Постель Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Постель Олександр Борисович
Постель Олександр.jpg
Народження 18 квітня (1 травня) 1904
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 19 січня 1989(1989-01-19) (84 роки)
  Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художник
Вчитель Фраєрман Теофіл Борисович і Заузе Володимир Християнович
Відомі учні Штівельман Юхим Вікторович, Безчастнов Ігор Михайлович, Попов Олексій Олексійович і Гороховський Едуард Семенович
Член Асоціація революційного мистецтва України, Спілка художників СРСР і Спілка художників України
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв УРСР

Олександр Борисович По́стель (нар. 1 травня 1904, Одеса — пом. 19 січня 1989, Одеса) — український радянський художник і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України з 1924 року[1], Спілки художників СРСР з 1934 року та Спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1963 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 квітня [1 травня] 1904(19040501) року в місті Одесі (тепер Україна) в багатодітній сім'ї кравця. 1917 року поступив на вечірнє відділення Одеського реального училища[1]. Протягом 19201929 років (з перервами) навчався в Одеському художньому інституті (викладачі Теофіл Фраєрман, Володимир Заузе). Протягом 19251926 років жив у Москві, співпрацював з видавництвами, браве участь у виставках. 1926 року повернувся до Одеси, де у 19291931 роках працював співробітником Одеського художнього музею. Протягом 19311941 працював викладачем Одеського художнього училища[1].

Протягом 19411945 років жив в Узбецькій РСР, де викладав в евакуйованому в Ташкент Московському архітектурному інституті, працював як живописець, офортист, займався автолітографією, брав участь у виставках, в організації Республіканського художнього училища Узбецької РСР, став його першим директором[1].

1945 року повернувся до Одеси. До 1967 року працював викладачем Одеського художнього училища, потім Одеського будівельного інституту. Доцент з 1947 року, професор з 1966 року[1]. Жив в Одесі в будинку на провулку Гагаріна № 4, квартира 2. Помер в Одесі 19 січня 1989 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової графіки і живопису. Серед робіт:

графіка
  • «Культхвилина в панчішному цеху» (1935);
  • «Комунари» (1935);
  • серії:
    • «Архітектурні пам'ятки Узбекистану» (1943);
    • «Пейзажі Узбекистану» (1942—1945);
    • «Одеса» (1946);
    • «За читанням» (1952);
    • «Пори року» (1956—1960);
    • «Одеські пейзажі» (1950—1970; офорт, суха голка);
    • «Персики» (1960);
    • «Квіти» (1965—1966);
    • «Вилкове» (1969);
живопис
  • «Околиці Одеси» (1939);
  • «Базарна площа» (1944);
  • «Сонце в серпанку» (1948);
  • «Чорні баржі» (1950);
  • «Сніг зійшов» (1955);
  • «Одеса. Новий район» (1963).

Відомий також як ілюстратор книжок і художник кіно.

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1929 року, всесоюзних з 1939 року, зарубіжних з 1937 року, персональні відбулися в Одесі, Кишиневі 1965 року.

Твори художника знаходяться в 47 музеях світу: зокрема в Третьяковській галереї, Державному музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна, а також в музеях Києва, Львова, Харкова, Ужгорода, Вознесенська, Ташкента, в Одеському художньому музеї, Одеському будинку-музеї імені М. К. Реріха та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]