Попов Олег Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Попов Олег Костянтинович
Oleg popov2.jpg
Народився 31 липня 1930(1930-07-31)[1][2]
Вирубово[3]
Помер 2 листопада 2016(2016-11-02)[4][5] (86 років)
Ростов-на-Дону
Громадянство СРСР і Росія
Діяльність клоун, актор і артист цирку[d]
Сторінка в інтернеті oleg-popov.com
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Попо́в Оле́г Костянти́нович (31 липня 1930(19300731), село Вирубово Московської області2 листопада 2016, Ростов-на-Дону) — радянський, після еміграції в 1991 німецький клоун, народний артист СРСР (1969).

Вважається одним із найвидатніших клоунів світу ХХ століття, поряд із такими, як швейцарець Ґрокк (Grock, 1880–1953) та іспанець Чарлі Рівель (Charlie Rivel, 1896–1983). Сценічні псевдоніми: радянського часу — «Сонячний клоун», в еміграції — «Щасливий Ганс».

Біографія[ред.ред. код]

Олег Костянтинович Попов народився 31 липня 1930 у підмосковному містечку Вирубово. Батько, Костянтин Попов, працював на годинниковому заводі, мати, Марія Михайлівна заробляла копійки, працюючи ретушеркою картин. Олег був єдиною дитиною в сім'ї, у якій, за спогадами артиста, панували злидні й голод. Через місяць сім'я переїхала до Москви й оселилася в багатосімейній комунальній квартирі неподалік стадіону «Динамо».

В 1937 батько потрапив під каток сталінського терору і зник. Це лишило незагойну рану в душі Олега на все життя. Через це Попов потім ніколи не вступав в КПРС, як його туди ні звала радянська влада.

В 1943 році у Олег почав працювати учнем слюсаря на поліграфічному комбінаті «Правда». У наступному, 1944 році, займаючись у гуртку акробатики Палацу спорту «Крила Рад», він познайомився зі студентами циркового училища, побував на їх репетиціях. У цьому ж році Олег поступає в Державне училище циркового мистецтва[ru], яке закінчує в 1950 р. за фахом ексцентрик на дроті.

Почав свою кар'єру еквілібристом, виступаючи з номером «Ексцентрик на вільному дроті». В 1951 р. дебютував як клоун у Саратовському цирку[ru][6]. Остаточно утвердився в цьому амплуа в Молодіжному цирковому колективі (19511953 рр.). Створив артистичний образ «Сонячного клоуна» — безжурного хлопчини з копицею русявого волосся в нарочито широких смугастих штанях і картатій кепці. У своїх виступах використовував такі прийоми як еквілібристика, акробатика, жонглювання, пародіювання циркових номерів, але головне місце в його виступах займали антре, вирішені засобами буфонади і ексцентрики. Серед найкращих реприз Олега Попова — «Кухар», «Свисток», «Промінь».

Учасник багатьох телевізійних передач, часто знімався в кіно, виступав як режисер циркових вистав. Артист брав участь у перших гастролях радянського цирку в країнах Західної Європи. Ці поїздки принесли йому світову славу.

В 1991 емігрував до Німеччині[7], виступав під сценічним псевдонімом «Щасливий Ганс» (нім. Hans im Glück — персонаж казок братів Грімм).

В 1997 році російський уряд запросив актора повернутися до Росії, але той відмовився. Він вважав себе ображеним і приниженим російською державою, яка за всі його досягнення за життя призначила йому державну пенсію в перерахунку на євро €80[8].

В 2008 р. взяв участь у підготовці видання книги «Автограф століття».

В 2015 році вперше за тривалий час виступив у Росії.

Помер 2 листопада 2016 під час гастролей в Ростові-на-Дону, сидячі ввечері після вистави перед телевізором. Причиною смерті стала зупинка серця. Поховати артиста сім'я вирішила у Німеччині[9]. Останньою волею Попова було його проводжання й поховання у клоунському костюмі[10][11].

Приватне життя[ред.ред. код]

  • Перша дружина — Олександра Іллінічна Попова (1932–1990), скрипалька циркового оркестру. Були в шлюбі з 1952 р. і до смерті Олександри від раку.
    • дочка Ольга
  • Друга дружина — Габріела Леман (Gabriela Lehmann, на 32 роки молодше артиста), познайомилися в 1991 р. під час циркової вистави і у вересні 1992 р. одружилися в місті Бреда (Нідерланди)[8].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Одна з перших персоніфікованих радянських ляльок — Олег Попов (лялька).

Фільмографія[ред.ред. код]

  1. 1953 — Арена смелых
  2. 1959 — Потерянная фотография — клоун Олег Попов (камео)
  3. 1959 — Косолапый друг
  4. 1966 — Последний жулик — клоун Олег Попов (камео)
  5. 1967 — Самая высокая — клоун Олег Попов (камео)
  6. 1969 — Новогоднее похищение — клоун Олег Попов (камео)
  7. 1970 — Две улыбки
  8. 1970 — Полчаса на чудеса — дядя Маляр
  9. 1970 — Приключения жёлтого чемоданчика — клоун Олег Попов (камео)
  10. 1972 — Карнавал — клоун
  11. 1976 — Весёлое сновидение, или Смех и слёзы — маг Універ
  12. 1976 — Мама — Ведмідь
  13. 1976 — Синяя птица — клоун
  14. 1979 — Солнце в авоське — клоун Олег Попов (камео)
  15. 1986 — Посторонним вход разрешён — клоун Олег Попов (камео)

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]