Перейти до вмісту

Румен Радев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Румен Радев
болг. Румен Георгиев Радев Редагувати інформацію у Вікіданих
Прем'єр-міністр Болгарії
Нині на посаді
На посаді з8 травня 2026
ПрезидентІліяна Йотова
ПопередникАндрій Гюров
5-й Президент Болгарії
22 січня 2017 — 20 січня 2026
ВіцепрезидентІліяна Йотова
ПопередникРосен Плевнелієв
НаступникІліяна Йотова
Народився18 червня 1963(1963-06-18)[1] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Димитровград, Хасковська область, Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, офіцер, льотчик, генерал-майор Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоБолгарія Болгарія
Національністьболгарин
Alma materУПН «Г. Бенковський»
Політична партіянезалежний політик (2026), Прогресивна Болгарія і Болгарська комуністична партія (1990) Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зДесіслава Радева
Діти2
Званнягенерал-майор
Релігіяправослав'я
Нагороди
Національний орден Заслуг орден Спасителя
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Румен Георгієв Радев (нар. 18 червня 1963(1963-06-18) Редагувати інформацію у Вікіданих, Димитровград, Хасковська область Редагувати інформацію у Вікіданих) — 5-й Президент Болгарії з 22 січня 2017 по 20 січня 2026 року[2], прем'єр-міністр Болгарії з 8 травня 2026 року, болгарський політик[3][4][5].

Командувач ВПС Болгарії (2014—2016), генерал-майор запасу. Публічно ставив під сумнів суверенітет та територіальну цілісність України[6]. Пішов у відставку з посади Президента 19 січня 2026 року. Це питання розглянув Конституційний суд Болгарії[7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 18 червня 1963 року в Димитровграді. Батьки Станка і Георгій Радеви живуть у селі Славяново Хасковської області[8].

1982 року закінчив математичну школу у Хасково із золотою медаллю. 1987 закінчив болгарський Університет повітряних сил ім. Беньковського як найкращий випускник. 1992 року закінчив ескадронну офіцерську школу «Максвелл» у США.

З 1994 до 1996 року навчався в оборонному і штабному коледжі імені Раковського, де також був найкращим випускником. Доктор військових наук у царині вдосконалення тактичної підготовки льотних екіпажів та імітації повітряного бою.

2003 року закінчив військово-повітряний коледж у Максвеллі АФБ у США з відзнакою, здобувши ступінь магістра стратегічних досліджень.

22 січня 2017 року склав присягу під час інавгурації у Софії в Будинку Народних Зборів та прийняв верховне головнокомандування Збройними Силами на площі Святого Олександра Невського[9].

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1987—1988: молодший пілот у 15-му винищувальному авіаційному полку — Равнець
  • 1989—1990: заступник командира підрозділу в 15-му винищувальному авіаційному полку — Равнець
  • 1990—1994: командир підрозділу в 15-му винищувальному авіаційному полку — Равнець
  • 1996—1998: МіГ-29 командир ескадрильї на П'ятій авіабазі винищувачів — Равнець
  • 1998—1999: заступник командира з підготовки до польоту на П'ятій авіабазі винищувачів — Равнець
  • 1999—2000: заступник командира з льотної підготовки третьої винищувальної авіабази граф Ігнатієво
  • 2000 — вивчення протиповітряної оборони Республіки Болгарія — НАТО, Брюссель
  • 2000—2002: начальник штабу третьої авіабази винищувачів — граф Ігнатієво
  • 2003—2005: начальник штабу третьої авіабази винищувачів — граф Ігнатієво
  • 2005—2009: командир третьої авіабази винищувачів — граф Ігнатієво
  • 2009—2014: заступник командира болгарських ВПС
  • 2014—2016: командувач ВПС Болгарії

Інформація про польоти

[ред. | ред. код]

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2017 — орден Спасителя — найвища державна нагорода Греції
  • знак «За вірну службу під прапорами» III ступеня
  • почесний знак Міністерства оборони «Святий Георгій» II ступеня.[12]

Політика

[ред. | ред. код]

У серпні 2016 року опозиційна Болгарська соціалістична партія і Альтернатива для болгарського Відродження (АБВ) офіційно висунули Радева як кандидата на президентських виборах в листопаді 2016 року[13][14][15]. У парі з ним кандидатом у віцепрезиденти балотувалася депутат Європарламенту від БСП Іліяна Йотова. Того ж місяця АБВ відкликала свою підтримку президентської кандидатури генерала Радева[16] на користь іншої особи.

У першому турі президентських виборів 6 листопада 2016 Радев отримав 25,44 % голосів, на 3,5 % випередивши Цецку Цачеву. 13 листопада 2016 року у другому турі його противником був кандидат від керівної партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» Цецка Цачева[17], яку він переміг із 59 % голосів у другому турі[18][19]. Вступ Радева на посаду президента Болгарії відбувся 22 січня 2017 року. На першій пресконференції як президент заявив: «… Я натівський генерал, я перший болгарин, який закінчив військово-повітряну академію в США, і я буду захищати наше євроатлантичне членство навіть більш активними засобами, ніж тепер»[20][21].

У лютому 2020 Радев висловив недовіру уряду Болгарії на чолі з Бойком Борисовим, заявивши, що той не діє в інтересах жителів країни[22].

20 січня 2026 року подав у відставку перед Конституційним Судом без пояснення причин[23][24][25].

Румен Радев офіційно склав присягу на посаді прем'єр-міністра 8 травня 2026 року, після отримання першого урядового мандата 7 травня[26].

Заяви щодо України

[ред. | ред. код]

У 2021 році назвав Крим російською територією та оголосив про неефективність антиросійських санкцій ЄС[6][27]. Пізніше його пресслужба повідомила, що Болгарія визнає територіальну цілісність України, а заява президента стосувалась фактичного контролю території росіянами на той момент[28].

У липні 2023 року під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Радев заявив, що «воєнного рішення не існує» і що «все більше зброї не вирішить». У відповідь Володимир Зеленський розкритикував цю позицію та подякував уряду Болгарії за надання МТД. Після цього Радев повідомив, що має пропозицію та попросив журналістів покинути приміщення[29].

4 грудня 2023 року заблокував надання Україні 100 бронетранспортерів[30].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Ємець", Марія; Тетяна, " (19 січня 2026). Президент Болгарії несподівано йде з посади. Українська правда. Архів оригіналу за 19 січня 2026. Процитовано 11 квітня 2026.
  3. ↑ Президентом Болгарії став проросійський кандидат. 24 Канал (укр.). 14 листопада 2016. Процитовано 11 вересня 2023.
  4. ↑ Zaxid.net (2 лютого 2023). Проросійський президент Болгарії розпустив парламент країни. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 11 вересня 2023.
  5. ↑ Президент Болгарії назвав перемогу України «неможливою». Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 20 травня 2024.
  6. 1 2 Президент Болгарії: Крим російський, санкції – неефективні. Українська правда (укр.). Процитовано 19 листопада 2021.
  7. ↑ Президент Болгарії Румен Радев оголосив відставку
  8. ↑ Румен Радев: демократія перемогла в Болгарії апатію і страх
  9. ↑ Болгарії пройшла інавгурація проросійського президента Румена Радева. Європейська правда. 22.01.2017. Процитовано 22.01.2017.
  10. ↑ https://www.youtube.com/channel/UC7IQVegVhrOzDWorXwvA4Nw – болгарские ВВС
  11. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=sWGjdtKv2kk – полет на видео и фото
  12. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2020. Процитовано 14 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ http://bnr.bg/sofia/post/100727634
  14. ↑ БСП официально выдвинут поколения.
  15. ↑ АБР официально выдвинут поколения.
  16. ↑ Контрудар АБВ отозвала свою поддержку генералу Румену Радеву, 24 августа, 2016
  17. ↑ Under 3 percent is the difference between Rumen Radev and Tsetska Tsacheva.
  18. ↑ Президент Плевнелиев обсудил с новоизбранным президентом Радевым политическую ситуацию в Болгарии
  19. ↑ ТАСС: Международная панорама — Премьер Болгарии объявил об отставке правительства
  20. ↑ Радев: Я генерал НАТО и слишком упрощённо называть меня пророссийским
  21. ↑ Новый президент Болгарии Румен Радев: Я — натовский генерал!. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 25 травня 2019.
  22. ↑ Президент Болгарії висловив недовіру уряду. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 лютого 2020.
  23. ↑ Александрова, Мариана (19 січня 2026). Румен Радев: Убеден съм, че Илияна Йотова ще бъде достоен държавен глава (видео). www.dnevnik.bg. Процитовано 19 січня 2026.
  24. ↑ Президент Болгарії йде у відставку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 лютого 2026.
  25. ↑ Румен Радев се оттегля от президентския пост. bTV Новините (болг.). Процитовано 9 лютого 2026.
  26. ↑ Попов, Александър (8 травня 2026). Заклеха се: Избраха Радев за премиер, новият редовен кабинет започва работа. Dnes.bg (болг.). Процитовано 13 травня 2026.
  27. ↑ «Болгарський Додон»: чому Румен Радев говорить про російський Крим. LB.ua. 22 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2023.
  28. ↑ У президента Болгарії пояснили його позицію щодо Криму. LB.ua. 23 листопада 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 листопада 2023.
  29. ↑ Зеленський розкритикував болгарського президента за проросійську позицію щодо війни в Україні. LB.ua. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  30. ↑ Свобода, Радіо (4 грудня 2023). Президент Болгарії заблокував надання Україні 100 бронетранспортерів. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 лютого 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Румен_Радев&oldid=48211691