Посольство України в Латвії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посольство України в Латвії
Країна Україна Україна
Посол Анатолій Куцевол
Відкрите 1995[1]
Адреса Латвія Латвія, Рига, LV-1010, Kalpaka bulvaris 3,
56°57′28″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 56.95798400002777839° пн. ш. 24.10696200002777800° сх. д. / 56.95798400002777839; 24.10696200002777800Координати: 56°57′28″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 56.95798400002777839° пн. ш. 24.10696200002777800° сх. д. / 56.95798400002777839; 24.10696200002777800
Офіційний вебсайт
Мапа

Посольство України в Латвійській Республіці — дипломатична місія України в Латвії, знаходиться в Ризі.

Завдання посольства[ред. | ред. код]

Основне завдання Посольства України в Ризі представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Латвійської Республіки.

Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Латвією на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.

Історія дипломатичних відносин[ред. | ред. код]

26 серпня 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а 4 грудня 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 12 лютого 1992 року.[2]. З 1993 року у Ризі функціонує Посольство України в Латвії. Урочисте відкриття приміщення Посольства відбулося у 1995 році, за присутності Президента України Леоніда Кучми та Президента Латвійської Республіки Ґунтіса Ульманіса. У липні 2005 року Латвія відкрила Почесне консульство у Львові. У квітні 2006 року відкрито Почесне консульство України у місті Вентспілсі.

Події[ред. | ред. код]

10.11.2015 до посольства надійшов конверт з підозрілою речовиною, через що з будівлі було евакуйовано українських дипломатів. У зв'язку з інцидентом розпочато кримінальний процес. Вилучену речовину передано на експертизу.[3]

Керівники дипломатичної місії[ред. | ред. код]

  1. Голіцинський Євген Миколайович (1919)
  2. Кедровський Володимир Іванович (1919—1921)
  3. Терлецький Євген Петрович (1921—1923)
  4. Гладуш Віктор Дмитрович (1992—1993), посол
  5. Чорний Володимир Лазарович (1993—1997)[4], т.п.
  6. Михайловський Віктор Іванович (1997—2003)
  7. Жовтенко Валерій Тимофійович (2003—2004)
  8. Янків Мирон Дмитрович (2004—2005)
  9. Чілачава Рауль Шалвович (2005—2010)
  10. Кушнір Олександр Адольфович (2010—2011)[5] т.п.
  11. Олійник Анатолій Тимофійович (2011—2014)
  12. Козлов Андрій Олександрович (2014—2015)[6] т.п.
  13. Перебийніс Євген Петрович (2015[7]—2017[8])
  14. Подоляк Аліса Олександрівна (2017—2019) т.п.
  15. Міщенко Олександр Павлович (2019—2022), посол
  16. Куцевол Анатолій Анатолійович (з 2022-), посол

Консули Української Держави в Ризі[ред. | ред. код]

  1. Никифор Бендеровський (1918—1919)
  2. Еріх Флейшер (1919)
  3. В. Конашевський (1919)

Порівняння[ред. | ред. код]

Латвія Латвійська республіка Україна Україна
Населення 2,109,742 (2018)[9] 41,629,926[10]
Площа 64,589 тис. км² 603,500 км²
Густота населення 32,0 чол./км² 73.8/км²
Столиця Рига Київ
Світові міста Рига Київ
Уряд Унітарна конституційна парламентська республіка Унітарна змішана
республіка
Перший лідер Президент Яніс Чаксте Президент Леонід Кравчук
Сучасний лідер Президент Егілс Левітс
Прем'єр-міністр Кріш'яніс Каріньш
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Офіційні мови Латиська Українська мова
ВВП (ном.) $28 252 млрд. ($12 671 На душу населення) $122.875 млрд. ($2915.484 На душу населення)[11]
GDP (ПКС) $34 921 млрд. ($15 662 На душу населення) $426.791 млрд. ($10126.589 На душу населення)[12]

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відкриття Посольства України в Латвії
  2. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  3. В Ризі евакуювали посольство України через підозрілий конверт. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  4. Киев пообещал не наступать Москве на пятки. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 29 грудня 2014.
  5. Даугавпилс посетил временный уполномоченный поверенный в делах посольства Украины. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 29 грудня 2014.
  6. Дипломатический Экономический Клуб. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
  7. Указ Президента України від 10 травня 2015 року № 261/2015 «Про призначення Є.Перебийноса Надзвичайним і Повноважним Послом України в Латвійській Республіці»
  8. Указ Президента України від 23 січня 2017 року № 15/2017 «Про звільнення Є.Перебийноса з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Латвійській Республіці»
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Report for Selected Countries and Subjects: IMF Ukraine Nominal. imf.org. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2020.
  12. Report for Selected Countries and Subjects: IMF Ukraine PPP. imf.org. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]