Пан Гі Мун

Пан Гі Мун
	кор. 반기문
8-й Генеральний секретар ООН
	1 січня 2007 — 31 грудня 2016
Попередник	Кофі Аннан
Наступник	Антоніу Гутерреш
33-й Міністр закордонних справ та зовнішньої торгівлі ; Південної Кореї
	17 січня 2004 — 1 грудня 2006
Попередник	Юн Йонгван
Наступник	Сон Мінсун
Народився	13 червня 1944 (76 років); повіт Имсон, Північна провінція Чхунчхон, Південна Корея (тоді Японська імперія)
Відомий як	політик, дипломат
Місце роботи	Організація Об’єднаних Націй
Країна	Південна Корея
Національність	Кореєць
Освіта	Сеульський національний університет
Політична партія	незалежний політик
Діти	син: Ухьон ; дочки: Сеньон та Хьонхі
Релігія	конфуціанство, буддизм, заявляє про нерелігійність на посту Генсека
Підпис
	Роботи у Вікіджерелах
	Медіафайли у Вікісховищі

У цьому корейському імені прізвище (Пан) стоїть перед особовим ім'ям.

Пан Гі Мун^[2]^[3] (кор. 반기문, 潘基文, Ban Gi-mun, Ban Ki-moon, МФА: [pan.ɡi.mun]; нар. 13 червня 1944, повіт Имсон, Північна провінція Чхунчхон, Південна Корея^[1](тоді Японська імперія)) — 8-й генеральний секретар ООН (1 січня 2007 — 31 грудня 2016 рр.)

Навчання[ред. | ред. код]

В 1970 р. отримав диплом бакалавра міжнародних відносин Сеульського національного університету. Пізніше (1985 рік) отримав диплом магістра державного управління Школи управління Джона Кеннеді Гарвардського університету.

Дипломатична діяльність[ред. | ред. код]

Свою політичну діяльність почав кар'єрним дипломатом у південнокорейському Міністерстві закордонних справ і торгівлі та в Організації Об'єднаних Націй.

Займав посаду міністра закордонних справ і торгівлі Південної Кореї з січня 2004 до листопада 2006 року.

Керівництво ООН[ред. | ред. код]

Провів декілька важливих реформ в області роботи ООН над підтримкою миру і організації діяльності самої організації. Найбільшу увагу Пан Гі Мун приділяє проблемам глобального потепління і проблемі Дарфура, де він допоміг переконати суданського президента Омара аль-Башира, дозволити військам миротворців ввійти в Судан.

21 червня 2011 року Пан Гі Мун затверджений Генеральним секретарем ООН на другий п'ятилітній строк.

Пішов з посади 31 грудня 2016 року. У своєму прощальному зверненні на церемонії в ООН, він закликав дипломатів «концентруватися на людях — на права людини і на людській гідності».

Він підкреслив, що з упевненістю передає естафету наступнику:

"Я знаю, що пан Гутерріш – людина високих принципів. Він небайдужий до чужого лиха. І ці якості він уже проявив, коли обіймав посаду Верховного комісара у справах біженців. Я дуже задоволений тим, що держави – члени ООН обрали як мого наступника таку прекрасну людину", - заявив Генеральний секретар ООН, залишаючи пост^[4].

3 січня 2017 р. повернувся додому в Південну Корею.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пан Гі Мун тричі нагороджений найвищим орденом Республіки Корея — орденом «За заслуги».

Родина[ред. | ред. код]

Володіє англійською й французькою мовами.

Одружений з Ю Сунтхек, у них є син і дві дочки.^[5]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б http://www.eumseong.go.kr/english/contents.do?key=933
↑ Петро Порошенко та Пан Гі Мун скоординували кроки задля звільнення всіх українців, які незаконно утримуються в Росії
↑ Пан Гі Мун висловив серйозну стурбованість через події в Україні^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Ban Ki-moon buoyed by climate accord but laments conflicts (англ.)
↑ http://www.un.org/sg/biography.shtml

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:	Генеральний секретар ООН 1 січня 2007—31 грудня 2016	Наступник:
Кофі Аннан	Генеральний секретар ООН 1 січня 2007—31 грудня 2016	Антоніу Гутерреш

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[birthplace-1] а ^б http://www.eumseong.go.kr/english/contents.do?key=933

[2] Петро Порошенко та Пан Гі Мун скоординували кроки задля звільнення всіх українців, які незаконно утримуються в Росії

[3] Пан Гі Мун висловив серйозну стурбованість через події в Україні^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[4] Ban Ki-moon buoyed by climate accord but laments conflicts (англ.)

[5] ttp://www.un.org/sg/biography.shtml

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]