Політичне вбивство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Атентат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Убивство Цезаря. Картина Карла Теодора фон Пілоті

Замовне вбивство (англ. assasination) або атентат (нім. Attentat) — убивство з метою усунення однієї або декількох відомих осіб з політичних, військових, злочинних, особистісних чи інших причин. Атентат може бути замовним, якщо він проводиться на замовлення якоїсь особи чи групи осіб, чи незамовним, якщо він проводиться одноосібно чи групою осіб з їх власної ініціативи.

В Україні найвідоміші атентати проводилися у 1920-60-их роках борцями за незалежність України з підрозділів УВО, ПУН, ОУН, та УПА супроти іноземців-ворогів України, відповідальних за підрив суверенітету України й інші антиукраїнські дії та супроти українців-колаборантів, що пропагували угодовство та співробітництво з окупаційною владою Росії, Німеччини та Польщі.

Історія[ред. | ред. код]

Замовні вбивства у античному світі[ред. | ред. код]

Як засіб політичної боротьби використовується з давніх часів (вбивство фараонів у давньому Єгипті). Першим задокументованим прикладом політичного вбивства стало вбивство Гедалія, вавилонського намісника Юдеї, вчинене у 586 році до нашої ери і описане пророком Єремією.

Також відомими жертвами були Філіп II Македонський і Гай Юлій Цезар. У Китаї було здійснено замах на першого імператора Цінь Ши Хуан-ді.

Замовні вбивства у Середньовіччі[ред. | ред. код]

У ранньому Середньовіччі на Сході існувала т. з. секта Асасінів, які прославилися як вбивці, яких практично не можливо було зловити. Якщо голова секти віддавав розпорядження про усунення тієї, чи іншої людини, то цю людину, як правило, вбивали, не зважаючи навіть на велику охорону. Теж саме можливо сказати про людей, що володіли мистецтвом Нінджи — цу.

У Середні століття царевбивство було рідкістю, але пізніше тирановбивство або вбивство з політичних мотивів стало знову поширене. Так, у XVI столітті були вбиті Вільгельм Оранський і королі Франції Генріх III і Генріх IV.

Із часом змінювались методи і інструменти вбивства, але не сам інститут. З відомих злочинів можна зазначити вбивство шведського короля Густава III своїм секретарем графом Анкарстремом (Jacob Johan Anckarström), відображене у літературі, у опері (Дж. Верді «Бал — маскарад»), убивство сина Івана Грозного Димитрія тощо.

Пізніше політичні вбивства стали частиною політичної боротьби, що проявилося у діяльності народовольців і вбивстві ними імператора Олександра II. Засудженим за замах став Микола Кибальчич (†1881).

Замовні вбивства у новітні часи[ред. | ред. код]

Замовні вбивства у новітні часи (закордоном)[ред. | ред. код]

У новітній час, серед злочинів, що змінили біг історії, були вбивства президентів США, а також прем'єр — міністра Конго П. Лумумби. Серед президентів США вбиті були Авраам Лінкольн, Джеймс Гарфілд, Вільям Маккінлі, Джон Кеннеді. Вбивство спадкоємця австро-угорського престолу Франца-Фердинанда призвело до Першій світовій війні.

Політичні вбивства можуть бути релігійно мотивовані: вбивство П. Фортейна або Т. ван Гога. Спроба убивства папи Івана Павла II, інспірована радянськими спецслужбами.

У 1948 релігійним фанатиком убитий був Махатма Ганді, у 1951 прем'єр-міністр Пакистану Ліакат Алі Хан, а у 1995 Іцхак Рабін. Серед прем'єр-міністрів Індії вбиті були Індіра Ганді у 1984 і її син Раджив Ганді у 1991. У 1993 від вибуху бомби загинув президент Шрі-Ланки Ранасінгхе Премадаса.

Політичні убивства використовувалися для зупинки українського визвольного руху за кордоном — Коновалець Євген Михайлович (†1938), Ребет Лев (†1957), Бандера Степан Андрійович (†1959). У Галичині вбивства намісника Галичини Анджея Потоцького (†1933; Січинський Мирослав Миколайович) та радянського резидента О. Майлова (†1933; Лемик).

В останні роки жертвами політичних вбивств стали Рафік Харірі, Пім Фортейн, Беназір Бхутто і президент Гвінеї-Бісау Жуан-Бернарду Вієйра. У Британії убиті Березовський Борис Абрамович (†2013), Литвиненко (†2006); у Парижі — отруєння Ясіра Арафата (†2004) полонієм. Дивною смертю, пов'язаною із серцевою недостатністю, помер грузинський мільярдер Бадрі Патаркацишвілі (†2008).

Замовні вбивства у новітні часи (в Україні)[ред. | ред. код]

У 1920-60-из роках найвідомішими виконавицями замовних вбивств (також відомих як атентати) супроти ворогів України були борці за незалежність України організації УВО (у 1920-их роках) та ПУН/ОУН/УПА (у 1930-60-их роках).

Найвідоміші атентати борців за незалежність України супроти ворогів України:

Найвідоміші атентати ворогів України супроти борців за незалежність України:

Див. також[ред. | ред. код]

Джрелеа та примітки[ред. | ред. код]

  • Зарецький О. Алла Горська під ковпаком КДБ. Антиукраїнська спрямованість спецоперацій // Фундатор сучасного українознавства. Збірник наукових праць на пошану 80-річчя Петра Кононенка. Київ, 2011. — С. 54 — 58.
  • «Енциклопедія ОУН-УПА»
  • Баган О. «Націоналізм і Націоналістичний рух: історія та ідеї», Дрогобич: «Відродження», 1994 р.
  • Книш З. «На повні вітрила! (Українська Військова Організація в 1924—1926 роках)» — Торонто: «Срібна Сурма», 1970 р.
  • Книш З. «Становлення ОУН» — м. Київ, 1994 р.

Посилання[ред. | ред. код]