Національна дорога 28 (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна дорога 28

Серпантини на дорозі 28 біля Сянока в Слонні гори
Загальні дані
Країна  Республіка Польща
Номер 28
Довжина 350 км
початок Затор 44
кінець Україна Україна
M11 КПП Шегині)
OpenStreetMap r357011  ·R

CMNS: Національна дорога 28 у Вікісховищі

Національна дорога 28 (пол. Droga krajowa nr 28, DK28) — національна дорога класу GP та класу G[1] на півдні Польщі, що проходить через воєводства: Малопольське та Підкарпатське. Має назву «Карпатський маршрут» (нім. Tatraer Reichsstraße).

Дорога проходить майже паралельно державній дорозі № 94 вздовж передгір'я Карпат. Із заходу на схід вона проходить через Сілезьке Поґуже, Маковські Бескиди, Острівні Бескиди, Сондецьку Котліну, Передгір'я Рожнов, Горлицьку западину, Ясельсько-Саноцькі Доли, Слонні гори та Пшемиське Поґуже. Але більш важливу комунікаційну роль у цьому районі відіграє національна дорога № 94, оскільки національна дорога № 28 є гірською дорогою з великою кількістю поворотів, що пов'язано з меншою безпекою та комфортом водіння. Проте характеризується великою туристичною цінністю. Закінчується маршрут на кордоні з Україною в Медиці. Дорога проходить паралельно лінії Поперечної залізниці на південь.

У Вуйському, на національній дорозі № 28, є стартова точка Бещадського гірського перегону, який організовується щорічно в червні за маршрутом Вуйське — вершина Слонних гір[2]. Змагання зараховуються як етап Чемпіонату Польщі з гірського спорту.

Бещадськ гірський перегон. Вуйське, частина дороги DK28. 2008 рік
Макув Підгалянський, національна дорога 28 — вид з площі Ринок на Суху Бескідську
Перемишль — виїзд з міста в напрямку Медики

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку як маршрут до 1918 року він знаходився в австрійській провінції Галичина. Так зване Татранське Райхштрассе (нім. Tatraer Reichsstraße) сполучало Бялу з Живцем, Суху Бескидзьку та Санок із Самбором на території сучасної України. З 1843 року маршрут позначається цифрою 82[3]. У 1852 році була введена в експлуатацію ділянка з твердим покриттям від Сянока до Перемишля через Слонні гори. Наступного року Сянок та його околиці відвідав молодий Франц Йосиф І. Після 1918 року ця дорога 10 грудня 1920 року була включена до мережі доріг Польщі. До 1945 року належала до мережі доріг Генерал-губернаторства як дорога «24 маршрут»[4].

У 1985 році польська мережа доріг була реорганізована. Існуючі національні дороги були перейменовані та позначені. Ділянка, що сполучає Затор із Вадовіце, була позначена як національна дорога № 950[5][6], подальший курс на Перемишль позначено як національна дорога № 98[5][6]. У 2000 році нумерація доріг знову змінилася — тоді № 98 змінили на 28[7].

Допустиме навантаження на вісь[ред. | ред. код]

З 13 березня 2021 року допускається рух транспортних засобів з навантаженням на одну ведучу вісь до 11,5 тонн[8].

Міста вздовж маршруту 28[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zarządzenie nr 34 Generalnego Dyrektora Dróg Krajowych i Autostrad z dnia 3 października 2017 r. w sprawie klas istniejących dróg krajowych (PDF). gddkia.gov.pl (пол.).
  2. Historia "Bieszczadzkiego Wyścigu Górskiego". Архів оригіналу за 17 січня 2008. Процитовано 17 червня 2023.
  3. 82. Route "Von Brunn nach Lemberg (Ueber Sanok und Sambor) [w:] Der Gefährte auf Reisen in dem österreichischen Kaiserstaate. 1843. s. 53
  4. «Von Neu-Sandez uber Jaslo und Krosno nach Sanok» [w:] Karl Baedeker. Das Generalgouvernement: Reisehandbuch. 1943.
  5. а б Uchwała nr 192 Rady Ministrów z dnia 2 grudnia 1985 r. w sprawie zaliczenia dróg do kategorii dróg krajowych (M.P. z 1986 r. nr 3, poz. 16)
  6. а б Mapa samochodowa Polski 1:700 000. Szczecin: Wydawnictwo Kartograficzne KOMPAS. 1996/1997. ISBN 83-904373-2-5.
  7. Zarządzenie nr 6 Generalnego Dyrektora Dróg Publicznych z dnia 9 maja 2000 r. w sprawie nowych numerów dróg krajowych (wykaz dróg w archiwum Rzeczpospolitej (необхідна підписка))
  8. Ustawa z dnia 18 grudnia 2020 r. o zmianie ustawy o drogach publicznych oraz niektórych innych ustaw (Dz.U. z 2021 r. poz. 54)

Посилання[ред. | ред. код]