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Натан Рахлін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Натан Григорович Рахлін
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження28 грудня 1905 (10 січня 1906)(1906-01-10)
Місце народження
Дата смерті28 червня 1979(1979-06-28) (73 роки)
Місце смертіКазань
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР
Професіядиригент, педагог
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
ВчителіБердяєв Валеріан Валеріанович
Відомі учніКуценко Віталій Данилович
Інструментискрипка, труба і тромбон
Жанрикласична музика
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди

Народний артист СРСР Народний артист УРСР

Сталінська премія
Орден Леніна
ДітиРахліна Леонора Натанівна
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ната́н Григо́рович Ра́хлін (28 грудня 1905 (10 січня 1906)(19060110), Сновськ — 28 червня 1979, Казань) — український диригент.

Народний артист СРСР (1948). Народний артист Української РСР (1947).

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906) року на станції Сновськ (нині місто Сновськ Чернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923—1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.

Був диригентом симфонічних оркестрів у Харкові, Києві, Москві та Казані. У 1932—1934 роках — диригент симфонічного оркестру Харківського радіокомітету. У 1934-35 рр. працював у Куйбишеві, у 1935-37 рр. — у Донецьку. У 1937—1941 і 1945—1962 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР у Києві, у 1941—1945 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва).

1966 року за активної участі Рахліна створено Симфонічний оркестр Татарської АРСР (Казань), яким Натан Григорович керував до останніх днів життя.

У 1938—1966 роках (із перервою) викладав у Київській консерваторії (від 1946 — професор). У 1967—1979 роках — професор Казанської консерваторії.

Був членом КПРС (від 1947).

Могила Натана Рахліна

Помер 28 червня 1979 року в Казані. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

[ред. | ред. код]

Чимало творів українських композиторів були виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба та ін.

Визначався досконалою диригентською технікою, що дозволяла йому досягти високого музичного рівня в роботі з оркестром за мінімуму репетицій. Артист експресивного напрямку, Н. Рахлін славився своїми інтерпретаціями великих полотен Бетховена та Чайковського, симфоній Дворжака, симфонічних поем Ліста.

Звання, премії, нагороди

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Донька видатного диригента, Леонора Рахліна (1934—2006) — видатний краєзнавець та мистецтвознавець.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У місті Чернігів 8 лютого 2024 року вулицю 8 Березня перейменували на вулицю Натана Рахліна.[1]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. У Чернігові перейменували 24 вулиці та провулки: на честь кого і чого вони були названі та які назви матимуть зараз.