Амелі Нотомб
.svg){kind=small}
Амелі Нотомб (фр. Amélie Nothomb; 9.07.1966, м. Еттербек) — бельгійська письменниця, що пише французькою.
Амелі (Фаб'єнн Клер) Нотомб народилася в 1966 році в бельгійському місті Еттербек. Через роботу батька, Патріка Нотомба, який був дипломатом, в дитинстві Амелі довелося пожити в Японії (1968-1972). В той час її батько був генеральним консулом Бельгії в місті Осака. Згодом Амелі якийсь час проживала в Китаї, США, Лаосі, Бірмі та Бангладеші. Її екзотичне дитинство залишило значний відбиток у творчості письменниці.
Прибувши до Бельгії, Нотомб вступає на відділення романських мов у Вільному університеті Брюсселя. Через п'ять років Амелі їде на роботу в Токіо. Але невдовзі розуміє, що нова робота — зовсім не те, про що мріяла молода письменниця. Цей досвід втілений у її знаменитому романі «Подив і тремтіння», відзначеному Великою премією Французької академії за роман (1999).
1992 року вона повертається до Бельгії й невдовзі публікує в паризькому видавництві «Альбен Мішель» свій перший роман «Гігієна вбивці», який зразу зробив її відомою письменницею. Відтоді Нотомб змогла повністю присвятити себе літературній творчості.
Амелі Нотомб щороку публікує новий роман. З 23 романів, опублікованих до 2015 року, принаймні 5 мають автобіографічний характер. Загалом автобіографічні риси є в більшості її творів. Так вже у першому романі "Гігієна вбивці" автобіографічним є епізод, коли героїня роману Леопольдина, бореться з проявами підліткової анорексії. Проте не всі події та колізії, що здаються автобіографічними, справді мають реальну основу. Амелі Нотомб через свої твори вибудовує власну фіктивну біографію, так зокрема в деяких творах та інтерв'ю вона стверджувала, що народилася в Японії (м. Кобе), тоді як реальним її місцем народження є містечко Еттербек у Бельгії.
Амелі Нотомб знана як майстер діалогів, чимало її творів написані від першої особи й стилізовані під переказ реальних подій.
Наразі Амелі Нотомб проводить більшу частину часу в Парижі, іноді відвідуючи своє брюссельське помешкання. Часом вона відвідує Японію.
- Романи
- Гігієна вбивці / L'hygiène de l'assasin (1992)
- Любовний саботаж / Le Sabotage amoureux (1993)
- Катилинарії / Les Catilinaires (1995)
- Пеплум / Péplum (1996)
- Замах / Attentat (1997)
- Ртуть / Mercure (1998)
- Подив і тремтіння / Stupeur et tremblements (1999)
- Метафизика труб / Métaphysique des tubes (2000)
- Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2001)
- Словник власних імен / Robert des noms propres (2002)
- Антихриста / Antéchrista (2003)
- Біографія голоду / Biographie de la faim (2004)
- Сірчана кислота / Acide sulfurique (2005)
- Щоденник Ластівки / Journal d'Hirondelle (2006)
- Токійська наречена / Ni d’Ève ni d'Adam (2007)
- Кодекс принца / Le Fait du Prince (2008)
- Зимова подорож / Le voyage d'hiver (2009)
- Форма життя / Une forme de vie, Albin Michel, 2010 (ISBN 978-2-226-21517-8)
- Убити батька / Tuer le père, Albin Michel, 2011 (ISBN 978-2-226-22975-5)
- Синя борода / Barbe bleue, Albin Michel, 2012 (ISBN 978-2-226-24296-9)
- Щаслива ностальгія / La Nostalgie heureuse, Albin Michel, 2013 (ISBN 978-2-226-24968-5)
- Петронілла / Pétronille, Albin Michel, 2014 (ISBN 978-2-226-25831-1)
- Злочин графа Невіля / Le Crime du comte Neville, Albin Michel, 2015 (ISBN 978-2-226-31809-1)
- Riquet à la houppe, Albin Michel, 2016 ISBN 978-2-226-32877-9.
- Бийся, серце! / Frappe-toi le cœur, Albin Michel, 2017 ISBN 978-2-226-39916-8[6].
- Безстатеві імена / Les Prénoms épicènes, Albin Michel, 2018ISBN 978-2-226-43734-1[7].
- Спрага / Soif, Albin Michel, 2019 ISBN 978-2-226-44388-5[8] · [9].
- Аеростати / Les Aérostats, Albin Michel, 2020 (ISBN 978-2-226-45408-9)
- Перша кров / Premier Sang, Albin Michel, 2021 (ISBN 978-2-226-46538-2)
- Книга сестер / Le Livre des sœurs, Albin Michel, 2022 (ISBN 978-2-226-47636-4)
- Психопомп / Psychopompe, Albin Michel, 2023 (ISBN 9782226485618)
- Оповідання і казки
- Трохи китайська легенда / Légende un peu chinoise (1993) (казка)
- Таємниця вищої міри / Le Mystère par excellence (1999)
- Блискучий, як каструля / Brillant comme une casserole (2000) (казка)
- Аспірин / Aspirine (2001)
- Без імені / Sans nom (2001)
- Входження Христа в Брюссель / L'Entrée du Christ à Bruxelles (2004)
- Паризькі печериці / Les Champignons de Paris ", оповідання, що було надруковане в Charlie Hebdo 4 липня та 29 серпня 2007 року.
- Чорниці / Les myrtilles, 2011
- П'єси
- Паливо / Les Combustibles (1994)
Лариса Федорова переклала українською роман Амелі Нотомб «Саботаж кохання [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]», його опублікувало видавництво «Port-Royal» (Київ) у 2004 році. Роман відзначено премією Григорія Сковороди.
У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «Подив і тремтіння»[10] у перекладі Віктора Шовкуна.
2019 року українською вийшов один із найвідоміших романів Нотомб — «Токійська наречена» у перекладі Павла Мигаля[10].
- 1993 — за роман «Гігієна вбивці» — премія Рене Фалле (Франція).
- 1995 — за роман «Катилінарії» — приз журі премії Жана Жіоно (Франція).
- 1996 — за роман «Катилінарії» — премія Roland-de-Jouvenel (Франція).
- 1999 — за роман «Подив і тремтіння» — Велика премія Французької академії за роман.
- 2007 — за роман «Токійська наречена» — премія «Прі де Флор» (Франція).
- 2008 — Велика премія Жана Жіоно за весь творчий доробок (Франція).
- 2008 — орден Корони (Бельгія)
- 2021 — за роман «Перша кров» — премія Ренодо (Франція).
- 2022 — за роман «Перша кров» — Премія Стрега (Італія).
- 2023 — премія Гемінґвея за весь творчий доробок (Італія).
- 2023 — премія європейської літератури Жана Моне (Франція) за роман «Книга сестер» і за весь творчий доробок.
- Екранізації
- «Гігієна вбивці» (1999)
- «Подив і тремтіння» (2003) режисера Алена Корно;
- «Токійська наречена» (2014)
- «Ідеальний ворог» (2022) за романом «Косметика ворога»
- Театральні постановки в Україні
- Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2018), реж. Антон Меженін
- Aleksandra Desmurs, préfacé par Amélie Nothomb, Le Roman Hygiène de l'assassin — Œuvre manifestaire d'Amélie Nothomb, Éditions Praelego, Paris, 2009
- Kobialka Margaux, La Création d'Amélie Nothomb à travers la psychanalyse, Le Manuscrit, Paris, 2004
- Laureline Amanieux, Amélie Nothomb l’éternelle affamée, Albin Michel, Paris, 2005, ISBN 2-226-15592-9
- Laureline Amanieux, Entretien audio avec Amélie Nothomb, éditions Autrement dit, Belgique, 2007, téléchargeable sur le web.
- Laureline Amanieux, Le récit siamois, personnage et identité dans l'œuvre d'Amélie Nothomb, Albin Michel, Paris, 2009
- Michel David, Amélie Nothomb, le symptôme graphomane, Éditions L'Harmattan, coll. " L’œuvre et la Psyché ", Paris, 2006 ISBN 2-296-00480-6
- Michel Zumkir, Amélie Nothomb de A à Z, portrait d'un monstre littéraire, Le Grand Miroir, coll. " Une vie ", Bruxelles, 2007 ISBN|978-2-87415-798-1
- Alain Dantinne, Hygiène de l'intestin, Labor, Bruxelles, 2000
- (англ.) Susan Bainbrigge, Jeanette Den Toonder, Amélie Nothomb, Authorship, Identity and Narrative Practice Peter Lang, New York, 2003, acte de colloque international.
- Mark D. Lee, Les Identités d'Amélie Nothomb. De l'invention médiatique aux fantasmes originaires (Amsterdam/New York, Rodopi, 2010) (Collection Monographique Rodopi en Littérature Française Contemporaine, 50).
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.ouest-france.fr/culture/livres/le-prix-renaudot-recompense-amelie-nothomb-pour-premier-sang-00f8874e-3c9d-11ec-8bc6-eb6b26766f3c
- ↑ https://web.archive.org/web/20160804233324/http://arllfb.be/composition/membres/nothomba.html
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Albin Michel [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Les prénoms épicènes. Albin Michel.
- ↑ Soif. Albin Michel..
- ↑ Elle Culture (18 août 2019). Amélie Nothomb : « On va dire que je me prends pour le christ. Elle. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 7 листопада 2019..
- ↑ а б Токійська наречена. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- Антихриста. Неофіційний сайт Амелі Нотомб(фр.)
- Мадемуазель Нотомб. Форум [Архівовано 8 вересня 2018 у Wayback Machine.](фр.)
- Бєлявська-Слюсарєва М. Ю. Транзитивність жанру франкомовного роману межі ХХ–ХХІ століть у творах А. Нотомб [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. – 2013. – № 87. – С. 291–301.
