Повій звичайний
| Повій звичайний | |
|---|---|
| |
| Гілка повію на кручах данського узбережжя | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
| Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
| Рід: | Повій (Lycium) |
| Вид: | Повій звичайний (L. barbarum)
|
| Біноміальна назва | |
| Lycium barbarum L., 1753
| |
Повій звичайний[1] (Lycium barbarum L., 1753) — кущ роду повій родини пасльонових. Плоди (висушені, заморожені або перероблені іншим чином ягоди «ґ́оджі») повію звичайного та деяких споріднених видів здавна використовувались як харчові, і в наш час комерційно вирощуються в Китаї. У китайській традиційній медицині використовуються як лікарські, хоча клінічні дослідження останніх років не виявили жодних клінічних підтверджень чи спростувань, за винятком виявлених у деяких партіях плодів слідів пестицидів, добрив та інших побічних продуктів промислового вирощування.
Назва[ред. | ред. код]
Поширені назви — (діал.) дереза, спиноза, повійка, лиція (ліція, люція). Остання походить від латинської назви рослини.
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщина — Центральний Китай. Завезений в Україну, здичавів, поширений повсюди, крім високогір'я. На півдні Європи поширений інший, теплолюбний вид — повій європейський (Lycium europaeum), що походить з Малої Азії та розповсюдився ширше в середні віки.
Медичне застосування[ред. | ред. код]
Плоди повію звичайного використовували протягом 2000 років у китайській традиційній медицині. Він входить до зборів, що посилюють статевий потяг. Медичні препарати з плодів повію використовують проти діабету та для зниження тиску через дію на судини та нервову систему. Має здатність зміцнювати зір, тонізувати нирки й печінку, зміцнювати імунітет. Було розроблено багато комерційних продуктів: крім традиційних сухих фруктів ще вино та інші напої, з молодого листя — чай. У 2006 році внутрішнє споживання в Китаї становило понад 30 000 тонн, а експорт — понад 4500 тонн з ринковою вартістю 15 мільйонів доларів США, що посідає п'яте місце в експорті традиційних китайських лікарських засобів після женьшеню, цинамону, кордицепсу і перцю. Фармакологічні властивості продуктів з повію звичайного вивчалися дослідниками у США[2], Італії[3] та інших країнах, але жодних клінічних підтверджень їх чудодійності не знайдено. Навпаки, було виявлено набагато нижчі показники для вітаміну С та інших потенційно корисних компонентів[4], а також алергенність і у деяких імпортованих зразках — перевищення вмісту пестицидів.
Розмноження та культивування[ред. | ред. код]
Повій культивують у країнах Європи, Середньої Азії і особливо широко в Китаї, де ним зайнято 13000 гектарів. Для культивування добре придатні чорноземи та суглинкові ґрунти. Розмножується поділом куща. У ландшафтному дизайні можна використовувати для живоплотів, закріплення схилів та для приваблювання птахів.
Інші добре відомі види[ред. | ред. код]
- повій європейський (Lycium europaeum L., 1753)
- повій китайський (Lycium chinense Miller, 1768)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lycium barbarum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Olivier Potterat (2010): "Goji (Lycium barbarum and L. chinense): Phytochemistry, pharmacology and safety in the perspective of traditional uses and recent popularity". Planta medica, volume 76, issue 1, pages 7-19.
- ↑ Loraine Bonturi (2015), "Attività farmacologiche e possibili bersagli molecolari dei polisaccaridi del Lycium barbarum (LBP)" Graduation Thesis, Pharmacy Department, University of Pisa. Accessed on 2018-06-12.
- ↑ Why so-called 'superfoods' could be BAD for you: Nutritionist says kale can send your thyroid haywire and quinoa irritates the gut | Mail Online
Джерела[ред. | ред. код]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- В. І. Лушпа, А. М. Чурілов. Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан) // Фітотерапія. — 2013. — № 3. — С. 90.
- Flora of China citation for L. barbarum (англ.)
- Flora of China citation for L. chinense (англ.)
- Information about Lycium barbarum L. (matrimony vine) from the United States Department of Agriculture(США) (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|