Небесний Єрусалим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янгол показує Іону Богослову Новий Єрусалим

Небесний Єрусалим (Новий Єрусалим) — згідно з християнським вченням, Царство Боже, яке прийде на Землю в кінці-завершенні історії людства.

Старозавітні згадки Нового Єрусалиму[ред. | ред. код]

У старозавітних пророцтвах містяться згадки про небесне вічне Царство, переважно у термінах Царство Боже, Рай та Едем, або так званого буквального Нового (Юного) Єрусалиму. Наша Земля має аналог у вигляді землі небесної — Царства Божого або Раю. Кожна властивість, що існує тут, на землі, має собі подібну на небі, і саме вона і є істинно реальною та вічною. Зокрема, це може бути тимчасовий, символічний, храм у вигляді скинії або реальний величний храм Божий в Єрусалимі (побудований Соломоном, потім заново відбудований юдеями — вихідцями з вавилонського полону і реконструйований при Іроді Великому) — місце у вищій мірі священне, що має свій вічний небесний прототип. Цікавим є і той факт, що Господь дав Заповіти Своєму народові жити під час деяких свят в простих шатрах, як нагадування про пошуки народом древнього Ізраїлю місійної Землі Обітованої в пустелі, а також як натяк на майбутнє проживання в Небесному Єрусалимі:

« в кущах живіть сім день, кожний тубілець в Ізраїлі сидітиме в кущах, щоб знали ваших поколінь, що в кущах оселив Я синів Ізраїлевих, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш »

— 23:42, ,43

,

а також

« І почув я гучний голос із неба, що: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними, вони будуть Його народом, і Сам Бог буде з ними їх. »

— 21:3

На горі Синай Бог показує Мойсеєві «зразок» святилища найменням скинія, яке він повинен йому побудувати: «І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них; все, що Я покажу тобі будову скинії та будову речей її, так і зробіть» (Вих 25:8-9). «Дивись, зроби за тим зразком, що тобі на горі» (Вих 25:40). І коли Давид дає своєму синові Соломонові план будівництва храму, скинії і всього начиння, він запевняє, що «Все це написане від Господа, [говорив Давид, як] Він заповідав мені усі справи щодо споруди» ([[|1пара]] 28:19). Отже, він бачив Небесний зразок.

Новий Єрусалим в Новому завіті[ред. | ред. код]

Видіння Небесного Єрусалиму Іоанном Богословом (Анжерський апокаліпсис)

По суті, проповідь Ісуса Христа — це заклик-заповіт, покликаний підготувати людей до пришестя Царства Божого. Гранично конкретно Небесне Царство — столиця Царства Божого описаний в «Одкровенні» Іоанна Богослова. Місто описується у формі певної цілісної геометричної фігури з однаковою довжиною, шириною і висотою («… довжина його як ширина, висота його дорівнює ширині»), довжина сторін якого дорівнює 12.000 стадій (12.000*185=2220 кілометрів) кожна. З чотирьох сторін до міста ведуть 12 воріт, кожні з яких подібні перлині. Стіни міста мають 12 входів, кожен з яких виконаний з інакшого дорогоцінного каменю, а ворота — з перлів. Місто не має потреби в сонячному або штучному освітленні, оскільки Сам Бог є джерело його потужного і водночас ніжного світла. Його оточує стіна з дорогоцінного каменю — яспису (можл. діамант) товщиною в 144 ліктя (144*0.48=69.12 метрів). Апостол постійно підкреслює металеву (найчистіше золото) і кристалічну природу міста («… сяйвом місто подібне кристалу»). Через все місто проходить вулиця, яка складається з золота настільки очищеного, що Іван порівняв його з прозорим склом. Від престолу Божого виходить чиста річка води життя, світла як кришталь, а посеред вулиці і по той та інший бік річки Дерево життя, що 12 разів на рік дарують плоди. Цікаве зауваження Апостола: «…а храму я не бачив у ньому — Бог і Агнець святиня його», що перегукується зі словом старозавітного пророка про майбутнє Небесне Царство, і Новий Храм в Єрусалимі: «…Дух Господній твердиня його». Іоанн постійно підкреслює красу Нового Єрусалима: «…що сходив від Бога з неба, приготований, як наречена, прикрашена для жениха свого». Цікава фраза Іоанна про Небесне Царство: «…скинія Бога і людей», що дозволяє припускати, що місто буде храмом людства.

Див. також[ред. | ред. код]