Південний адміністративний округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Південний адміністративний округ
UAO district of Moscow coa.png Flag of South district in Moscow.png
Герб Північного округа Москви Прапор Південного округа Москви
Розташування району
Основні дані
Країна: Росія
Місто: Москва
Утворений: 10 липня 1991
Населення: 1 572 000
Площа: 132 км²
Географічні координати: 55°37′ пн. ш. 37°40′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 37.667° сх. д. / 55.617; 37.667Координати: 55°37′ пн. ш. 37°40′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 37.667° сх. д. / 55.617; 37.667
Районна влада
Веб-сторінка: uao.mos.ru

CMNS: Southern Administrative Okrug на Вікісховищі

Півде́нний адміністрати́вний о́круг (ПАО) — один з 12 округів Москви. Розташований округ на півдні-південному сході міста. У склад округа входить 16 районів.

Південний адміністративний округ — найнаселеніший в Москві. У ньому живе понад півтора мільйона чоловік — стільки ж, скільки, наприклад, у Харкові.

Керівництво префектури[ред.ред. код]

Префект Південного округу Москви в ранзі міністра Уряду Москви — Юрій Буланов, на посаді з липня 2007 року. Раніше — перший заступник префекта ПАО, керівник комплексу будівництва.

Перший заступник префекта — Лариса Март'янова, на посаді з 2000 року. Мартьянова веде питання організаційного, інформаційного забезпечення діяльності префектури і координації діяльності управ районів та органів місцевого самоврядування, здійснює взаємодію з депутатами Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації та Московської міської Думи.

Перший заступник префекта — В'ячеслав Щербаков, на посаді з травня 2008 року. Керує питаннями житлово-комунального господарства, благоустрою та дорожнього будівництва.

Географія округа[ред.ред. код]

Південний округ займає площу 132,0 кв. км — це 12,2% території Москви. З півночі він обмежений Ленінським проспектом, з півдня — МКАД, зі сходу — долиною Москви-ріки, із заходу — долиною річки Котловкі і масивом Бітцевського лісу. У складі округу — 16 районів.

ПАО — це 1 млн 572,4 тисячі жителів. При цьому великі житлові масиви — Орехово-Борисово, Братеєво, Бірюльово, Чертаново та інші, традиційно зараховувані до «спальних», — є сусідами з промисловими районами.

Виникнення промислового виробництва на півдні Москви відноситься до початку XVII століття. Багато підприємств переступили столітній рубіж. Сьогодні в окрузі 13 промислових зон, 246 підприємств і організацій, з них 95 — великі промислові підприємства, на яких працює близько 70 тисяч чоловік.

На території округу також функціонує близько 15 500 малих підприємств. Чисельність працюючих становить більше 245 тисяч чоловік. В окрузі 5730 підприємств споживчого ринку. Населення округу обслуговують 17 ринків і 53 торговельних комплексу.

По території Південного округу йдуть три лінії метро — Замоскворіцька, Серпуховсько-Тімірязєвська і Каховська.

Південний округ — це 105 лікувально-профілактичних установ, у тому числі 73 — окружного, 15 — міського, 17 — федерального підпорядкування. У сфері охорони здоров'я зайнято більше 19 тисяч медичних працівників.

В окрузі розташовано 555 закладів освіти, в яких навчаються понад 99 тисяч дітей, більше 200 установ культури (театри, музеї, кіноконцертні зали, бібліотеки, виставкові зали, палаци і будинки культури, студії) окружного, міського та федерального рівня. Майже половина з них — 55 бібліотек, 10 музичних шкіл, 5 виставкових залів, 3 театри, 2 музеї та 14 будинків культури — фінансуються з міського бюджету.

На території округу розміщено 949 спортивних об'єктів, у тому числі: басейнів — 12, міні-басейнів у дитячих садках — 76, стадіонів — 21, спортивних майданчиків — 481, 1 гірськолижна база, кінноспортивний комплекс «Бітці» і 14 спортивних комплексів. Криті ковзанки працюють в районах: Бірюльово Західне — «Пінгвін» і Зяблікове — «Русь», побудовані і введені в експлуатацію: басейн на вул. Мединський, буд.9А (район Бірюльово Західне) і універсальний спортивний зал за адресою: вул. Лебедянський, вл. 16 (район Бірюльово Східне).

Природний комплекс округу включає в себе лісопаркі, паркі, сквери, бульвари, озеленені території, долини річок. На території ЮАО розташовано 72 водойми (у тому числі: малих річок, струмків — 22; ставків — 50) площею 222,57 га, що становить близько 24% загальної площі водних поверхонь Москви.

193 природних об'єкта на території округу кваліфікуються як пам'ятки природи місцевого значення, наприклад, такі як долина річки Городні, Аршіновскій парк, садиба «Загір'я» , Шмельовські і Царицинської струмки з долинами. Царіцинський парк займає площу понад 100 гектарів — від району «Царіцино» до міста Чільне. Федеральний заклад культури "Державний історико-архітектурний художній та ландшафтний музей-заповідник «Царіцино» перетворено на заклад культури міста Москви (з тим же найменуванням) і передано в державну власність міста Москви на підставі розпорядження Уряду Російської Федерації від 25.02.2004 № 260-р.

З року в рік округ підтверджує звання одного з найупорядкованіших у столиці, завойовуючи призові місця в конкурсі «Московський подвірник». Відрадно, що за активної участі населення все більше дворів в окрузі стає красивими і доглянутим. З кожним роком зростає кількість учасників конкурсу «Улучшаем своє житло». Інші визначні пам'ятки округу: ансамбль історико-архітектурних пам'яток XVI–XIX ст. «Донський монастир», одне з найдавніших місць Москви — музей-заповідник «Коломенське»; історико-архітектурний ансамбль XVI–XVIII ст. «Симонов монастир».

Багато корисної інформації про діяльність префектури і управ районів хто в 16 районних і однієї окружній газеті «Південні горизонти». На території округу працює студія кабельного телебачення. Система окружного мовлення здійснюється на базі телекомпанії «Екран-5». Житлово-комунальне господарство в адміністративному окрузі — це 3102 будови, в тому числі: 1334 — міський фонд, 75 — відомчий фонд, 279 — ЖБК, 1414 — ТСЖ. Повіт має розгалужену вулично-дорожну мережу: 338 вулиць і магістралей загальною довжиною 326,2 кілометра.

У сфері міжнародних зв'язків Південний округ активно співпрацює з містами Ханоя та Хошимін ом (В'єтнам), м. Варна (Болгарія), та Елгава (Латвія). У рамках проведення шефської роботи Південний округ здійснює шефство над кораблями ВМФ: Чорноморський флот — ВДК «Орск», Північний флот — АПЛ «Святий Данило Московський», Балтійський флот — Навчальний Центр берегових військ Балтійського флоту. Великі міжрегіональні зв'язки округу в сфері малого підприємництва: з російськими регіонами — Курської, Липецької, Тульської областями та Республікою Татарстан; з державами СНД: Азербайджан ом, Білоруссю. Південний округ — лідер у Москві і з розвитку малого підприємництва. На 15 500 підприємствах малого бізнесу зайнято понад 245 тисяч чоловік. У ЮАО в останні роки приділяється велика увага розвитку науково-технічного потенціалу інститутів і підприємств, багато з яких є флагманами у своїх галузях. Розробки наших учених, а також проекти малих інноваційних підприємств — технопарк в МІФІ, НВО «Ітелма», ТОВ «ЕВРААС», ТОВ «Ортез», ТОВ ВФ «Логос» — стали візитною карткою Південного округу не тільки в Росії, але й за кордоном. В окрузі ведеться грандіозний експеримент з реорганізації промзон. Збиткові підприємства поступаються місцем наукомістких і високотехнологічним компактним виробництвам, які в майбутньому стануть ядром столичної промисловості. На що вивільняються територіях будується житло і соціально значущі об'єкти. Розвиток економічних і культурних зв'язків, обмін досвідом роботи установ освіти, охорони здоров'я та соціальної сфери — важливі складові програми регіонального співробітництва та міжнародних зв'язків Південного округу.

Символіка та історія Південного округу[ред.ред. код]

Опис гербової емблеми Південного округу Москви[ред.ред. код]

Щит накладено своєю верхньою частиною на червоне, Муровані золотом, фігурний зубець стіни Московського Кремля. Над зубцем золота стрічка з написом червоними літерами: «МОСКВА». Щитодержателя: два золотих грифона, що сидять на баштах фігурного мосту музею — заповідника «Царицино». Внизу золота стрічка з написом червоними літерами: «ПІВДЕННИЙ ОКРУГ».

Пояснення символіки гербовою емблеми Південного округу Москви[ред.ред. код]

Срібна хвиляста вузька перев'язь символізує Москву — річку, що протікає територією округу. Золота патріарша митра в пурпуровому поле символізує зв'язок духовного та світського життя. Срібні ворота Свято — Данилова монастиря в зеленому полі символізують перше, як у минулому, так і в сьогоденні, обитель міста Москви, що має статус духовно — адміністративного центру. Два золотих грифона символізують що проходить по території округу дорогу в місто Севастополь (у гербі якого зображені золоті грифони). Фігурний міст музею — заповідника «Царіцино» символізує знаходження на території округу найбільшого історичного пам'ятника — заміського палацу Катерини II.

Опис прапора Південного округу Москви[ред.ред. код]

Прапор Південного адміністративного округу являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини як 2:3, розділене по діагоналі знизу від древка білою хвилястою смугою шириною в 2 / 15 ширини прапора. У верхній, що прилягає до древка, пурпурової частини полотнища золота патріарша митра. У нижній зеленої частини полотнища срібні ворота Свято-Данилова монастиря. У щиті московської форми ліва срібна хвиляста вузька перев'язь. У верхньому пурпуровому полі золота патріарша митра. У нижньому зеленому полі срібні ворота Свято-Данилова монастиря.

Історія Південного округа[ред.ред. код]

У середині XIX ст. на території нинішнього музею-заповідника «Коломенське» археологи розкопали найдавнішу стоянку людини, що відноситься до кам'яної доби. Потім недалеко від цього місця, біля села Дяково, виявили залишки поселень початку 1-го тисячоліття. А в X ст. на території Нагатина, Братеєва та Чертанова жили слов'яни-в'ятичі, з яких в основному і формувалося перше поселення Москви. Територія, на якій зараз розташований Південний адміністративний округ, з незапам'ятних часів залучала людини. Навіть попри те, що місце це було небезпечне: саме звідси, з півдня, нападали на Русь вороги, — тут охоче селилися люди. Для захисту рубежів стали будувати потужні монастирі. Перший з них — Свято-Данилов, заснований у 1271 питомою московським князем Данилом Олександровичем. У 1370 р. біля дороги на Коломну стали будувати Симоновський обитель. А Донський монастир з'явився в 1593 р. в ознаменування перемоги над ханом Казі-Гіреєм. Поруч з монастирями, уздовж доріг стали виникати села та села: Верхні і Нижні Казани, Садівники, Нагатіно, Котляково, Чертаново, Аннино, Браїлів, Царіцино, Борисово, Горіхово та інші. Всі ці назви збереглися сьогодні в назвах районів ЮАО. Одним із перших тут виникло село Коломенське, яке було засноване вихідцями з Коломни, що спаслися від хана Батия. Містобудівна ансамбль на території округу став складатися пізніше, в XVI–XVII ст. разом зі знаменитим архітектурним ансамблем садиби Коломенське. Вона будувалася як літня резиденція великокнязівської, а потім царської сім'ї. Навколо неї виросли дачі царських родичів. Тоді ж у цих місцях з'явилися справжні шедеври зодчества, з них відомі сьогодні в усьому світі: церква Вознесіння Господнього в Коломенському, внесена ЮНЕСКО до списку пам'яток світової культури, а в XVIII ст. — Садово-парковий ансамбль у Царицині.

Райони[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]