Говерла
| Говерла | ||||
 | ||||
|
48°09′38″ пн. ш. 24°30′12″ сх. д. / 48.16055555558377677° пн. ш. 24.503333333360779° сх. д.Координати: 48°09′38″ пн. ш. 24°30′12″ сх. д. / 48.16055555558377677° пн. ш. 24.503333333360779° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Чорногора, Українські Карпати, Карпати | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 2061 м | |||
| Перше сходження | Невідомо | |||
| Маршрут | із смт Ворохти, Лазещина | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| Peakbagger.com | 10313 | |||
| Peakware | 1845 | |||
| GeoNames | 708247 | |||
  Говерла Говерла (Україна) | ||||
| Говерла у Вікісховищі? | ||||
Гове́рла (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота якої складає 2061 м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Яремчанської міськради Івано–Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.
Зміст
Походження назви[ред. | ред. код]
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Hoverla#Etimológia(угор.) |
Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1].
Говерла як символ[ред. | ред. код]
З 1990 року 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!».
Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.
З нагоди 5–ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановлено плиту з вмонтованими капсулами із землею з усіх областей України.
До 18–ї річниці проголошення Акту про державний суверенітет України на вершині гори було встановлено великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році)[2] і бетонний стовп.
У день 21–ї річниці Конституції України на найвищій горі України учасники акції у рамках Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч», під назвою ,,Величаю Вас, Карпати!" розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд[3].
Природа[ред. | ред. код]
Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника (Закарпаття) і Карпатського національного природного парку (Івано–Франківська область).
Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.
Говерла як туристичний об'єкт[ред. | ред. код]
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.
У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «Говерляна» — традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам'яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища Ворохта Івано-Франківської області ущелиною річки Прут — через Карпатський національний природний парк та урочище «Заросляк». Організатори походу — Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації, Федерація спортивного туризму України, Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру «Скеля»[4].
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[5]. За розрахунками фахівців[хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[5].
З історії походів на Говерлу[ред. | ред. код]
У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.
У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.
Туристичні стежки[ред. | ред. код]
— по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
— по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
— по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.- — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі — по зеленому маркеру, далі
— по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г. - — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
- — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.
Галерея[ред. | ред. код]
Маршрутка Ворохта — Говерла
Нартовий похід на Говерлу
Втрачена пильність
Перепочинок перед штурмом
Говерла вже поруч
На Говерлу! 16 липня 1993 р.
Хвойні ліси на підйомі до вершини Говерли
Підйом на вершину Говерли
Пейзаж із вершини Говерли
Говерла, ліворуч Петрос
Вигляд на Говерлу з кам'яного туру на вершині Петроса Кінець квітня 1978 р.
Спуск із Говерли
Краєвид при підйомі на Говерлу
На хребті Говерли
.JPG)
Панорама Говерли[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
- ↑ Korrespondent.net. Невідомі зламали Тризуб на Говерлі (ru). Процитовано 2017-08-26.
- ↑ Рекорд до Дня Конституції.
- ↑ Успішно завершилася 52-а "Говерляна". loda.gov.ua. Процитовано 2017-08-26.
- ↑ а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 13 травня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Говерла |
- Природа України. Гірські вершини України
- Українські Карпати — г. Говерла (Фотогалерея)
- Карти радіолюбительських квадратів
- Турклуб КПІ Глобус — Зимове сходження на Говерлу: спорядження, поради і опис маршруту
- Душа Карпат — Говерла (чеськ.)
- Маршрути, фотографії та легенди про Говерлу (рос.)
- К вершинам Карпат — Говерла (рос.)
- Гора Говерла (фото, маршрут)
- Сходження на Говерлу
- Ігор Петренко: 9 кроків на Говерлу Український тиждень № 31 (196) від 28 липня 2011
- Следы на вершинах (стр. 1). Pandia (рос.)
- Чому похід на Говерлу — не найкраща ідея?
- Говерла — місце де зберігається земля з усіх регіонів
Джерела[ред. | ред. код]
- Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.
| |||||||||||
