Феліціян Славой Складковський
| Феліціян Славой Складковський | |
|---|---|
| пол. Felicjan Sławoj Składkowski | |
| Народився | 9 червня 1885[2][1] або 9 липня 1885[1] Гомбін, Королівство Польське, Російська імперія |
| Помер | 31 серпня 1962[1][2] (77 років) Лондон, Англія, Велика Британія[1] |
| Поховання | Повонзківський цвинтар і Бромптонський цвинтар |
| Країна | Королівство Польське |
| Діяльність | офіцер, політик |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська[3] |
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
| Посада | прем'єр-міністр Польщі, посол до Сейму Другої Речі Посполитоїd, посол до Сейму Другої Речі Посполитоїd і посол до Сейму Другої Речі Посполитоїd |
| Військове звання | генерал-майор |
| Партія | Польська соціалістична партія |
| Конфесія | кальвінізм |
| Брати, сестри | Tomiła Składkowskad |
| Нагороди | |
Феліціян Славой Складковський (пол. Felicjan Sławoj Składkowski, 1885, Гомбін, Російська імперія — 1962, Лондон, Сполучене Королівство) — польський політичний та державний діяч, генерал дивізії, за освітою лікар, близький співробітник Юзефа Пілсудського.
З 1905 — учасник соціалістичного руху, член ППС та ППС — Фракція революційна.
Під час Першої світової війни служив у польських легіонах, що воювали на боці Центральних держав.
З осені 1918 — у польському війську, офіцер санітарної служби.
З 1924 — шеф санітарного департаменту Міністерства військових справ.
Після травневого перевороту в 1926 перебував на керівних посадах у державній адміністрації.
1926-1929, 1930-1931 — міністр внутрішніх справ. Був одним із головних організаторів широкомасштабної репресивної акції проти українців Галичини восени 1930 р..
З травня 1936 до вересня 1939 — прем'єр-міністр та міністр внутрішніх справ Польщі.
Один із авторів програми «зміцнення польського характеру краю» (1939), що полягала у полонізації суспільно-економічного і культурного життя на українських землях і посиленні боротьби з українським національним рухом. Рішучий противник політичного врегулювання українського питання в Польщі, зокрема, надання західноукраїнським землям автономного статусу.
Помер на еміграції.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
| Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 9 червня
- Народились 1885
- Народились 9 липня
- Уродженці Королівства Польського 1815–1915
- Померли 31 серпня
- Померли 1962
- Померли в Лондоні
- Випускники Ягеллонського університету
- Нагороджені орденом Корони (Югославія)
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери Хреста Хоробрих
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери срібного хреста Virtuti Militari
- Кавалери ордена Лева і Сонця 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «Десятиліття здобутої незалежності»
- Нагороджені золотим Лавром Академічним
- Нагороджені пам'ятною медаллю за війну 1918—1921
- Польські військовики
- Політики II Речі Посполитої
- Офіцери Збройних Сил Польщі