Царство Боже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фоліо: «Рай». Багато богословів (схоласти зокрема) розуміють небесне Царство Боже, як ментальний (розумовий і нематеріальний) стан вічного блаженства, також відомого як Боговидіння

Ца́рство Бо́же (грец. Βασιλεία τοῦ Θεοῦ, Basileia tou Theou)[1] — одна з основних концепцій у християнстві, центральна тема проповіді Ісуса Христа в Євангелії.

Згадки про Царство трапляються в Новому Завіті більш ніж 100 разів[2], майже завжди у формі притчі. Згідно з богословським (зокрема схоластичним) тлумаченням концепції, Царство Боже є всередині (чи посеред) людей і досягається через розуміння як у дитини, духовне переродження та виконання волі Божої.

Царство Боже у Старому Заповіті[ред. | ред. код]

Царство Боже часто згадується в Старому Заповіті (див., наприклад, 1 Хронік 29:10-12 та Даниїла 2:44). Воно пов'язується з єврейським розумінням, що Бог втрутиться щоби відновити народ Ізраїля, і повернеться правити над ним.

Царство Боже чітко обіцялося патріарху і пророку Давидові, оскільки він був людиною «за Божим серцем» (1 Самуїла 13:14), (Дії 13:22); і Бог уклав давидівський заповіт з царем Давидом, обіцяючи йому, що його нащадок «вічно сидітиме на Божому троні.» (1 Царів 9:5). Християни і месіанські євреї віднесли цю обіцянку до Ісуса Христа, через його царський родовід, поданий в Матвія 1, і Луки 3, розміщаючи Ісуса Христа, як вічного царя на троні Ізраїля.

Взагалі Царство Боже зображено після створення світу у другому розділі книги Буття, до гріхопадіння прабатьків людства.

Розуміння Божого Царства різними конфесіями[ред. | ред. код]

Юдаїзм[ред. | ред. код]

Свідки Єгови[ред. | ред. код]

Вчать що Царство Боже настало у 1914 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Strong’s Greek Dictionary, вебсторінка, переглянута 24 червня, 2006
  2. Фраза «Царство Боже» зовсім не трапляється у єврейській Біблії, і лише один раз в апокрифічній Книзі премудрості Соломона (10:10) (John P. Meier, A Marginal Jew, v. 2, 1994, p. 248).

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]