12 років рабства
| 12 років рабства | |
|---|---|
| англ. 12 Years a Slave | |
Український плакат фільму | |
| Жанр | біографічний драматичний історичний |
| Режисер | Стів Маквін |
| Продюсер | Деде Ґарднер Ентоні Катаґас Джеремі Клейнер Стів Макквін Арнон Мілчен Бред Пітт Білл Полед |
| Сценарист | Джон Рідлі |
| На основі | однойменного роману Соломона Нортапа |
| У головних ролях | Чиветел Еджіофор Майкл Фассбендер Бенедикт Камбербетч Пол Дано Пол Джаматті |
| Оператор | Шон Боббітт |
| Композитор | Ганс Ціммер |
| Монтаж | Джо Волкер |
| Художник | Adam Stockhausend |
| Кінокомпанія | Regency Enterprises River Road Entertainment Plan B Entertainment New Regency Pictures Film4 Regency Enterprises |
| Дистриб'ютор | |
| Тривалість | 134 хв |
| Мова | англійська |
| Країна | |
| Рік | 2013 |
| Дата виходу | |
| Кошторис | 20 млн $[3] |
| Касові збори | 109,396,000 доларів США[4] (за іншими даними 109,506,976 $[5]) |
| IMDb | ID 2024544 |
| Рейтинг | IMDb: MPAA: R |
| 12yearsaslave.com | |
| | |
«12 років рабства» (англ. «12 Years a Slave») — оскароносна американсько-британська історично-біографічна драма 2013 року режисера Стіва Макквіна. У головних ролях Чиветел Еджіофор, Майкл Фассбендер, Бенедикт Камбербетч. Стрічку знято на основі автобіографії Соломона Нортапа[en][7].
Сценаристом був Джон Рідлі, продюсерами — Деде Ґарднер, Бред Пітт та інші[7]. Вперше фільм продемонстрували 30 серпня 2013 року у США на кінофестивалі в Теллурайді[1]. В Україні у кінопрокаті прем'єра фільму відбулась 12 грудня 2013 року[2].
Картина стала переможцем найпрестижніших кінопремій та конкурсів, здобувши Премію «Оскар» за найкращий фільм, «Золотий глобус» за найкращий фільм-драму[8], Премію БАФТА за найкращий фільм[9]. На 1 березня 2024 року фільм займав 184-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
1841 рік, Нью-Йорк, США. Соломон Нортап — вільний афроамериканець, який працює скрипалем і живе з дружиною та двома дітьми в Саратога-Спрінгс, штат Нью-Йорк. Двоє білих чоловіків, Браун і Гамільтон, запропонували йому вигідну роботу у Вашингтоні, округ Колумбія. Замість цього вони підмішали Соломону у вино снодійне, викрали його та продали у рабство. Нортап намагається довести, що він є вільною людиною, але його жорстоко б'ють та катують.
Соломона відправляють до Нового Орлеана з іншими рабами. Работорговець Теофілус Фрімен дає Нортапу ім'я «Плат», і продає його власнику плантації Вільяму Форду (Бенедикт Камбербетч). Форду подобається Нортап, і він дарує йому скрипку. Напруженість між Нортапом і головним тесляром плантації Джоном Тібітсом зростає, коли Нортап захищається від Тібітса і б'є його батогом. Тібітс та його люди готуються лінчувати Нортапа, але їх зупиняє наглядач плантації. Нортап залишається навшпиньки з петлею на шиї кілька годин, перш ніж прибуває Форд і звільняє його. Нортап каже Форду, що насправді він вільна людина, але у Форда є борги, які потрібно погасити, він не хоче нічого слухати і продає Нортапа власнику плантації Едвіну Еппсу (Майкл Фассбендер).
Еппс, на відміну від Форда, жорстоко ставиться до своїх рабів. Нортап зустрічає Петсі, улюблену рабиню та найкращу збирачку бавовни Еппса. Еппс регулярно ґвалтує Петсі, а його ревнива дружина знущається з неї. Бавовникові совки знищують урожай Еппса, тому він здає своїх рабів в оренду плантації сусіда судді Тернера на сезон. Тернер прихильний до Нортапа і дозволяє йому грати на скрипці на святі та залишати собі зароблені кошти. Нортап повертається до Еппса і платить польовому робітнику та колишньому наглядачеві платнації Ермсбі за те, щоб той надіслав листа його друзям у Нью-Йорк. Ермсбі забирає гроші Нортапа, але зраджує його. Еппс розпитує та погрожує Нортапу, але Нортап переконує його, що Ермсбі бреше. Нортап спалює листа. Еппс ловить Петсі, коли та йде на сусідню плантацію за милом, оскільки місіс Еппс не дозволяє їй його використовувати. Еппс наказує Нортапу відшмагати Петсі батогом, що той неохоче робить, але Еппс вимагає, щоб він вдарив її сильніше, зрештою бере батіг і сам б'є Петсі майже до смерті. Розлючений Нортап знищує свою скрипку.
Нортап починає будівництво альтанки разом із канадським робітником Семюелем Бассом (Бред Пітт). Басс, посилаючись на свою християнську віру, рішуче виступає проти рабства та критикує Еппса. Нортап розповідає Бассу про його викрадення та просить допомогти надіслати його листа. Басс вагається через ризик, але погоджується. Згодом прибуває місцевий шериф із супутником, в якому Нортап впізнає містера Паркера, власника крамниці, якого він знав у Нью-Йорку. Коли вони обіймаються, Еппс люто протестує та намагається перешкодити Нортапу піти, але отримує відсіч. Нортап прощається з Петсі та вирушає на волю.
Після 12 років рабства Нортап повертається додому, щоб возз'єднатися з дружиною та дітьми. Його дочка, яка зараз одружена, представляє свого онука, якого назвали на честь Соломона. Він вибачається за свою довгу відсутність, а родина втішає його.
| Актор | Персонаж | Роль |
|---|---|---|
| Чиветел Еджіофор | Соломон Нортап (англ. Solomon Northup) | вільний чорношкірий, якого продали у рабство |
| Майкл Фассбендер | Едвін Еппс (англ. Edwin Epps) | останній власник Соломона |
| Люпіта Ніонго | Петсі (англ. Patsey) | рабиня |
| Сара Полсон | Мері Еппс (англ. Mary Epps) | власниця плантації |
| Пол Дано | Джон Тібітс (англ. John Tibeats) | тесля |
| Бенедикт Камбербетч | Віллям Форд (англ. William Ford) | власник плантації |
| Елфрі Вудард | Гаррієт Шоу (англ. Harriet Shaw) | рабиня |
| Адеперо Одує | Еліза (англ. Eliza) | рабиня |
| Гаррет Діллагант | Ермсбі (англ. Armsby) | колишній наглядач плантації |
| Крістофер Беррі | Джеймс Х. Берч (англ. James H. Birch) | работорговець |
| Білл Кемп | Ебенезер Редберн (англ. Ebenezer Radburn) | лакей Берча |
| Скут Макнейрі | Мерріл Браун (англ. Merrill Brown) | викрадач Соломона |
| Бред Пітт | Семюель Басс (англ. Samuel Bass) | канадський чорнороб |
| Пол Джаматті | Теофілус Фрімен (англ. Theophilus Freeman) | работорговець |
| Кріс Чок | Клеменс Рей (англ. Clemens Ray) | раб |
| Майкл К. Вільямс | Роберт (англ. Robert) | раб |
| Сторм Рейд | Емілі (англ. Emily) | рабиня, донька Елізи |
| Дж. Д. Евермор | Чапін (англ. Chapin) | наглядач плантації Вілляма Форда |
Фільм отримав позитивні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 96 % на основі 253 відгуків від критиків (середня оцінка 9/10) і 92 % від глядачів із середньою оцінкою 4,4/5 (85,889 голосів). Загалом на сайті фільми має позитивний рейтинг, фільму зарахований «стиглий помідор» і «сертифікат свіжості» від кінокритиків та «попкорн» від глядачів[10], Internet Movie Database — 8,4/10 (88 658 голосів)[6], Metacritic — 97/100 (48 відгуків критиків) і 8.1/10 від глядачів (426 голосів). Загалом на цьому ресурсі від критиків і від глядачів фільм отримав позитивні відгуки[11].
Під час показу у США протягом першого (вузького, зі 18 жовтня 2013 року) тижня фільм показали у 19 кінотеатрах і він зібрав 923,715 $, що на той час дозволило йому зайняти 16 місце серед усіх прем'єр. Наступного (широкого, з 8 листопада 2013 року) тижня фільм показали у 1,144 кінотеатрах і він зібрав 6,675,731 $ (7 місце). Станом на 16 лютого 2014 року показ фільму тривав 122 дні (17,4 тижня) і за цей час фільм зібрав у прокаті у США 48,196,000 доларів США[4] (за іншими даними 48,306,976[5]), а у решті країн 61,200,000 $[4][5], тобто загалом 109,396,000 $[4] (за іншими даними 109,506,976 $[5]) при бюджеті 20 млн $.

| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 2013 | Премія «Британнія» | Британський актор року | Бенедикт Камбербетч | Перемога |
| Camerimage | Найкраща операторська робота | Шон Боббітт | Номінація | |
| Gotham Awards | Найкращий фільм | Стів Макквін, Деде Ґарднер, Ентоні Катаґас, Джеремі Клейнер, Стів Макквін, Арнон Мілчен, Бред Пітт, Білл Полед | Номінація | |
| Нагорода «Акторський прорив» | Лупіта Найонґ | Номінація | ||
| Приз глядацьких симпатій | Стів Макквін, Деде Ґарднер, Ентоні Катаґас, Джеремі Клейнер, Стів Макквін, Арнон Мілчен, Бред Пітт, Білл Полед | Номінація | ||
| Найкращий актор | Чіветель Еджифор | Номінація | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Гемптосі | Нагорода «Акторський прорив» | Лупіта Найонґ | Перемога | |
| Кінофестиваль у Голлівуді | Режисерський прорив | Стів Макквін | Перемога | |
| Нагорода «Новий Голлівуд» | Лупіта Найонґ | Перемога | ||
| Кінофестиваль у Стокгольмі | Найкраща музика | Ганс Ціммер | Перемога | |
| Найкращий фільм | Стів Макквін | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Торонто | Нагорода «Вибір публіки» | Стів Макквін | Перемога | |
| 2014 | Незалежний дух | Найкращий фільм | Деде Ґарднер, Ентоні Катаґас, Джеремі Клейнер, Стів Макквін, Арнон Мілчен, Бред Пітт, Білл Полед | Перемога |
| Найкраща режисура | Стів Макквін | Перемога | ||
| Найкращий сценарій | Джон Рідлі | Перемога | ||
| Найкраща операторська робота | Шон Боббітт | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль | Чіветель Еджифор | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль другого плану | Лупіта Найонґ | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Майкл Фассбендер | Номінація | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Палм Спрінґс | Режисер року | Стів Макквін | Перемога | |
| 71-ша церемонія вручення нагороди «Золотий глобус» | Найкращий фільм — драма | стрічка | Перемога | |
| Найкраща чоловічу роль — драма | Чіветель Еджифор | Номінація | ||
| Найкраща чоловічу роль другого плану — кінофільм | Майкл Фассбендер | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль другого плану — кінофільм | Лупіта Найонґ | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Стів Макквін | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Джон Рідлі | Номінація | ||
| Найкраща музика до фільму | Ганс Ціммер | Номінація | ||
| БАФТА у кіно | Найкращий фільм | Ентоні Катаґас, Бред Пітт, Деде Ґарднер, Джеремі Клейнер, Стів Макквін | Перемога | |
| Найкраща чоловічу роль | Чіветель Еджифор | Перемога | ||
| Найкраща музика до фільму | Ганс Ціммер | Номінація | ||
| Найкращий адаптований сценарій | Джон Рідлі | Номінація | ||
| Найкраща чоловічу роль другого плану | Майкл Фассбендер | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль другого плану | Лупіта Найонґ | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Стів Макквін | Номінація | ||
| Найкращий оператор | Шон Боббітт | Номінація | ||
| Найкращий монтаж | Джо Волкер | Номінація | ||
| Найкращий художник-постановник | Адам Штокгаузен, Аліса Бейкер | Номінація | ||
| Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Бред Пітт, Деде Ґарднер, Джеремі Клейнер, Стів Макквін, Ентоні Катаґас | Перемога | |
| Найкраща режисерська робота | Стів Макквін | Номінація | ||
| Найкраща чоловіча роль | Чіветел Еджіофор | Номінація | ||
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Майкл Фассбендер | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль другого плану | Ніонго Люпіта | Перемога | ||
| Найкращий адаптований сценарій | Джон Рідлі | Перемога | ||
| Найкраща робота художника-постановника, художника-декоратора | Адам Штокгаузен (постановник), Еліс Бейкер (декоратор) | Номінація | ||
| Найкращий дизайн костюмів | Патріція Норріс | Номінація | ||
| Найкращий монтаж | Джо Вокер | Номінація |
- 1 2 12 Years a Slave: Release Info (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
- 1 2 12 років рабства. Kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
- ↑ Graham Fuller (10 квітня 2012). Steve McQueen's "Twelve Years a Slave" Set to Shine Light on Solomon Northup's Ordeal (англ.). Blouin Artinfo. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2013. [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- 1 2 3 4 12 Years a Slave (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 17 лютого 2013.
- 1 2 3 4 12 Years a Slave (англ.). The Numbers. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 17 лютого 2014.
- 1 2 12 Years a Slave (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 17 лютого 2014.
- 1 2 12 Years a Slave: Full Cast & Crew (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
- ↑ Golden Globes 2014: full list of winners (англ.). Guardian. 13 січня 2014. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 17 лютого 2014.
- ↑ BAFTA Film. Film in 2014 (англ.). BAFTA. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- ↑ 12 Years a Slave (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- ↑ 12 Years a Slave (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 17 лютого 2014.
- ↑ 12 Years a Slave: Awards (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
- 12yearsaslave.com (англ.)
- 12 Years a Slave на сайті IMDb (англ.)

- 12 Years a Slave на сайті Rotten Tomatoes (англ.)

- 12 Years a Slave на сайті Metacritic (англ.)

- 12 Years a Slave на сайті Box Office Mojo (англ.)
- 12 років рабства на сайті Kino-teatr.ua
- Фільми 2013
- Фільми — лауреати премії «Оскар» за найкращий фільм
- Фільми — лауреати премії BAFTA
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм — драма
- Лауреати премії «Вибір критиків» за найкращий фільм
- Фільми США 2013
- Фільми англійською мовою
- Незалежні фільми США
- Історичні фільми США
- Фільми-драми США
- Національний реєстр фільмів
- Фільми Summit Entertainment
- Фільми Fox Searchlight Pictures
- Фільми Regency Enterprises
- Фільми Film4 Productions
- Біографічні фільми США
- Фільми про рабство
- Фільми про расизм
- Фільми про музикантів
- Фільми Plan B Entertainment
- Незалежні фільми 2013
- Фільми Стіва Макквіна
