Царство Боже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фоліо: Рай. Багато богословів (схоласти зокрема) розуміють небесне Царство Боже, як ментальний (розумовий і нематеріальний) стан вічного блаженства, теж відомого як Боговидіння

Ца́рство Бо́же (грец. Βασιλεία τοῦ Θεοῦ - Basileia tou Theou[1]) є основною концепцією в християнстві, оскільки воно є центральною темою проповіді Ісуса Христа в євангеліях.

Ця фраза зустрічається у Новому Заповіті більше ніж 100 раз, [2] і майже цілком визначається приповістями. Згідно з Ісусом, Царство Боже є всередині (чи посеред) людей, воно досягається через розуміння і в нього входиться через сприйняття на зразок дитини, духовне перенародження і виконання волі Божої. Це - царство заселене праведниками і не є єдиним лише царством.

Царство Боже в юдейському розумінні Старого Заповіту[ред.ред. код]

Царство Боже часто згадується в Старому Заповіті (див. 1 Хронік 29:10-12 та Даниїла 4:3 наприклад). Воно пов'язується з єврейським розумінням, що Бог втрутиться щоби відновити народ Ізраїля, і повернеться правити над ним.

Царство Боже чітко обіцялося патріарху і пророку Давидові, оскільки він був людиною "за Божим серцем" (1 Самуїла 13:14), (Дії 13:22); і Бог уклав давидівський заповіт з царем Давиом, обіцяючи йому, що його нащадок "вічно сидітиме на Божому троні." (1 Царів 9:5). Християни і месіанські євреї віднесли цю обіцянку до Ісуса Христа, через його царський родовід, поданий в Матвія 1, і Луки 3, розміщаючи Ісуса Христа, як вічного царя на троні Ізраїля.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Strong’s Greek Dictionary, вебсторінка, переглянута 24 червня, 2006
  2. Ця точна фраза зовсім не зустрічається у єврейській Біблії і лише один раз у апокрифічній Мудрості Соломона (10:10) (John P. Meier, A Marginal Jew, v. 2, 1994, p. 248).

Посилання[ред.ред. код]