Повій звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повій звичайний
Гілка дерези на кручах датського узбережжя
Гілка дерези на кручах датського узбережжя
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Повій (Lycium)
Вид: Повій звичайний
Біноміальна назва
Lycium barbarum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lycium barbarum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lycium
EOL logo.svg EOL: 487010
IPNI: 816356-1
ITIS logo.svg ITIS: 503599
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 112863

Повій звичайний (Lýcium barbarum L., 1753, діал. дереза, спиноза, повійка) — кущ роду повій родини пасльонових. Плоди (висушені, заморожені або перероблені іншим чином ягоди «ґ́оджі») повію звичайного та деяких споріднених видів здавна використовувались як харчові, і в наш час комерційно вирощуються в Китаї. У китайській традиційній медицині використовуються як лікарські, хоча клінічні дослідження останніх років не виявили жодних клінічних підтверджень чи спростувань, за винятком виявлених у деяких партіях плодів слідів пестицидів, добрив та інших побічних продуктів промислового вирощування.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширена назва за аналогією з російською дереза. Інша назва лиція (люція) також досить вживана і походить від латинської назви рослини. З латини назва рослини перекладається як дереза варварська. Батьківщина — Центральний Китай. Завезений в Україну, здичавів, поширений повсюди, крім високогір'я. На півдні Європи поширений інший, теплолюбний вид — повій європейський (Lycium europaeum), що походить з Малої Азії та розповсюдився ширше в середні віки.

Сторінка з книжки Отто Томе Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz, 1885
Висушені плоди повію звичайного

Медичне застосування[ред. | ред. код]

Плоди повію звичайного використовували протягом 2000 років у китайській традиційній медицині. Він входить до зборів, що посилюють статевий потяг. Медичні препарати з плодів дерези використовують проти діабету та для зниження тиску через дію на судини та нервову систему. Має здатність зміцнювати зір, тонізувати нирки й печінку, зміцнювати імунітет. Було розроблено багато комерційних продуктів: крім традиційних сухих фруктів ще такі, як вино, напої, сухе молоко, полісахариди, олія, з молодого листя — чай. У 2006 році внутрішнє споживання в Китаї становило понад 30 000 тонн, а експорт — понад 4500 тонн з ринковою вартістю 15 мільйонів доларів США, що посідає п'яте місце в експорті традиційних китайських лікарських засобів після женьшеню, цинамону, кордицепсу і перцю. Фармакологічні властивості повію звичайного вивчалися дослідниками у США[1], Італії[2] та інших країнах, але жодних клінічних підтверджень їх чудодійності не знайдено.

Розмноження та культивування[ред. | ред. код]

Його культивують у країнах Європи, Середньої Азії і особливо широко в Китаї, де ним зайнято 13000 гектарів. Для культивування добре придатні чорноземи та суглинкові ґрунти. Розмножується поділом куща. У ландшафтному дизайні можна використовувати як живоплоти та для приваблювання птахів.

Інші добре відомі види[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Olivier Potterat (2010): "Goji (Lycium barbarum and L. chinense): Phytochemistry, pharmacology and safety in the perspective of traditional uses and recent popularity". Planta medica, volume 76, issue 1, pages 7-19.
  2. Loraine Bonturi (2015), "Attività farmacologiche e possibili bersagli molecolari dei polisaccaridi del Lycium barbarum (LBP)" Graduation Thesis, Pharmacy Department, University of Pisa. Accessed on 2018-06-12.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]