Петрос (Мармароси)
| Петрос (П'єтросул) | ||||
 | ||||
|
47°57′45″ пн. ш. 24°20′22″ сх. д. / 47.96263888891677851° пн. ш. 24.33952777780577748° сх. д.Координати: 47°57′45″ пн. ш. 24°20′22″ сх. д. / 47.96263888891677851° пн. ш. 24.33952777780577748° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Рахівський район Закарпатська область[1] | |||
| Розташування |
Закарпатська область, Рахівський район | |||
| Система | Мармароський масив (Рахівські гори), Українські Карпати | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 1780,9 м | |||
| Маршрут | із с. Богдан | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames, Global Geosites | 8331905 | |||
  Петрос (П'єтросул) Петрос (П'єтросул) (Закарпатська область) | ||||
|
| ||||
Петро́сул (П'єтросул, Петрос) — гора в Українських Карпатах, в масиві Гуцульські Альпи (Рахівські гори).
Зміст
Розташування[ред. | ред. код]
Гора Петрос розташована в межах Рахівського району Закарпатської області, на південь від с. Богдан. На південний захід розташована гора Берлебашка (1733,9 м), до якої можна пройти пологим і незалісненим хребтом-перемичною, на півдні — масивна гора Піп Іван Мармароський (1936,2 м), через яку проходить українсько-румунський кордон, та полонина Лисича. Гора розташована в межах Мармароського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника.
Короткий опис[ред. | ред. код]
Висота 1780,9 м. Вершина шпиляста. Підніжжя і схили гори вкриті лісами, місцями — полонини. Схили дуже стрімкі, є скелясті урвища. Західний та східний схили круті та кам'янисті, північний та північно-східний — обривисті з скалистими виступами. Складається з пісковиків. Найближчі населені пункти: с. Богдан, с. Ділове.
Зимою бувають снігові лавини
Флора[ред. | ред. код]
Вкрита гора Петрос субальпійською рослинністю. Зустрічаються такі рослини: ялівець козацький, рододендрон, чорниці, анемона дібровна, нечуйвітер альпійський, шафран Гейфеля, рододендрон, жовтець карпатський, кукул, кремена біла, крем'яник гарний та ін. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Ялинові-букові ліси поширені на висотах 1530—1600 м[2].
