Плаун звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Плаун булавоподібний)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Плаун звичайний
Плаун звичайний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клас: Lycopodiopsida
Порядок: Lycopodiales
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Рід: Плаун (Lycopodium)
Вид:
Плаун звичайний (L. clavatum)
Біноміальна назва
Lycopodium clavatum
L., 1753

Плаун звичайний[1], плау́н булавоподібний[2], плаун булавовидний[3] (Lycopodium clavatum L.), місцеві назви — лікоподій, дереза, плаун тощо.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна, трав'яниста, вічнозелена спорова рослина родини плаунових (Lycopodiaceae) (30-50 см заввишки). Стебло повзуче, довге (до 1 м), вкорінюється, з висхідними короткими пагонами, густо вкритими листками. Стебло й гілочки циліндричні з неправильно дихотомічним галуженням. Листки чергові, відхилені, дрібні, лінійно-ланцетні, загострені в довгий, білий, ламкий волосок, майже цілокраї, серпоподібно зігнуті догори. Спороносні колоски циліндричні (2-4 см завдовжки), зібрані звичайно по два, рідше по три-чотири, на довгих ніжках, на яких рідко розміщені тонкі листочки із зубчастими краями. Спорангії в колосках розміщені у пазухах округлояйцеподібних або трикутно-яйцеподібних споролистків.

Спосіб життя та поширення[ред. | ред. код]

Плаун булавоподібний росте в хвойних та мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Спороносить у липні — серпні. Поширений на Поліссі, в північній частині Лісостепу, у Карпатах.

Загалом, поширений у Південній Америці, Північній Америці, Африці, Європі, Азії[4].

Використання[ред. | ред. код]

Лікарська, технічна та декоративна рослина. Спори плауна під назвою «лікоподій» широко використовують як натуральну дитячу присипку, у ветеринарії для боротьби з комахами домашніх тварин, у металургії для обсипання форм та у піротехніці для виготовлення феєрверків і бенгальських вогнів. Пагони плауна — для фарбування шерсті в різні відтінки коричневого кольору, а також для виготовлення гірлянд, вінків тощо.

Райони заготівель: Волинська, Житомирська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Чернігівська області, Карпати й Закарпаття. Запаси сировини значні, але останнім часом вони зменшуються у зв'язку з вириванням кущів для декоративних цілей.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lycopodium clavatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. В.М. Черняк, Г.Б. Синиця, І.О. П’ятківський. Унікальні перлини природи Тернопільщини. — Тернопіль : «Богдан», 2013. — С. 260, 364. — ISBN 9661023247.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 21.
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 17.01.2019. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]