Парагільмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парагільмен

Одинока скеля Парагільмен. Головна гряда Кримських гір

44°37′24″ пн. ш. 34°20′18″ сх. д. / 44.62333333336077601° пн. ш. 34.3383333333607723° сх. д. / 44.62333333336077601; 34.3383333333607723Координати: 44°37′24″ пн. ш. 34°20′18″ сх. д. / 44.62333333336077601° пн. ш. 34.3383333333607723° сх. д. / 44.62333333336077601; 34.3383333333607723
Країна  Україна
Регіон Алуштинська міськрада
Тип гора
Висота 871 м
Площа 5 га
Парагільмен. Карта розташування: Україна
Парагільмен
Парагільмен
Парагільмен (Україна)
Парагільмен. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Парагільмен
Парагільмен
Парагільмен (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Парагільмен у Вікісховищі

Парагільме́н  (від сер. грецьк. парагіноме виходити за межі чогось) — комплексна пам'ятка природи Криму і України (1964 р.), усамітнена скеля Головної гряди Кримських гір.

Опис[ред. | ред. код]

Парагільмен. Літо 2010 р.
Парагільмен. Зима 2010 р.

Висота — 871 метр. Розташована над селищем Малий Маяк, що входить до Великої Алушти. Найближчий гірський масив — Бабуган-яйла. Західніше Парагільмену — гора Шарха. Між нею і Парагільменом — яр Амітин-Дереси.

Поблизу Парагільмену пролягає відома стежка Талма-Богаз на Бабуган-Яйлу.

З боку моря ця гора схожа на велику трапецію; у неї круті, до 60 — 80° схили і сплощена вершина, витягнута з півдня на північ майже на півкілометра. На Парагільмені росте близько 30 видів дерев і чагарників, з них 10 — занесені до Червоної книги. Пам'яткою Парагільмена є два великих тиса на вершині гори. Діаметр стовбура одного з них — близько 70 сантиметрів, а могутні гілки розрослися на 7-8 метрів. Цей тис-гігант, ймовірно, є одним з найстаріших дерев Криму.[1]

Парагільмен — традиційне місце для українських скелелазів. Гора Парагільмен — пам'ятка природи з 1964 року.

Галерея[ред. | ред. код]

Цікаво[ред. | ред. код]

У серпні 2015 року невідомі зрізали геодезичний знак (три його опори) на вершині Парагільмена.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма, Симферополь «Таврия», 1989

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Белянский И. Л., Лезина И. Н., Суперанская А. В. Крым: географические названия, Симферополь, «Таврия-плюс», 1998, с. 99.