Ай-Нікола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ай-Нікола
Гора Ай-Нікола

Гора Ай-Нікола
Ай-Нікола (Україна)
Ай-Нікола
Ай-Нікола
Ай-Нікола (Автономна Республіка Крим)
Ай-Нікола
Ай-Нікола

44°27′18″ пн. ш. 34°07′40″ сх. д. / 44.45500° пн. ш. 34.12778° сх. д. / 44.45500; 34.12778

Система Кримські гори
Висота 375 м

Ай-Ніко́ла — куполоподібна гора на Південному березі Криму, поблизу смт Ореанди. Висота 375 м. Являє собою яйлинський відторженець, що складається з вапняків.

Укрита лісом (сосна кримська), заростями чисту кримського, рускусу понтійського, піраканти червоної. На південно-східних схилах ростуть реліктові види рослин, занесені до Червоної книги України (ялівець високий та суничник дрібноплодовий)

Ай-Нікола — у межах Ялтинського гірсько-лісового заповідника.

Туристичні пам'ятки[ред.ред. код]

Згадкою про давню присутність українців у Криму є козацька віха, яка була знайдена 1972 року на вершині гори. Вона являє собою кований залізний хрест із вмурованою в його основу свинцевою плиткою (пробитою в кількох місцях кулями), на якій зберігся напис: «Козача віха, історичний пам'ятник XVII століття…» Коли і ким вона була поставлена залишається невідомим. 16 березня 2002 року віха була відновлена зусиллями ялтинського козацтва і освячена[1].

Також заслуговує на увагу Курчатівська стежка. Вона веде на вершину гори Ай-Нікола, була прокладена в 50-х роках XX століття видатним радянським фізиком-ядерником Ігорем Курчатовим, який часто відпочивав у санаторії «Нижня Ореанда». Стежка Курчатова починається біля підніжжя Ай-Ніколи неподалік від ротонди з колонами, що прикрашає старе Севастопольське шосе, і веде на вершину гори.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]