Ортостатична гіпотензія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ортостатична гіпотензія
Інші назви Ортостатичний колапс, ортостаз (ортостазис), постуральна гіпотензія, позиційна гіпотензія, нейрогенна ортостатична гіпотензія
Спеціальність Кардіологія, Неврологія, Реаніматологія
Симптоми Симптоми, які посилюються в сидячому або стоячому положенні та покращуються в положенні лежачи, включаючи запаморочення, вертиго, шум у вухах, невиразне мовлення, сплутаність свідомості, біль у шиї та плечах, сірий або розмитий зір, сильну втому, непритомність або майже непритомність
Ускладнення Кумулятивне ураження головного мозку, раптова смерть від падінь
Метод діагностики In-office (lay down for at least 20 minutes, take BP; stand for 3 minutes, take BP), or tilt-table testing by an autonomic specialist
Лікування Виявлення та лікування причин (ліки, зневоднення), мідодрин, компресійний одяг, нахил ліжка
Препарати дігідроертотамінd[1], Ефедрин[1] і midodrined[1]
Прогнози Залежить від частоти, тяжкості та основної причини; Нейрогенна ортостатична гіпотензія є хронічним, виснажливим і часто прогресуючим смертельним станом.[2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 BA21
МКХ-10 I95.1
DiseasesDB 10470
MeSH D007024

Ортостатична гіпотензія[3][4][5], також відома як постуральна гіпотензія[3][6] (інколи ортостатичний колапс[7][8], ортостазис (ортостаз)[9]) — це медичний стан, при якому артеріальний тиск людини знижується, коли вона встає або сідає. Первинну ортостатичну гіпертензію також часто називають нейрогенною ортостатичною гіпотензією.[10] Зниження артеріального тиску може бути раптовим (вазовагальна ортостатична гіпотензія), впродовж 3хвилин (класична ортостатична гіпотензія) або поступовим (відтермінована ортостатична гіпотензія).[11] Це визначається як падіння систолічного артеріального тиску щонайменше на 20 мм рт. ст. або діастолічного артеріального тиску щонайменше 10 мм рт. ст. після 3 хвилин стояння. Це відбувається переважно через уповільнене (або відсутність) звуження кровоносних судин нижньої частини тіла, яке зазвичай необхідно для підтримки адекватного артеріального тиску під час зміни положення на вертикально стоячи. У результаті кров довше накопичується в кровоносних судинах ніг і менше повертається до серця, що призводить до зниження серцевого викиду та недостатнього кровопостачання мозку.

Дуже помірна епізодична ортостатична гіпотензія є поширеною та може короткочасно виникнути у будь-кого, хоч вонапоширена серед людей похилого віку та людей з відомим низьким артеріальним тиском. Різкі падіння артеріального тиску можуть призвести до непритомності з можливістю травми. Помірні падіння артеріального тиску можуть спричинити сплутаність свідомості/неуважність, делірій та епізоди атаксії. Хронічна ортостатична гіпотензія пов'язана з церебральною гіпоперфузією, що може прискорити патофізіологію деменції.[12] Невідомо, чи є це причинним фактором деменції.[13]

Численні можливі причини ортостатичної гіпотензії включають певні ліки (наприклад, альфа-блокатори), вегетативну нейропатію, зменшення об'єму крові, множинну системну атрофію та вікову жорсткість кровоносних судин.

Окрім усунення основної причини, ортостатичну гіпотензію можна лікувати за допомогою рекомендацій щодо збільшення споживання солі та води (щоб збільшити об'єм крові), носіння компресійних панчіх, а іноді й медикаментів (флудрокортизону, мідодрину тощо). Сольове навантаження (різке збільшення споживання солі) повинно проходити під наглядом лікаря, оскільки це може спричинити серйозні неврологічні проблеми, якщо робити це занадто інтенсивно.

Ознаки та симптоми[ред. | ред. код]

Ортостатична гіпотензія характеризується симптомами, які виникають після підняття в положення стоячи вертикально (з попередньої позиції лежачи або сидячи), особливо коли це відбувається швидко. Багато повідомляють про запаморочення (відчуття, що людина може ось-ось знепритомніти), іноді про серйозні ризики пов'язані з падінням, (наприклад, реальна непритомність).[14][15][16] При хронічній ортостатичній гіпотензії стан і його наслідки можуть погіршуватися, навіть якщо непритомність і багато інших симптомів стають менш частими. Також може спостерігатися загальна слабкість або втома. Деякі також повідомляють про труднощі зосередження, затуманений зір, тремтіння, запаморочення, занепокоєння, серцебиття (усвідомлення серцебиття), нестабільність, відчуття поту або липкості, а іноді нудоту. Людина може виглядати блідо.[17] Деякі люди можуть відчувати сплутаність свідомості або сильну втому, що є єдиними симптомами ортостатичної гіпотензії. Хронічна тяжка ортостатична гіпотензія може проявлятися у вигляді коливання когнітивних функцій/ марення .  схильні до ортостатичної гіпотензії.[18][19][20][21]

Супутні захворювання[ред. | ред. код]

Розлад може бути пов'язаний із хворобою Аддісона, атеросклерозом (накопиченням жирових відкладень в артеріях), діабетом, феохромоцитомою, порфірією[22] та певними неврологічними розладами, включаючи аутоімунну вегетативну гангліонопатію, множинну системну атрофію та інші форми дисавтономії. Це також пов'язано з синдромом Елерса-Данлоса та нервовою анорексією. Він також присутній у багатьох пацієнтів із хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві внаслідок симпатичної денервації серця або як побічний ефект дофаміноміметичної терапії. Це рідко призводить до непритомності, якщо тільки у людини не розвинулася справжня вегетативна недостатність або не пов'язана з цим проблема з серцем. 

Інше захворювання, дефіцит бета-гідроксилази дофаміну, також вважається недостатньо діагностованим, спричиняє втрату симпатичної норадренергічної функції та характеризується низьким або надзвичайно низьким рівнем норадреналіну, але надлишком дофаміну.[23]

У хворих квадриплегіямим і параплегіями також можуть спостерігатися ці симптоми через неспроможність кількох систем підтримувати нормальний артеріальний тиск і кровотік у верхній частині тіла. 

Причини[ред. | ред. код]

Деякі причини ортостатичної гіпотензії включають нейродегенеративні розлади, низький об'єм крові (наприклад, спричинений зневодненням, кровотечею або застосуванням діуретиків), ліки, що спричиняють розширення судин, інші типи ліків (зокрема, наркотики та марихуана), припинення приймання судинозвужувальних засобів, тривале перебування в ліжку, спокій (нерухомість), значна нещодавня втрата ваги, анемія,[24] дефіцит вітаміну B12 або нещодавня баріатрична операція.[25]

Ліки[ред. | ред. код]

Тетрагідроканабінол

Ортостатична гіпотензія може бути побічним ефектом деяких антидепресантів, таких як трициклічні[26] або інгібітори моноаміноксидази (МАО).[27] Марихуана і тетрагідроканабінол іноді можуть викликати виражену ортостатичну гіпотензію.[28] Алкоголь може потенціювати ортостатичну гіпотензію аж до непритомності.[29] Ортостатична гіпотензія також може бути побічним ефектом альфа-1-блокаторів (альфа1 адреноблокаторів). Альфа1 блокатори пригнічують вазоконстрикцію, яка зазвичай ініціюється барорецепторним рефлексом після постуральної зміни та подальшого падіння тиску.[30] Інші антигіпертензивні препарати також можуть спричинити ортостатичну гіпотензію, на додаток до антихолінергічних, дофамінергічних препаратів, опіатів і психотропних препаратів .[31]

Інші фактори[ред. | ред. код]

До ортостатичної гіпотензії схильні люди похилого віку, породіллі та ті, хто дотримується ліжковго||Postpartum period}} режиму. У людей з нервовою анорексією та булімією часто розвивається ортостатична гіпотензія як поширений побічний ефект. Вживання алкоголю також може призвести до ортостатичної гіпотензії через його зневоднювальний ефект. 

Механізм[ред. | ред. код]

Ортостатична гіпотензія виникає, коли сила тяжіння спричиняє скупчення крові в нижніх кінцівках, що, у свою чергу, ускладнює венозне повернення, що призводить до зниження серцевого викиду та подальшого зниження артеріального тиску. Наприклад, при переході з положення лежачи на стояння втрачається близько 700 мл крові з грудної клітки, при цьому знижується систолічний і діастолічний артеріальний тиск.[32] Загальним ефектом є недостатня перфузія крові у верхній частині тіла. 

У нормі серія серцевих, судинних, неврологічних, м'язових і нейрогуморальних реакцій відбувається швидко, тому артеріальний тиск не сильно падає. Однією з реакцій є вазоконстрикція (барорецепторний рефлекс), що знову пригнічує кров до тіла. (Часто цей механізм перебільшують, тому діастолічний артеріальний тиск трохи вищий, коли людина стоїть, порівняно з людиною в горизонтальному положенні). Тому потрібен певний фактор, який пригнічує одну з цих реакцій і спричиняє більш значне падіння артеріального тиску. До таких факторів належать низький об'єм крові, хвороби та ліки. 

Діагностика[ред. | ред. код]

Ортостатичну гіпотензію можна підтвердити, вимірявши артеріальний тиск людини після того, як вона полежала протягом 5 хвилин, потім через 1 хвилину після стояння та через 3 хвилини після стояння.[33] Ортостатична гіпотензія визначається як падіння систолічного артеріального тиску щонайменше на 20 мм рт. ст. або діастолічного артеріального тиску щонайменше на 10 мм рт. ст. між показаннями лежачи та вертикально. Крім того, слід виміряти частоту серцевих скорочень для обох положень. Значне збільшення частоти серцевих скорочень від лежачого до стоячого може вказувати на компенсаторне зусилля серця для підтримки серцевого викиду. Споріднений синдром, синдром постуральної ортостатичної тахікардії (POTS), діагностується, коли частота серцевих скорочень прискорюється принаймні на 30 ударів за хвилину з незначною зміною артеріального тиску або без нього. Також може бути проведений Tilt table test.[34]

Визначення[ред. | ред. код]

Ортостатична гіпотензія (або постуральна гіпотензія) — це падіння артеріального тиску під час стояння. Одне визначення (AAFP) передбачає зниження систолічного артеріального тиску щонайменше на 20 мм рт.ст. або зниження діастолічного артеріального тиску щонайменше на 10 мм рт.ст. впродовж 3 хвилин стояння.[35] Поширеним першим симптомом є запаморочення під час стояння, за яким, можливо, слідують більш серйозні симптоми: звуження або втрата зору, запаморочення, слабкість і навіть синкопе (непритомність). 

Підкатегорії[ред. | ред. код]

Ортостатичну гіпотензію можна розділити на три групи: початкову, класичну та відстрочену.[36][37][38]

Початкова ортостатична гіпотензія часто характеризується зниженням систолічного артеріального тиску на ≥40 мм рт.ст. або зниженням діастолічного артеріального тиску на ≥20 мм рт.ст. протягом 15 секунд стояння.[36] Потім артеріальний тиск спонтанно та швидко повертається до норми, тому період гіпотензії та симптомів короткий (<30 с).[36] Тільки безперервне вимірювання АТ під час активного вставання може задокументувати цей стан.[36]

Класична ортостатична гіпотензія часто характеризується зниженням систолічного артеріального тиску на ≥20 мм рт.ст. або зниженням діастолічного артеріального тиску на ≥10 мм рт.ст. між 30 секундами та 3 хвилинами стояння.[37]

Відтермінована ортостатична гіпотензія часто характеризується стійким зниженням систолічного артеріального тиску на ≥20 мм рт.ст. або стійке зниження діастолічного артеріального тиску ≥10 мм рт. ст. понад 3 хвилини стоячи або вертикально нахиленого столу.[38]

Управління[ред. | ред. код]

Зміна способу життя[ред. | ред. код]

Окрім лікування основних оборотних причин (наприклад, припинення або зменшення прийому певних ліків, лікування аутоімунних причин), кілька заходів можуть полегшити симптоми ортостатичної гіпотензії та запобігти епізодам синкопе (непритомності). Навіть незначного підвищення артеріального тиску може бути достатньо, щоб підтримувати приплив крові до мозку під час стояння.[37]

У пацієнтів з дисавтономією, які не мають діагнозу високого кров'яного тиску, вживання 2–3 літрів рідини на день і вживання 10 г солі може полегшити симптоми за рахунок максимального збільшення кількості рідини в крові.[37] Інша стратегія полягає в тому, щоб узголів'я ліжка було трохи піднятим. Це зменшує повернення рідини з кінцівок до нирок вночі, тим самим зменшуючи нічне утворення сечі та підтримуючи рідину в кровообігу.[37] Для поліпшення повернення крові до серця можна використовувати різні заходи; носіння компресійних панчіх і вправи («фізичні протитискні маневри» або PCM) можна виконувати безпосередньо перед вставанням (наприклад, схрещування ніг і присідання).[37]

Ліки[ред. | ред. код]

Ліки мідодрин може принести користь людям з ортостатичною гіпотензією[37][39] Основним побічним ефектом є пілоерекція («мурашки»).[39] Флудрокортизон також використовується, хоча на основі більш обмежених доказів.[37]

Дроксидопа також виявилася ефективною[40], повідомлялося про декілька, переважно легких побічних ефектів.[41]

Низка інших заходів має незначні докази на підтримку їх використання — індометацин, флуоксетин, антагоністи дофаміну, метоклопрамід, домперидон, інгібітори моноаміноксидази з тираміном (може викликати важку гіпертензію), оксилофрин, хлорид калію та йохімбін.[42]

Інше[ред. | ред. код]

Доведено, що роботизовані пристрої, такі як медичний пристрій Erigo, допомагають у деяких пацієнтів позбутися від ортостатичної гіпотензії. Ці машини регулюють положення пацієнта від 0 градусів до 90 градусів поступово, дозволяючи артеріальному тиску регулюватися повільніше.[43]

Прогноз[ред. | ред. код]

Ортостатична гіпотензія може спричинити випадкові падіння.[16] Це також пов'язано з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, серцевої недостатності та інсульту.[44][31] Крім того, дані спостережень свідчать про те, що ортостатична гіпотензія в середньому віці підвищує ризик можливої деменції та зниження когнітивних функцій.[45]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Ортостатична гіпертензія (Orthostatic hypertension)
  • Ортостатична інтолерантність[46]
  • Вазовагальна реакція (Reflex syncope)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в NDF-RT
  2. ↑ Arnold AC, Raj SR (December 2017). Orthostatic Hypotension: A Practical Approach to Investigation and Management. The Canadian Journal of Cardiology. 33 (12): 1725—1728. doi:10.1016/j.cjca.2017.05.007. PMC 5693784. PMID 28807522.
  3. ↑ а б Л.М. Єна та інш., 2021, С.22
  4. ↑ О. М. БІЛОВОЛ та інш., 2018
  5. ↑ НЕЙРОГЕННА ОРТОСТАТИЧНА ГІПОТЕНЗІЯ // Медицина світу, №1, 2009.
  6. ↑ "Orthostatic hypotension" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
  7. ↑ Настанова 00749, МОЗУ
  8. ↑ Колапс // ФЕ
  9. ↑ Orthostatic hypotension predicts all-cause mortality and coronary events in midlleaged indiniduals. The Malmo Preventine Project / A. Fedorowski, L. Stavenow, B. Hedblad [et al.] // Eur. Heart. J. – 2010. – Vol. 31, № 1. – Р. 85–91.
  10. ↑ Ricci F, De Caterina R, Fedorowski A (August 2015). Orthostatic Hypotension: Epidemiology, Prognosis, and Treatment. Journal of the American College of Cardiology. 66 (7): 848—860. doi:10.1016/j.jacc.2015.06.1084. PMID 26271068.
  11. ↑ Orthostatic Hypotension Information Page | National Institute of Neurological Disorders and Stroke. www.ninds.nih.gov. Процитовано 26 березня 2017.
  12. ↑ Hase Y, Polvikoski TM, Firbank MJ, Craggs LJ, Hawthorne E, Platten C, Stevenson W, Deramecourt V, Ballard C, Kenny RA, Perry RH, Ince P, Carare RO, Allan LM, Horsburgh K, Kalaria RN (January 2020). Small vessel disease pathological changes in neurodegenerative and vascular dementias concomitant with autonomic dysfunction. Brain Pathology. 30 (1): 191—202. doi:10.1007/s10072-014-1686-8. PMC 8018165. PMID 31357238. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  13. ↑ Sambati L, Calandra-Buonaura G, Poda R, Guaraldi P, Cortelli P (June 2014). Orthostatic hypotension and cognitive impairment: a dangerous association?. Neurological Sciences. 35 (6): 951—957. doi:10.1007/s10072-014-1686-8. PMID 24590841.
  14. ↑ Shaw BH, Borrel D, Sabbaghan K, Kum C, Yang Y, Robinovitch SN, Claydon VE (March 2019). Relationships between orthostatic hypotension, frailty, falling and mortality in elderly care home residents. BMC Geriatrics. 19 (1): 80. doi:10.1186/s12877-019-1082-6. PMC 6415493. PMID 30866845.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ Mol A, Bui Hoang PT, Sharmin S, Reijnierse EM, van Wezel RJ, Meskers CG, Maier AB (May 2019). Orthostatic Hypotension and Falls in Older Adults: A Systematic Review and Meta-analysis (PDF). Journal of the American Medical Directors Association. 20 (5): 589—597.e5. doi:10.1016/j.jamda.2018.11.003. PMID 30583909.
  16. ↑ а б Romero-Ortuno R, Cogan L, Foran T, Kenny RA, Fan CW (April 2011). Continuous noninvasive orthostatic blood pressure measurements and their relationship with orthostatic intolerance, falls, and frailty in older people. Journal of the American Geriatrics Society. 59 (4): 655—665. doi:10.1111/j.1532-5415.2011.03352.x. PMID 21438868. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  17. ↑ Harrison's principles of internal medicine. Т. 2 (вид. 19th). New York: McGraw-Hill Medical Publishing Division. 2015. с. 2639. ISBN 978-0-07-180215-4.
  18. ↑ Miyake Y, Ohnishi M, Fujii TK, Yamamoto T, Yoneda C, Takahashi S, Ichimaru Y (1 січня 2002). The effects of postural changes of baroreflex gain in normal and hypertensive pregnancies. Clinical and Experimental Hypertension. 24 (1–2): 23—31. doi:10.1081/CEH-100108712. PMID 11848166.
  19. ↑ Lucini D, Mela GS, Malliani A, Pagani M (November 2002). Impairment in cardiac autonomic regulation preceding arterial hypertension in humans: insights from spectral analysis of beat-by-beat cardiovascular variability. Circulation. 106 (21): 2673—2679. doi:10.1161/01.CIR.0000039106.89299.AB. PMID 12438292.
  20. ↑ Easterling TR, Schmucker BC, Benedetti TJ (October 1988). The hemodynamic effects of orthostatic stress during pregnancy. Obstetrics and Gynecology. 72 (4): 550—552. PMID 3419734.
  21. ↑ Brooks VL, Dampney RA, Heesch CM (August 2010). Pregnancy and the endocrine regulation of the baroreceptor reflex. American Journal of Physiology. Regulatory, Integrative and Comparative Physiology. 299 (2): R439—R451. doi:10.1152/ajpregu.00059.2010. PMC 2928618. PMID 20504907.
  22. ↑ Sim M, Hudon R (October 1979). Acute intermittent porphyria associated with postural hypotension. Canadian Medical Association Journal. 121 (7): 845—846. PMC 1704473. PMID 497968.
  23. ↑ Dopamine Beta-Hydroxylase Deficiency. GeneReviews. University of Washington, Seattle. September 2003. PMID 20301647.
  24. ↑ What Causes Hypotension? -. National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). U.S. National Institutes of Health. Процитовано 27 березня 2017.
  25. ↑ Christou GA, Kiortsis DN (March 2017). The effects of body weight status on orthostatic intolerance and predisposition to noncardiac syncope. Obesity Reviews. 18 (3): 370—379. doi:10.1111/obr.12501. PMID 28112481.
  26. ↑ Jiang W, Davidson JR (November 2005). Antidepressant therapy in patients with ischemic heart disease. American Heart Journal. 150 (5): 871—881. doi:10.1016/j.ahj.2005.01.041. PMID 16290952.
  27. ↑ Delini-Stula A, Baier D, Kohnen R, Laux G, Philipp M, Scholz HJ (March 1999). Undesirable blood pressure changes under naturalistic treatment with moclobemide, a reversible MAO-A inhibitor – results of the drug utilization observation studies. Pharmacopsychiatry. 32 (2): 61—67. doi:10.1055/s-2007-979193. PMID 10333164.
  28. ↑ Jones RT (November 2002). Cardiovascular system effects of marijuana. Journal of Clinical Pharmacology. 42 (S1): 58S—63S. doi:10.1002/j.1552-4604.2002.tb06004.x. PMID 12412837.
  29. ↑ Narkiewicz K, Cooley RL, Somers VK (February 2000). Alcohol potentiates orthostatic hypotension : implications for alcohol-related syncope. Circulation. 101 (4): 398—402. doi:10.1161/01.CIR.101.4.398. PMID 10653831.
  30. ↑ Orthostatic Hypotension. Merck Manual.
  31. ↑ а б Kim, Michael J.; Farrell, Jennifer (January 2022). Orthostatic Hypotension: A Practical Approach. American Family Physician. 105 (1): 39—49. ISSN 1532-0650. PMID 35029940.
  32. ↑ Idiopathic Orthostatic Hypotension and other Autonomic Failure Syndromes на eMedicine
  33. ↑ Measurement of lying and standing blood pressure: A brief guide for clinical staff. RCP London. 13 січня 2017. Процитовано 23 вересня 2019.
  34. ↑ Natale A, Akhtar M, Jazayeri M, Dhala A, Blanck Z, Deshpande S, Krebs A, Sra JS (July 1995). Provocation of hypotension during head-up tilt testing in subjects with no history of syncope or presyncope. Circulation. 92 (1): 54—58. doi:10.1161/01.CIR.92.1.54. PMID 7788917. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  35. ↑ Bradley JG, Davis KA (December 2003). Orthostatic hypotension. American Family Physician. 68 (12): 2393—2398. PMID 14705758.
  36. ↑ а б в г Wieling W, Krediet CT, van Dijk N, Linzer M, Tschakovsky ME (February 2007). Initial orthostatic hypotension: review of a forgotten condition. Clinical Science. 112 (3): 157—165. doi:10.1042/CS20060091. PMID 17199559.
  37. ↑ а б в г д е ж и Moya A, Sutton R, Ammirati F, Blanc JJ, Brignole M, Dahm JB, Deharo JC, Gajek J, Gjesdal K, Krahn A, Massin M, Pepi M, Pezawas T, Ruiz Granell R, Sarasin F, Ungar A, van Dijk JG, Walma EP, Wieling W (November 2009). Guidelines for the diagnosis and management of syncope (version 2009). European Heart Journal. 30 (21): 2631—2671. doi:10.1093/eurheartj/ehp298. PMC 3295536. PMID 19713422. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  38. ↑ а б Gibbons CH, Freeman R (July 2006). Delayed orthostatic hypotension: a frequent cause of orthostatic intolerance. Neurology. 67 (1): 28—32. doi:10.1212/01.wnl.0000223828.28215.0b. PMID 16832073.
  39. ↑ а б Izcovich A, González Malla C, Manzotti M, Catalano HN, Guyatt G (September 2014). Midodrine for orthostatic hypotension and recurrent reflex syncope: A systematic review. Neurology. 83 (13): 1170—1177. doi:10.1212/WNL.0000000000000815. PMID 25150287.
  40. ↑ Mathias CJ (March 2008). L-dihydroxyphenylserine (Droxidopa) in the treatment of orthostatic hypotension: the European experience. Clinical Autonomic Research. 18 (Supplement 1): 25—29. doi:10.1007/s10286-007-1005-z. PMID 18368304.
  41. ↑ Kaufmann H, Freeman R, Biaggioni I, Low P, Pedder S, Hewitt LA, Mauney J, Feirtag M, Mathias CJ (July 2014). Droxidopa for neurogenic orthostatic hypotension: a randomized, placebo-controlled, phase 3 trial. Neurology. 83 (4): 328—335. doi:10.1212/WNL.0000000000000615. PMC 4115605. PMID 24944260. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  42. ↑ Logan IC, Witham MD (September 2012). Efficacy of treatments for orthostatic hypotension: a systematic review. Age and Ageing. 41 (5): 587—594. doi:10.1093/ageing/afs061. PMID 22591985.
  43. ↑ Sorbera C, Portaro S, Cimino V, Leo A, Accorinti M, Silvestri G, Bramanti P, Naro A, Calabrò RS (Apr–Jun 2019). ERIGO: a possible strategy to treat orthostatic hypotension in progressive supranuclear palsy? A feasibility study. Functional Neurology. 34 (2): 93—97. PMID 31556389. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  44. ↑ Ricci F, Fedorowski A, Radico F, Romanello M, Tatasciore A, Di Nicola M, Zimarino M, De Caterina R (July 2015). Cardiovascular morbidity and mortality related to orthostatic hypotension: a meta-analysis of prospective observational studies. European Heart Journal. 36 (25): 1609—1617. doi:10.1093/eurheartj/ehv093. PMID 25852216. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  45. ↑ Rawlings A, Juraschek S, Heiss G, Hughes T, Meyer M, Selvin E, Sharrett AR, Windham BG, Gottesman R (7 березня 2017). Abstract 28: Orthostatic Hypotension is Associated With 20-year Cognitive Decline and Incident Dementia: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study. Circulation. 135 (suppl_1). doi:10.1161/circ.135.suppl_1.28. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  46. ↑ Хайтович М.В (2020) Ортостатична інтолерантність у дітей: сучасні підходи до патогенетичної терапії // "ЗДОРОВ`Я ДИТИНИ" ТОМ 15, №1, 2020

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ортостатична_гіпотензія&oldid=40731925