Пікуй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пікуй
Вигляд на вершину
Вигляд на вершину

48°49′45″ пн. ш. 23°00′02″ сх. д. / 48.82944444444400034° пн. ш. 23.00083333333299862° сх. д. / 48.82944444444400034; 23.00083333333299862Координати: 48°49′45″ пн. ш. 23°00′02″ сх. д. / 48.82944444444400034° пн. ш. 23.00083333333299862° сх. д. / 48.82944444444400034; 23.00083333333299862
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Львівська область
Закарпатська область
Система Верховинський Вододільний хребет (Українські Карпати)
Тип гора
Висота 1408,3 м (за іншими даними — 1405 м)
Маршрут із села Либохора
Пікуй is located in Закарпатська область
Пікуй
Пікуй
Пікуй (Закарпатська область)
CMNS: Пікуй на Вікісховищі

Піку́й — найвища вершина Вододільних Бескидів і всього пасма Бещад, найвища географічна точка Львівської області. Розташована на межі Львівської та Закарпатської областей.

Висота гори — 1408,3 м (за іншими даними — 1405 м). Поверхня конусоподібна, асиметрична: південно-західний схил крутий, північно-східний та північний — більш пологий. Гора складається з флішу. Схили вкриті буковим і ялицевим лісом.

Завдяки значній відносній висоті для вершини Пікуя характерна наявність субальпійського поясу рослинності, верхня межа лісу тут проходить на висоті 1200—1250 м н.р.м. Це дозволяє туристам на короткому відрізку маршруту познайомитися з ландшафтами та своєрідною флорою (на вершині зростають рідкісні види рослин). Вершина оздоблена мальовничими скелями та стрімкими урвищами — невеликими куестами. Краєвиди з гори Пікуй своєю протяжністю перевищують бачені з будь-якої іншої вершини Львівської області.

Дістатися гори Пікуй можна по-різному. Польські туристи зазвичай прямують зі Львова електричкою до станції Сянки. Можна й автобусом доїхати до села Кривка, Біласовиці або до Гусного. Та найкраще добиратися до Либохори. Тут працівники місцевого лісового господарства гостинно зустрінуть і за певну плату довезуть до перевалу «Руська Путь», що на висоті бл. 1200 м над рівнем моря. Від Либохори до перевалу шлях недовгий — трохи більш ніж 3 км, однак стрімкий. З перевалу до вершини гори — 8 км, підніматися пішки втоптаною віками стежкою.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • «Руська Путь» — торговий шлях доби неоліту, тобто він існував іще за дві тисячі років до Христа. Починався на Балканах, пролягав по Дунаю, далі вздовж Тиси піднімався в гори. На цьому перевалі й досі є хрест із написом «Руська путь». А вздовж хребта донедавна височіли прикордонні стовпи — тут була межа між довоєнною Польщею й Угорщиною.
  • З північного заходу до вершини примикає Буковецька полонина, з півночі — ландшафтний заказник «Пікуй», з півдня і сходу — ботанічний заказник «Пікуй».
  • Є в бойків, що живуть під Пікуєм у селі Біласовиця, і своя звабинка, якої немає більше ніде: вони вміють робити «їдкий» сир. Його виготовляють лише тут, а молоко беруть від спеціальної породи корів. Їх розводять у поселенні Кошти, що в селі Либохора. У цих тварин дуже великі роги. Місцеві мешканці досі зрізають ті роги та виграють на них неповторні мелодії. А з молока цих особливих корів роблять дуже солону бринзу, яку й назвали «їдким» сиром. Їсти його як самостійну страву неможливо, зате він прекрасно смакує на природі із запеченою несоленою картоплею.
  • На вершині гори розташований кам'яний чотириметровий, чотирикутний стовп-обеліск, споруджений на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика. Його поставили 1935 року мешканці села Гусного, яке до війни разом з усім Закарпаттям входило до складу Чехословаччини.

Фотографії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]