Петро IV (цар Болгарії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро IV
Теодор-Петър
Петро IV
Петро IV
Цар Болгарії
1185 — 1197
Попередник: Співправитель царя Івана Асена I
Спадкоємець: Калоян
 
Народження: невідомо
Мезія
Смерть: 1197(1197)
Велико-Тирново, Друге Болгарське царство
Країна: Друге Болгарське царство
Рід: Асени
Батько: невідомо (?)d[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Цар Петро IV (болг. Теодор-Петър) — болгарський цар, співправитель і старший брат царя Івана Асена I. Брат царя Калояна і дядько царя Івана Асена II.

Від народження й до свого проголошення царем в 1185 році, Петро IV іменувався Теодором (Федором). Зміна імені вказує на підтвердження легітимності правління шляхом встановлення зв'язку з царем Петром I, чиє ім'я використовувалося попередніми керівниками повстань проти візантійського панування в 1040 і 1072 роках. У деяких літописних джерелах це ім'я представлено як Slavopetăr («славний Петро») та Kalopetăr («добрий Петро»). Саме тому, під час вступу на престол він узяв ім'я для спадковості з борцями за незалежність Болгарії царями Петром II і Петром III.

Він та його молодший брат Іван Асен, були керівниками успішного повстання проти Візантійського володарювання, яке тривало майже два століття. 26 жовтня 1185 р. в церкві св. Дмитра Солунського в м. Тирново брати проголосили незалежність Болгарії. Теодора було короновано й він прийняв тронне ім'я Петро IV та титул «цар».

Після 1190 року Петро відійшов від управління країною. Однак після убивства 1196 року його молодшого брата, царя Івана Асена I, повернувся на трон. За рік після цього, 1197, його також було убито в результаті змови.

Примітки[ред. | ред. код]