Пропафенон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пропафенон
Систематизована назва за IUPAC
1-{2-[2-hydroxy-3-(propylamino)propoxy]phenyl}-3-phenylpropan-1-one
Класифікація
ATC-код C01BC03
PubChem 4932
CAS 54063-53-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C21H27NO3 
Мол. маса 341,444 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 3-10%(перорально),100%(в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2—10 год.
Екскреція Жовч,Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата РИТМОНОРМ®,
«Аббві Дойчланд ГмбХ і Ко. КГ»,Німеччина
UA/8928/01/01
18.07.2013-18/07/2018

Пропафенон — синтетичний антиаритмічний препарат Іc класу для перорального та парентерального застосування.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Пропафенон — синтетичний антиаритмічний препарат Іc класу. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні швидких натрієвих каналів зі зменшенням швидкості деполяризації та подовженням часу проведення імпульсу по передсердях, AV-вузлові та головним чином по провідній системі серця. Препарат чинить стабілізуючу дію на мембрани міокарду, пригнічує проведення імпульсу по додаткових шляхах (при синдромі WPW), сповільнює швидкість зростання потенціалу дії, знижує збудливість міокарду, пригнічує ектопічний автоматизм, знижує схильність міокарда до фібриляції. Пропафенон має також місцевоанестезуючу дію. Препарат не має впливу на потенціал спокою. Пропафенон має помірну бета-адреноблокуючу активність без клінічного значення. Проте існує можливість, що високі добові дози пр епарату можуть спричинити симпатолітичний (антиадренергічний) ефект. На ЕКГ пропафенон викликає невелике подовження зубця Р, інтервалів PR та QRS, тоді як інтервал QT, як правило, залишається незміненим.

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Пропафенон добре та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність при пероральному прийомі становить лише 3—10 %, що пов'язано із ефектом першого проходження через печінку. При парентеральному застосуванні біодоступність становить 100 %. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1—3,5 годин. Препарат добре розподіляється у більшості тканин організму. Пропафенон проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться пропафенон із організму переважно із жовчю, а також нирками у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату варіює, у більшості осіб становить 2—10 годин, у осіб із фенотипом «повільного метаболізму» період напіввиведення складає 17—32 години, у хворих із порушенням функції печінки період напіввиведення пропафенону також може збільшуватися.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Пропафенон застосовують при тяжких та життєво небезпечних шлуночкових аритміях та суправентрикулярних тахіаритміях, включаючи пароксизмальну форму фібриляції передсердь, тахікардії із залученням AV-вузла, суправентрикулярної тахікардії при синдромі WPW та синдромі CLC.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні пропафенону можливі наступні побічні ефекти:

Найчастішими побічними ефектами пропафенону є порушення з боку серцево-судинної системи. У хворих при прийомі пропафенону може спостерігатися проаритмогенний ефект. Цей ефект спостерігається рідше, чим при застосуванні інших антиаритмічних препаратів, наприклад флекаїніду.[1] При застосуванні пропафенону частою побічною дією є ортостатична гіпотензія та синусова брадикардія. Крім цього, побічними ефектами з боку серцево-судинної системи можуть бути стенокардія, передчасне скорочення шлуночків, набряк, міжшлуночкова блокада, збільшення тривалості комплексу QRS на ЕКГ, аритмії по типу «пірует», аритмії по типу torsade de pointes, фібриляція шлуночків, порушення серцевої провідності (включаючи синоатріальну, атріовентрикулярну та інтравентрикулярну блокаду), синдром слабості синусового вузла, серцева недостатність (у тому числі може відбутися погіршення уже існуючої серцевої недостатності), зупинка серця.

Протипокази[ред. | ред. код]

Пропафенон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при виявленому синдромі Бругада, неконтрольованій хронічній серцевій недостатності (фракція викиду лівого шлуночка < 35 %), кардіогенному шоці (крім аритмогенного), тяжкій симптоматичній брадикардії, тяжкій гіпотонії, важких електролітних порушеннях, важких захворюваннях легень, важкій печінковій недостатності, дисфункції синусового вузла, порушенні передсердної провідності, AV-блокаді ІІ-го або вище ступеня, блокаді пучка Гіса або дистальна блокаді при відсутності штучного водія ритму, міастенії. З обережністю препарат застосовують при вагітності та годуванні грудьми. Пропафенон не застосовують сумісно із ритонавіром, рифампіцином, аміодароном, циклоспорином, трициклічними антидепресантами, нейролептиками.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Пропафенон випускається у вигляді таблеток по 0,15 та 0,3 г. та ампул по 10 і 20 мл 0,35 % розчину.[2]

Стереохімія[ред. | ред. код]

Пропафенон містить стереоцентр і складається з двох енантіомерів. Це рацемат, тобто суміш R - і S -форми у рівних кількостях:[3]

Енантіомери пропафенону

CAS-Nummer: 107381-31-7

CAS-Nummer: 107381-32-8

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://meduniver.com/Medical/cardiologia/539.html (рос.)
  2. " "Пропафенон в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  3. F. v. Bruchhausen, G. Dannhardt, S. Ebel, A. W. Frahm, E. Hackenthal, U. Holzgrabe (Hrsg.): Hagers Handbuch der Pharmazeutischen Praxis: Band 9: Stoffe P-Z, Springer Verlag, Berlin, Aufl. 5, 2014, S. 387, ISBN 978-3-642-63389-8.

Джерела[ред. | ред. код]