Несторівська група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Несторівська група
Дата заснування 2012
Тип неформальне об'єднання інтелектуалів та громадських активістів
Офіційний сайт http://nestorgroup.org

Несторівська група — неформальне об'єднання Інтелектуалів, експертів та громадських активістів, створене з метою розробки стратегічного бачення для України. Існує з березня 2012.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Група є позапартійним та позабізнесовим самофінансованим міждисциплінарним об'єднанням, що функціонує на волонтерських засадах. Мету та порядок денний визначають самі учасники групи. Діє в форматі Унівської групи, яка розробила бачення Львова-2025, що зараз відображене в офіційній стратегії міста, прийнятій Львівською міською радою[1]. 24 лютого 2015 року група презентувала свій документ під назвою «Візія України-2025: Договір гідності заради сталого розвитку».

Назва[ред.ред. код]

Група символічно названа іменем сина однієї з експертів групи, який народився синхронно зі створенням об'єднання. Група, таким чином, підкреслює, що працює для тих, хто сьогодні ще не має голосу в Україні.

Історія[ред.ред. код]

Несторівська група утворилася у Києві у березні 2012 року з майже 20 експертів із різних сфер, які мали дуже різні знання і підходи. Ядро групи було сформоване в Унівській групі, яка працювала над візією для Львова між 2007 і 2011 роками, започаткувавши новий дискурс майбутнього для міста. Звідти ж учасниками групи було запозичено методологію та підходи в роботі. Крім того, групу посилили кілька фахівців з Києва та Сходу України.

Робота Несторівської групи проходила переважно в Києві та у Львові. Також кілька разів «несторівці» збиралися в Празі — за підтримки МЗС Чехії. Одним із безпосередніх стимулів для активної роботи групи було усвідомлення близького краху режиму Януковича. Зокрема, експерти Несторівської групи Євген Глібовицький та Ярослав Грицак згадують:

«На момент заснування групи у 2012 році для експертів було зрозуміло, що режим Януковича приречений. Утім, ніхто не міг знати, як саме відбудеться падіння режиму. „Застій“ спонукав до роботи…» [2]

Візія України-2025: Договір гідності заради сталого розвитку[ред.ред. код]

Члени Несторівської групи презентують громадськості свою «Візію України-2025» у Києві

24 лютого 2015 року під час презентації у приміщенні Мистецького арсеналу у Києві Несторівська група представила увазі експертного середовища та широкої громадськості документ під назвою «Візія України-2025: Договір гідності заради сталого розвитку». Цей документ є візією модернізації країни, що базується на таких поняттях, як сталий розвиток, відкритий доступ й нова ціннісна основа.

У своєму документі експерти Несторівської групи, серед іншого, стверджують, що формування сучасної української політичної нації, що раніше багатьма в країні вважалось національною ідеєю та визначалось первинним завданням, завершилось в результаті подій Євромайдану та війни на сході. Відповідно, на думку несторівців, новітньою національною ідеєю України має стати модернізація нації, а не її побудова. Під модернізацією України група експертів розуміє переведення країни на траєкторію сталого розвитку.[3]

У зв'язку з цим, учасники групи стверджують, що до 2014 року в Україні існував суспільний договір корупційного консенсусу: «Громадяни не чіпають владу, влада не чіпає громадян». Утім, діяльність режиму Януковича з одного боку та Євромайдан з іншого призвели до руйнування цього договору. Відтак, назріла необхідність укладення нового суспільного договору, який забезпечив би згадану модернізацію країни та прехід до сталого розвитку.[3]

Новий суспільний договір

Новий суспільний договір — Договір гідності — який Несторівська група пропонує українському суспільству складається із двох пунктів, які вже реалізовано:[4]

  1. Більшість мешканців України та кожного її регіону бажають бачити Україну незалежною державою;
  2. Незалежно від віку, статі, етнічного походження, регіону, для мешканців України критично важливою є гідність у різних її проявах;
    Проте ці пункти слід розширити іншими, які наразі ще не досягнуті:
  3. Готовність громадських та політичних еліт формувати конструктивний порядок денний: відділити те, що треба робити від того, що хочеться робити;
  4. Перейти від підходу гри з нульовою сумою «або я, або вони» до підходу гри з позитивною сумою «і я, і вони» — шукати синергію, взаємну вигоду, думати не лише про себе;
  5. Визнати, що Україна є негомогенною, а суспільні чи регіональні відмінності — це потенційне багатство країни, незамінне для виникнення необхідної для креативної економіки різниці бачень;
  6. Переосмислення зв'язку між державою та суспільством: держава не керує суспільством, а є його інструментом, сервісом;
  7. Принцип персональної відповідальності — за реформи та їх впровадження відповідальна не лише абстрактна держава, але й кожен громадянин, що зобов'язаний поводитись відповідно до прийнятих нових правил;
  8. Відкритість та прозорість правил гри: і держава, і суспільство борються з сірими зонами та корупцією. Усі мають погодитись з тим, що корупція є смертельною загрозою для життя країни;
  9. Право на пасивність: громадяни, що не бажають бути активними, можуть лишатися пасивними без обмежень у своїх правах, проте вони не блокують можливості для проактивної частини суспільства.

Методологія[ред.ред. код]

1. Дослідження цінностей українського суспільства.

2. Розробка рамкового документу — стратегічного бачення; створення детальної картинки майбутнього.

3. Комунікація та розробка детальніших документів.

Після створення візії Несторівська група вважатиме свою мету досягнутою. Подальші кроки можуть здійснюватися профільними аналітичними центрами. У вивченні цінностей члени Несторівської групи" спираються на світові та українські дослідження[5].

Учасники[ред.ред. код]

Члени Несторівської групи під час зустрічі із Карелом Шварценберґом у Празі, 10 травня 2013

Група має міждисциплінарний характер. Усі учасники групи є волонтерами. Кожен вносить до спільного результату свій час та свої знання не отримуючи за це матеріальної винагороди.

До складу Несторівської групи входять:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література та джерела[ред.ред. код]