Броніслав Перацький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Броніслав Вільгельм Перацький
Pieracki.jpg
Броніслав Перацький
Народився 28 травня 1895(1895-05-28)
Горлиці, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 15 червня 1934(1934-06-15) (39 років)
Варшава, Польська республіка
ліквідований ОУН
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність Міністр внутрішніх справ Польщі
Відомий провідник політики «пацифікації», ініціатор погромів українського населення
Звання Полковник
Термін 23 червня 1931 — 15 червня 1934
Попередник Феліціян Славой Складковський
Наступник Леон Козловський
Партія Безпартійний блок співпраці з урядом (пол. BBWR)
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Броні́слав Ві́льгельм Пера́цький (пол. Bronisław Wilhelm Pieracki; 28 травня 1895, Горлиці — 15 червня 1934, Варшава) — польський військовик, політик, міністр внутрішніх справ Польщі у 19311934 рр. Керував політикою пацифікації українців у 1930—1932 рр. Страчений членом ОУН Григорієм Мацейком на виконання рішення трибуналу ОУН. До цього часу існує багато питань щодо цього атентату[1].

Біографія[ред.ред. код]

Перацький народився у західній (польській) Галичині в м. Горлиці (пол. Ґорлі́це). У роки Першої світової війни Перацький служив у польських національних військових підрозділах, сформованих за ініціативи Ю. Пілсудського. У 1918 р. став членом Польської військової організації. Після проголошення ЗУНР брав участь у українсько-польській війні 19181919 рр. У 1923 р. очолював відділ некатолицьких віровизнань. 1926 р. підтримав травневий переворот і повернення до влади Пілсудського. 1928 р. став послом польського Сейму, був одним з провідних діячів режиму Санації. 1929—1930 рр. віце-міністр, а з 1934 р. — міністр внутрішніх справ. Був керівником політики «пацифікації», спрямованої проти українців Польщі, зокрема у Львові 1930 р. За його ініціативи відбувалися погроми українського населення на Лемківщині, Волині та Поліссі у 1931—1932 рр.

Страта[ред.ред. код]

Страту Перацького як вирок за злочини перед українцями (зокрема, пацифікацію) організувала ОУН. Рішення про акцію було ухвалено наприкінці квітня 1933 р. на зібранні проводу ОУН під головуванням Євгена Коновальця[1]. Степан Бандера, як Крайовий провідник ОУН, дав наказ на виконання рішення трибуналу. Акцією керував Микола Лебедь. Атентат готувався у Варшаві

Ярослав Карпинець (піротехник ОУН) у Кракові у прмешканні на Дембніцькому ринку виготовив бомбу, якою мали вбити міністра[2].

Виконавцем вбивства призначено добровольця, члена ОУН Григорія Мацейка. За версією трибуналу оунівців, він мусив підірвати себе і міністра Перацького. 15 червня 1934 р. Перацький прибув на обід до ресторану «Товариський клуб» на вулиці Фоскаль[pl]. Григорій Мацейко підійшов до нього і спробував підірвати бомбу. Коли пристрій не спрацював, він кількома пострілами смертельно поранив міністра.

Мацейкові вдалося уникнути арешту[1]. Натомість Степана Бандеру та інших причетних до акції заарештували та засудили до страти та довгих років ув'язнення на Варшавському процесі. Вбивство Перацького, з одного боку, викликало подальші репресії, зокрема було засновано політичний концтабір у Березі-Картузькій. З іншого — польська влада не змогла більше приховувати «українську проблему», вона набула міжнародного звучання, а авторитет ОУН серед українців Польщі істотно зріс.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.