«Пісня Бернадетти» (англ.The Song of Bernadette) — чорно-білий кінофільм американського режисера Генрі Кінга, знятий у 1943 році. Фільм розповідає історію святої Бернадетти Субіру, яка запевняла, що в 1858 році їй вісімнадцять разів являлася Діва Марія. В основу сценарію Джорджем Сітоном було покладено однойменний роман Франца Верфеля, виданий у 1941 році, що мав успіх у читачів і який пробув більше року в списку бестселерів за версією New York Times.
1858 рік. Юна мешканка Лурда — Бернадетта Субіру, що страждала від астми і туберкульозу, разом з сестрою і подругою відправилися в ліс за хмизом. Наблизившись до Массабельского гроту, вона почула шум, схожий на порив вітру. Потім помітила світло між скель. За словами Бернадетти, перед нею з'явилася «красива благородна пані». Від неї виходило сяйво. «Пані» була одягнена в біле і в руках тримала чотки. Спочатку вона прийняла бачення за образ померлої місцевої дівчини. Через три дні Бернадетта повернулася до гроту і окропила тріщину святою водою. Спочатку в розповідь дівчинки не вірили ні близькі, ні більшість інших жителів села, але селом, а згодом і за його межами починають ходити чутки, що Бернадетта бачила Діву Марію, хоча сама вона ніколи цього не стверджувала. Місцева влада, вважаючи, що дівчинка або з'їхала з глузду, або бреше, має намір спростувати слова Бернадетти і зламати її віру. Священик теж не вірить дівчинці і побоюється, що у разі, якщо її обман розкриється, він обернеться ударом по престижу церкви. Проте дівчинка твердо стоїть на своєму і придбаває дедалі більше прибічників. Незабаром за вказівкою Діви вона знаходить підземний струмок, води якого зціляють будь-які хвороби.
У 1942 році, незабаром після успіху роману Верфеля, кінокомпанія 20th Century Fox придбала права на його екранізацію, заплативши за них 125 тисяч доларів. Сам Верфель був залучений до роботи над фільмом як консультант. У серпні 1942 року режисером було затверджено Генрі Кінга[2]. Близько трьохсот акторок претендували на головну роль у фільмі, серед них були Ліліан Гіш, Енн Бакстер, Мері Андерсон, Лінда Дарнелл і Тереза Райт. Продюсер Девід Селзнік восени 1942 року влаштував для своєї майбутньої дружини Дженніфер Джонс проби. Генрі Кінг, що вже схилявся до вибору Дарнелл на головну роль, побачивши Джонс, був заінтригований молодою дебютанткою і, врешті, затвердив її на роль Бернадетти[3]. Лінда Дарнелл отримала роль Діви Марії.
Зйомки стрічки почалися в березні 1943 року. На студійному майданчику були зібрані найбільші з часів «Горбаня з Нотр-Даму» (1923) декорації. Більше сотні робітників побудували декорації двадцяти шести будівель, серед яких був собор Лурда заввишки 75 футів. Окремо була побудована 450-футова декорація грота[3].
