Хапхальський заказник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Хапхальський»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
Водограй Джур-Джур на річці Улу-Узень Східний

Водограй Джур-Джур на річці Улу-Узень Східний
44°48′20″ пн. ш. 34°27′50″ сх. д. / 44.80556° пн. ш. 34.46389° сх. д. / 44.80556; 34.46389Координати: 44°48′20″ пн. ш. 34°27′50″ сх. д. / 44.80556° пн. ш. 34.46389° сх. д. / 44.80556; 34.46389
Розташування: Україна Україна
Алушта
АР Крим
Найближче місто: Алушта
Площа: 250 га
Заснований: 28 жовтня 1974
Керівна
організація:
Алуштинське Державне лісове господарство
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Хапхальський» is located in Автономна Республіка Крим
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Хапхальський»
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Хапхальський»


CMNS: Хапхальський заказник на Вікісховищі

Хапха́льський зака́зник — гідрологічний заказник загальнодержавного значення, що був створений у Кримських горах на теренах Алуштинської міської ради АР Крим згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 за № 500. Заказник був створений для збереження цінного гідрологічного комплексу, проведення наукових досліджень і захисту реліктового підвиду-ендеміка прісноводного краба (Potamon ibericum tauricum), занесеного до охоронного списку МСОП[1][2], Червоної книги України[3]. Заказник відноситься до категорії захисту МСОП — IV.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Землекористувачем території Хапсальського заказника є Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство». Заказник розміщено на теренах Сонячногірського лісництва у квадратах 9, 10, 11, де в залісненій ущелині Хапсал на висоті 468 м протікає річка Східний Улу-Узень. Завдяки значному перепаду висоти ущелини річка утворює там каскад водоспадів. Ущелина лежить біля села Генеральське (крим. Ulu Özen).

Площа заказника виносить 250 га. Через складний рельєф з крутими схилами, буреломами верхня частина ущелини Хапсала не рекомендується для відвідування недосвідченим туристам. Для них популярним об'єктом екскурсій є водоспад Джур-Джур («дзюркотливий»). Переміщення по заказнику дозволяється лише по встановлених маршрутах 1,2,3, причому по двох останніх лише організованими групами з супроводом[4].

Характеристика[ред.ред. код]

Річка Східний Улу-Узень (Велика річка) утворюється з двох потоків, що прямують зі схилів гірських систем Тирке-яйла і Демерджі-яйла, чия висота становить понад 1000 м над рівнем моря. Річка Східний Улу-Узень не міліє впродовж року навіть у посушливі роки, що є незвичним явищем для Криму. Після злиття потоків річка Східний Улу-Узень потрапляє у важкопрохідну ущелину Хапсала (Вовча паща) з крутими схилами, виходами скельної породи, часто прямовисними. Схили ущелини заросли буком, дубом пухнастим, дубом скельним, грабом, сосна кримська (Pinus nigra ssp. pallasiana). У цьому районі збереглось до 800 тисів ягідних, занесених до Червоної книги України[5] На схилах ущелини річка утворює каскад з кількох водоспадів різної висоти і ширини, серед яких на висоті 468 м над рівнем моря виділяється водоспад Джур-Джур завширшки 5 м і висотою 16 м. Його вважають найбільш повноводним водоспадом Криму з стабільною багаторічною середньою витратою води близько 270 л/с. Каскад водоспадів розпочинається приблизно за 1 км від Джур-Джур у верхній важкодоступній частині ущелини з водоспадів висотою 60 м і 28 м.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]