Олександр Ходзько
| Олександр Ходзько | |
|---|---|
| Aleksandr Chodźko | |
Олександр Ходзьо | |
| Народився | 30 серпня 1804 містечко Кривичі, нині смт Мядельського району Мінської області Білорусі |
| Помер | 19 грудня 1891 (87 років) Нуазі-ле-Сек, Франція |
| Поховання | Кладовище Шампо в Монморансі |
| Країна | |
| Національність | поляк |
| Діяльність | поет, перекладач, сходознавець |
| Alma mater | Вільнюський університет (1823)[1] |
| Заклад | Колеж де Франс[2] |
| Знання мов | польська, білоруська, англійська, перська і французька[3] |
| Мова творів | польська |
| Членство | Коло Справи Божоїd |
| Рід | Ходько гербу Костешаd |
| Батько | Ян Борейко Ходько[1] |
| Брати, сестри | Михайло Ходькоd, Станіслав Ходькоd і Йосип Ходькоd[1] |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
Олександр Хо́дзько або Олександр Хо́дько гербу Костеша (фр. Alexandre Chodzko, пол. Aleksander Borejko Chodźko, біл. Аляксандар Ходзька) (30 серпня 1804, містечко Кривичі, нині смт Мядельського району Мінської області Білорусі — 19 грудня 1891, Нуазі-ле-Сек, похований у Монморансі, Франція) — дипломат і філолог польського роду українського походження (за означенням «Енциклопедії українознавства»). Польський поет і перекладач, славіст і сходознавець (за означенням УРЕС).
Син шляхтича Яна Борейка Ходька гербу Костеша та його дружини Клари з роду Корсаків. У 1820—1823 роках у Вільно (нині Вільнюс) навчався у Віленському університеті, був близьким другом Адама Міцкевича. 1823 року за участь у таємному «Товаристві філаретів» Ходзька заарештували. Після звільнення у 1824—1831 роках навчався у Петербурзькому інституті сходознавства. У Петербурзі зблизився з Василем Жуковським і Олександром Пушкіним.
У 1831—1841 роках перебував на дипломатичній службі в Персії.
Виїхавши 1842 року до Парижа, працював у дипломатичному корпусі. У 1857—1883 роках — професор слов'янських літератур у Колеж де Франс у Парижі.
Поетичний доробок Ходзька невеликий. Польській літературі він найбільше прислужився перекладами з перської та новогрецької поезії. 1829 року побачила світ збірка Ходзька «Поезії», де вміщено його «східну» поему «Дерар» і баладу «Малина», в основі якої лежить польський народнопісенний сюжет. Балада сподобалася Юліушу Словацькому, тож він використав її у фольклорно-фантастичній драмі «Баладина». Українською мовою баладу «Малина» переклав Іван Глинський.
Автор славістичних праць, досліджень про Персію, граматики перської мови.
Серед інших праць Ходзька — переклад французькою мовою українських історичних пісень: «Les chants historiques de l'Ukraine et les chansons Latyches des Bords de la Dvina occidentale. Périodes païennes normande, tatare, polonaise et cosaque» (1879).
- ↑ а б в Visuotinė lietuvių enciklopedija — MELC.
- ↑ Список професорів Колеж де Франс
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
- Головин Р. П. Ходзько Александер // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 158.
- Ходзько Александер // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 577.
- Олександр Ходзько. Малина // Антологія польської поезії. — Т. 1. — К., 1979. — С. 191—193.
- Народились 30 серпня
- Народились 1804
- Померли 19 грудня
- Померли 1891
- Поховані на цвинтарі Монморансі
- Випускники Вільнюського університету
- Співробітники Колеж де Франс
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Польські поети
- Польські перекладачі
- Дипломати
- Славісти
- Сходознавці
- Уродженці Мядельського району
- Померли у Франції