Перейти до вмісту

Хрещений батько (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хрещений батько
The Godfather
Жанргангстерська драма
РежисерФренсіс Форд Коппола Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерАльберт С. Раддіd Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристМаріо П'юзо і Френсіс Форд Коппола Редагувати інформацію у Вікіданих
На основіХрещений батько[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Марлон Брандо
Аль Пачіно
Джеймс Каан
ОператорҐордон Віллісd Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторНіно Рота Редагувати інформацію у Вікіданих
ХудожникДін Тавуларісd Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяParamount Pictures
Дистриб'юторParamount Pictures, Xfinity Streampixd, Ivi.ru і Paramount+ Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість175 хв.
Моваанглійська і італійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Рік1972
Кошторис$6 млн
Касові збори270 007 394 $[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0068646
НаступнийХрещений батько 2
CMNS: Хрещений батько у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Хрещений батько у Вікіцитатах

«Хрещений батько» (The Godfather) — культова гангстерська драма 1972 року режисера Френсіса Форда Копполи. Екранізація однойменного роману Маріо П'юзо, виданого в 1969 році. Слоган: «Пропозиція, від якої неможливо відмовитися». Головні ролі виконують Аль Пачіно, Марлон Брандо і Джеймс Каан.

Вважається найкращим гангстерським фільмом на думку Американського інституту кіномистецтва і одним з найкращих фільмів в історії кінематографу[3]. Фільм отримав три премії «Оскар»: як найкращий фільм року, за найкращий адаптований сценарій П'юзо і Копполи, найкращу чоловічу роль Брандо — і ще 19 різних нагород і 17 номінацій. Також займає другу сходинку в списку найкращих фільмів за всю історію американського кінематографу, «100 років … 100 фільмів (10 ювілейна редакція)» (англ. AFI's 100 Years ... 100 Movies (10th Anniversary Edition)), щорічно видаваного Американським інститутом кіномистецтва, поступаючись лише кінострічці «Громадянин Кейн»[4].

Станом на 2026 рік фільм займає 2-гу позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Синопсис

[ред. | ред. код]
Я зроблю йому пропозицію, від якої він не зможе відмовитись. (Віто Корлеоне)

Кримінальна драма, що оповідає про нью-йоркську сицилійську мафіозну сім'ю Корлеоне. 1945 рік, Нью-Йорк. Голова сім'ї, Дон Віто Корлеоне, видає заміж свою дочку. В цей час з Другої світової війни повертається його улюблений син Майкл. Майкл, герой війни, гордість сім'ї, не висловлює бажання зайнятися жорстоким сімейним бізнесом. Дон Корлеоне веде справи за старими правилами, але настають інші часи, і з'являються люди, що бажають змінити порядки. На Дона Корлеоне здійснюється замах. Добробут і навіть виживання самої сім'ї поставлене під загрозу. Майклу доводиться втрутитися…

У ролях

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Кінокомпанія Paramount Pictures до початку фільмування хотіла відібрати проєкт у Копполи й передати його режисеру Елії Казану, але Марлон Брандо сказав, що теж піде, якщо звільнять Копполу.

На різні ролі у фільмі розглядали неймовірну кількість зірок першої величини: Воррен Бітті, Ален Делон, Берт Рейнольдс, Роберт Редфорд, Дастін Гоффман, Джек Ніколсон, Лоуренс Олів'є та інших. Але з різних причин жоден у фільмі не зіграв.

Під час фільмування Марлон Брандо носив спеціальну капу, щоб його щелепа виглядала як щелепа бульдога. Актор Ленні Монтана, який грав Луку Бразі, так тремтів бачачи Брандо, що постійно плутав текст. Копполі сподобалася така натуральна нервозність, і він вставив у фільм сцену прямо зі сплутаним текстом.

Фільм знімався протягом чотирьох місяців у середині 1971 року. Прем'єра відбулась у березні 1972 року (11[5] або 15[6][7] березня). При невеликому бюджеті 6 мільйонів доларів, фільм зібрав у прокаті 268,5 мільйонів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фільм отримав три премії «Оскар»: за найкращий фільм, найкращий сценарій, найкращу чоловічу роль — Марлон Брандо. Брандо відмовився від присудженого йому «Оскара». На церемонії вручення він відправив на сцену замість себе Сашин Легке Перо, представницю індіанського племені апачі, яка теж не прийняла премію. Таким чином актор хотів висловити протест проти дискримінації корінного населення Америки[8].

Фільм займає перше місце в списку серед 10 найкращих гангстерських фільмів за версією AFI і друге місце у загальному списку найкращих американських фільмів за версією AFI 2007 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gudfadern (1972) — Svenska Filminstitutet.
  2. ↑ The Godfather — 1997.
  3. ↑ Джордан Хоффман (9 февраля 2011). Best Movie Ever: The Godfather (англ.). Ugo. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 2012–8–31. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) [Архівовано 2012-06-05 у Wayback Machine.]
  4. ↑ AFI's 100 Years... 100 Movies (10th Anniversary Edition) (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2009.
  5. ↑ The Godfather Reviews, Ratings, Credits, and More at Metacritic. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 19 січня 2015.
  6. ↑ The Godfather на сайті Box Office Mojo (англ.)
  7. ↑ Release dates — IMDb. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 19 січня 2015.
  8. ↑ Найвідвертіші і безглузді епізоди «Оскара». Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 19 березня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хрещений_батько_(фільм)&oldid=47902108