Позаземне життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Погляд художників на Глізе 581 c, першу екзопланету, де може гіпотетично існувати життя.

Позаземне життя — гіпотетична форма життя, що виникла й існує за межами Землі. Таке життя може існувати у формах від простих прокаріот (чи схожих форм життя) до розумних істот[en] чи навіть мудрих істот з цивілізацій, які можуть бути значно розвинутішими за людство[1][2][3]. Є предметом вивчення космічної біології і ксенобіології й поширеною темою розповіді у науковій фантастиці.

Передумови[ред. | ред. код]

Виникнення життя на Землі дає очевидні передумови для припущення про те, що такі ж умови могли скластися на інших планетах. Можна більш-менш визначено говорити тільки про еволюцію життя, яка нагадує земну.

Радянський астроном Йосип Шкловський обережно припускав, що сприятливі умови для виникнення життя існують на планетах, що обертаються біля холодних і достатньо стабільних зірок спектрального класу G, K, M (близьких за властивостями до Сонця). Число таких зірок у нашій Галактиці можна оцінити як 10 в степені 9.

Водночас прихильники теорії виняткової Землі обґрунтовують, що виникнення розвинутого життя залежить від багатьох факторів. Планета повинна мати певний хімічний склад, активну тектоніку, надзвичайно стабільну орбіту, захист від іонізуючого випромінення, мати певні розміри зовнішніх планет.

Відкриття планет біля інших зоряних систем також побічно вказує на наявність місць у Всесвіті, сприятливих для виникнення життя в «зоні життя». Можливості сучасної астрономії не дозволяють оцінити умови життя на таких планетах, але якщо в майбутньому технічні можливості дозволять визначити, скажімо, наявність кисню в атмосфері, це стане важливим аргументом на користь доказів наявності життя за межами Землі.

Наявність на Землі форм життя, які можуть зберегти здатність до розмноження після перебування в екстремальних умовах (витримувати високі перепади температур, тиску, несприятливе середовище) дозволяє говорити про те, що життя може зародитися і зберегтися в умовах далеких від земних.

Можливий доказ існування життя поза Землею має не тільки суто теоретичне значення. Однією з поширених теорій, що пояснюють виникнення життя на Землі, є панспермія (тобто зараження кометами і метеоритами спочатку «стерильної» планети мікроорганізмами та необхідними органічними матеріалами).

Також слід взяти до уваги активне відкриття землеподібних екзопланет в «зоні населеності» тобто на такій відстані від зорі де можливе існування води в рідкому вигляді, а також життя схоже на земне.

На жаль зараз нема технологій які можуть точно встановити чи є життя на конкретній екзопланеті, адже найпотужніші телескопи (такі як Кеплер, TESS, Обсерваторія Кека) можуть лише визначити масу та радіус екзопланети, тоді як склад атмосфери, точна температура і наявність життя залишаються невідомими.

Міжзоряний політ за використання рідких ракетних двигунів навіть до Альфа Центавра займе 14000-15000 років. Для цього потрібні високотехнологічні міжзоряні термоядерні космічні апарати такі як Дедал або ж «вітрильник» Breakthrough Starshot.

Зараз вони знаходяться на стадії проектів, тому це справа майбутнього.

Позаземний білок[ред. | ред. код]

У 2020 році в метеориті Acfer 086 (який було знайдено в Алжирі в 1990 році) дослідники з Гарвардського університету, можливо, вперше знайшли позаземний білок, названий ними гемолітином[en].[4][5][6][7][8]

Гемолітин[en] (англ. hemolithin, від грец. αἷμα — кров та грец. λίθος — камінь, англ. lithium — літій) є неординарним білком, його будівельні блоки хімічно відрізняються від наземного білка.[5][8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frank, Adam (31 грудня 2020). A new frontier is opening in the search for extraterrestrial life - The reason we haven't found life elsewhere in the universe is simple: We haven't really looked until now.. The Washington Post. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2021. 
  2. Davies, Paul (18 листопада 2013). Are We Alone in the Universe?. The New York Times. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2013. 
  3. Pickrell, John (4 вересня 2006). Top 10: Controversial pieces of evidence for extraterrestrial life. New Scientist. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 18 лютого 2011. 
  4. Malcolm. W. McGeoch, Sergei Dikler, Julie E. M. McGeoch (Submitted on 22 Feb 2020). Hemolithin: a Meteoritic Protein containing Iron and Lithium. arXiv.org, from Julie McGeoch. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 28 квітня 2020. 
  5. а б Після аналізу зразків з метеорита Acfer 086 група дослідників з Гарвардського університету виявили в них білок позаземного походження. НВ. 2 березня 2020, 11:03. 
  6. Науковці вперше виявили молекулу позаземного білка в метеориті. «День». 2 березня 2020, 22:37. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 28 квітня 2020. 
  7. Bob Yirka (3 березня 2020). Protein discovered inside a meteorite. Phys.org. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 28 квітня 2020. 
  8. а б Валентин Солонечний (12 березня 2020). В метеориті можливо знайдено перший позаземний білок. Science Ukraine. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]