Обсерваторія Аресібо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обсерваторія Аресібо
Arecibo Observatory
Назва на честь: Аресібо (Пуерто-Рико) і William E. Gordon[d]
Вигляд головного радіотелескопа
Вигляд головного радіотелескопа

Країна Flag of the United States.svg США
Розташування Аресібо (Пуерто-Рико) і Пуерто-Рико
Організація SRI International[d], Universities Space Research Association[d], Metropolitan University[d] і Національний науковий фонд
Код 251
Висота 497 м
Відкрито 1 листопада 1963
Сайт: naic.edu
CMNS: Обсерваторія Аресібо на Вікісховищі
Вигляд згори

Обсерваторія Аресібо — астрономічна обсерваторія, розташована неподалік від міста Аресібо (16 км) в Пуерто-Рико на висоті 497 м над рівнем моря. До обсерваторії Аресібо належить другий у світі найбільший радіотелескоп за допомогою якого, у 1992 році були виявлені перші екзопланети навколо пульсара B1257+12[1]. Обсерваторія здійснює спостереження за астрофізичними об′єктами й астероїдами.

20 вересня 2017 року ураган «Марія» зламав навпіл 29-метрову радарну антену радіотелескопа Аресібо, її уламки пробили головне дзеркало телескопа і пошкодили допоміжне[2][3]

Загальний опис[ред.ред. код]

Обсерваторія Аресібо керується університетом Корнелла під угодою про співпрацю з Національним науковим фондом США. Код обсерваторії — «251». Обсерваторія також є Національним центром астрономії та іоносфери (НЦАІ) (англ. National Astronomy and Ionosphere Center (NAIC)[4]), хоча для позначення офіційно використовується обидві назви (НЦАІ радше належить до організації, яка працює як обсерваторія та має офіс у Корнелльському університеті).

Радіотелескоп обсерваторії (305 м) є другим найбільшим у світі з тих, що використовують одну апертуру й поступається лише телескопу FAST (Five hundred meter Aperture Spherical Telescope). Він використовується для досліджень у галузі радіоастрономії, фізики атмосфери і радіолокаційних спостережень за об'єктами Сонячної системи. Робота телескопа визначається внесенням пропозицій в обсерваторії, які оцінюються незалежною радою суддів.

Пристрій відомий не лише фахівцям, а й широкому загалу, оскільки був зафільмований у помітних кінострічках та телевізійної продукції. Він отримав додаткове міжнародне визнання в 1999 році, коли почав збирати відомості для проекту SETI@home.

Центр був включений у перелік Національного реєстру історичних місць США (NRHP) 2008 року.

Історія[ред.ред. код]

Будівництво центру було розпочате в 1960 році. Первісним призначенням радіотелескопа було вивчення іоносфери Земли. Автор ідеї будівництва: професор Корнелльского університету Уильям Гордон[5].

19-21 вересня 2017 року телескоп суттєво постраждав від урагану «Марія». Було зламано навпіл 29-метрову радарну антену, її уламки пробили головне дзеркало телескопа і пошкодили допоміжне.[6].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]