Обсерваторія Аресібо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обсерваторія Аресібо
Arecibo Observatory
Назва на честь: Аресібо (Пуерто-Рико) і William E. Gordon[d]
Вигляд головного радіотелескопа
Вигляд головного радіотелескопа

Країна Flag of the United States.svg США
Розташування Аресібо (Пуерто-Рико)
Організація SRI International[d], Universities Space Research Association[d], Metropolitan University[d] і Національний науковий фонд
Код 251
Висота 497 м
Відкрито 1 листопада 1963
Сайт: naic.edu

Обсерваторія Аресібо. Карта розташування: США
Обсерваторія Аресібо
Обсерваторія Аресібо
Обсерваторія Аресібо (США)

Обсерваторія Аресібо у Вікісховищі?
Вигляд згори

Обсерваторія Аресібо — астрономічна обсерваторія, розташована неподалік від міста Аресібо (16 км) в Пуерто-Рико на висоті 497 м над рівнем моря. До обсерваторії Аресібо належить другий за розміром радіотелескоп. Обсерваторія здійснює спостереження за астрофізичними об′єктами й астероїдами.


Загальний опис[ред. | ред. код]

Обсерваторія Аресібо керується університетом Корнелла під угодою про співпрацю з Національним науковим фондом США. Код обсерваторії — «251». Обсерваторія також є Національним центром астрономії та іоносфери (НЦАІ) (англ. National Astronomy and Ionosphere Center, NAIC). Для позначення офіційно використовується обидві назви (хоча НЦАІ радше належить до організації, яка працює як обсерваторія та має офіс у Корнелльському університеті).

Радіотелескоп обсерваторії (305 м) є другим за розміром у світі серед тих, що використовують одну апертуру й поступається лише телескопу FAST (Five hundred meter Aperture Spherical Telescope). Він використовується для досліджень у галузі радіоастрономії, фізики атмосфери і радіолокаційних спостережень за об'єктами Сонячної системи. Робота телескопа визначається внесенням пропозицій в обсерваторії, які оцінюються незалежною радою суддів.

Пристрій відомий не лише фахівцям, а й широкому загалу, оскільки був зафільмований у помітних кінострічках та телевізійних передачах. Він отримав додаткове міжнародне визнання в 1999 році, коли почав збирати відомості для проекту SETI@home.

2008 року центр було включено в перелік Національного реєстру історичних місць США (NRHP).

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво центру розпочато 1960 року. Початково радіотелескоп було призначено для вивчення іоносфери Земли. Автор ідеї будівництва: професор Корнелльского університету Вільям Гордон[en].

1992 року за допомогою радіотелескопа було виявлено перші екзопланети навколо пульсара (PSR B1257+12)[1].

19-21 вересня 2017 року телескоп суттєво постраждав від урагану «Марія». Було зламано навпіл 29-метрову радарну антену, її уламки пробили головне дзеркало телескопа й пошкодили допоміжне[2][3].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]